3 1 2 .5 Обробка природного газу
Осушення газу. Вміст вологи в газі при його транспортуванні часто викликає серйозну експлуатаційні ускладнення. За певних зовнішніх умов волога може конденсуватися, утворювати крижані пробки і кристалогідрати, а у присутності сірководню і кисню викликати корозію трубопроводу. Щоб уникнути перераховані забруднення газ осушують, шляхом зниження крапки роси на 5-70 нижче від робочої температури газопроводу. Для осушення газу застосовують способи абсорбції, тобто поглинання водяної пари твердими сорбентами.
Очищення газу від сірководню і вуглекислого газу. В горючих газах, які використовують для газопостачання заводів, вміст сірководню не повинен перевищувати 2г на 100 м3 газу. Вміст вуглекислого газу норми не лімітують, проте виходячи з техніко-економічних міркувань, в газі, що транспортується, обсяг його не повинен перевищувати 2%.
Існують сухі і мокрі методи очищення газу від Н2S.
Сухі методи очищення газу засновані на використанні твердих поглиначів (гідрату окислу заліза і активованого вугілля).
При мокрих методах очищення використовують рідкі поглиначі. Для видалення з газу, що транспортується СО2, застосовують промивання водою під тиском або очищення його водним розчином етаноламіну.
Одоризація газу. Природний газ не має запаху. Тому для своєчасного виявлення витоків газу йому додають запах - одорують. Як одорант використовують метилмеркаптан (С2Н5SН). Кількість одоранту, що вводиться в газ, визначають так, щоб при концентрації в повітрі газу, яка не перевищує 1/5 –нижньої межі вибуху, відчувався різкий запах одоранту.
3.10 Зріджений газ
Призначення - газопостачання населених пунктів і невеликих підприємств, що віддалено розташовані від газових родовищ і магістральних газопроводів. При переводі газового палива в зріджений стан обсяг газу зменшується в 250 разів.
Склад зрідженого газу залежить від складу сировини. Зріджений газ, отриманий із природної сировини, складається в основному з пропана С3Н8, бутана С4Н10 та ізобутана. Гази, отримані на газофракціонуючих установках нафтопереробних заводів, містять також етилен С2Н4, пропилен С3Н6, бутилен С4Н8 і ін. вуглеводні.
Загальною властивістю цих газів (крім етану і етилену) є перехід їх у зріджений стан при помірних температурах і невеликому підвищенні тиску. Ця властивість дозволяє транспортувати і зберігати їх в рідкому стані та спалювати їх у виді газу.
У зв'язку з тим, що пружність пар зріджених вуглеводнів різна при однаковій температурі, склад товарного газу визначається кліматичними умовами в місцях споживання та часом року. Робочий тиск складає 0,02 - 1,6 МПа.
Зріджені гази виробляють в основному при переробці природного нафтового газу. В якому утримується звичайно 25% пропан-бутанових фракцій. У процесі переробки попутнього нафтового газу одержують стабільний газовий бензин, зріджений газ і сухі гази (метан, етан і частково пропан), використовувані на заводах як паливо (рис. 3.8).
Переробка попутнього нафтового газу може здійснюватися компресорним і сорбційними способами, а також низькотемпературною ректифікацією.
Сухий газ відбензинений
Рисунок 3.8 - Переробка попутного нафтового газу
В компресорному відділенні 1 очищений від суспензії сирий газ стискається і з нього виділяється компресорний бензин і напів перероблений газ. У відділенні 2 відбувається остаточне відділення бензину методом сорбції або глибокого охолодження. Отриманий у другому відділенні сухий газ направляється споживачам, а сирий газовий бензин надходить у третє відділення газофракціонуючу установку. В третьому відділенні одержують вузькі фракції - стабільний газовий бензин, зріджений газ і сухі гази.
Вибір схеми переробки визначається якістю вихідної сировини і техніко-економічними розрахунками.