Висновки до розділу 1

У першому розділі термінологічно обґрунтовується поняття „автоматизація бібліотек” як базове для магістерського дослідження. Аналіз спеціальної літератури, нормативно-технічної та організаційно-технологічної документації, словників, довідників, навчальної літератури в галузі бібліотечно-інформаційної діяльності показує на відсутність однозначного трактування термінів, які входять в системне поняття „автоматизація бібліотек”.

Не дивлячись на те, що дослідники всебічно вивчили історію автоматизації бібліотек, теорію, організацію та технології бібліографічних систем України в інформаційно-компютерному середовищі, можна зазначити, що слабо вивченними залишаються питання проблем вибору програмного продукта, етапів впровадження автоматизованих технологій в конкретні бібліотеки ВНЗ. Переважна більшість публікацій лише побіжно торкається проблемних питань впровадження АБІС у бібліотеки ВНЗ. А тому ми ставимо задачу проаналізувати найпоширеніші АБІС України, дослідити проблеми вибору програмного продукту, етапи впровадження АБІС до конкретної бібліотеки та окреслити проблеми впровадження автоматизованих технологій у наукову бібліотеку ДЗ „ЛНУ ім. Т. Шевченка”.

Було зазначено, що діяльність бібліотек здійснюється в межах Закону України „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, який визначає статус бібліотек, правові та організаційні засади діяльності бібліотек і бібліотечної справи в Україні. Законодавство України про бібліотеки і бібліотечну справу базується на Конституції України і складається з Закону України „Про культуру”.

Розділ 2. Програмне забезпечення абіс внз

2.1. Основні характеристики абіс

Програмне забезпечення будь-якої автоматизованої системи поділяється на загальне й спеціальне.

Під загальним програмним забезпеченням розуміються програми, що забезпечують нормальну роботу самих технічних засобів системи, обчислювального устаткування [68]. Воно містить операційну систему й інші програмні засоби загального призначення, які не орієнтовані на вирішення завдань якої-небудь або певної предметної галузі.

Спеціальне програмне забезпечення – це програма або комплекс програм, призначених для автоматизації конкретних прикладних завдань, пов’язаних із предметною галуззю [72, c. 69]. В автоматизованих бібліотечних системах це програми формування електронних каталогів, обслуговування абонентів, спеціалізовані програми комплектування фондів та ін.

Програмне забезпечення є одним з важливих складових автоматизованих бібліотечних систем. Без програмних засобів технічне забезпечення буде просто марним залізом.

При створенні комп’ютерних програм будь-якої предметної орієнтації потрібен високий рівень професіоналізму, знання не тільки програмування як науки й технології, але й предметної галузі [78, c. 41]. Однією з поширених помилок є недооцінювання складності створення програмного забезпечення АБІС [5, с. 17]. Багато університетських бібліотек розпочинають самі розробляти свої власні АБІС, при цьому найчастіше роблять такі помилки:

• завдання вирішується швидко, без попереднього обстеження стану й досвіду щодо АБІС;

• не дотримуються міжнародних форматів подання бібліографічної інформації при створенні структури бази даних системи;

• АБІС створюється без активного залучення висококваліфікованих бібліотекарів і поза участю в роботі самої бібліотеки.

Досвід показує, що без знання основ бібліотечної справи, сучасних форматів, подання бібліографічної інформації, системи керування бібліотекою не можливо створити життєздатну бібліотечну систему.

Якщо розглядати автоматизовану бібліотечну систему як складний програмно-технічний комплекс, то звичайно АБІС подають у вигляді сукупності автоматизованих робочих місць.

АРМ – це програмно-технічний комплекс, що містить у собі необхідний набір засобів обчислювальної оргтехніки й спеціалізовані програмні модулі, призначені для автоматизованого виконання певних бібліотечних функцій (наприклад, каталогізації, комплектування тощо) [68]. АРМ характеризується також орієнтацією на певну спеціалізацію та місцем його використання (відповідно у відділі каталогізації, комплектування тощо). Очевидно, що найбільш важливим в АРМ є спеціалізоване програмне забезпечення, тому що технічне забезпечення в них є стандартним (за винятком якогось спеціального набору технічних засобів), використовуваним у будь-яких інших автоматизованих системах.

Загальними вимогами до АРМ всіх категорій працівників бібліотеки є: простота спілкування користувача з АРМ; оперативність введення, обробки, розмноження й пошуку документів; можливість оперативного обміну інформацією між персоналом бібліотеки; можливість введення помилкових даних із зазначенням користувачеві на помилку; можливість налаштування АРМ під конкретного користувача.

Стандартним набором Автоматизованих бібліотечних систем є:

• АРМ „Адміністратор”;

• АРМ „Каталогізатор”;

• АРМ „Комплектування”;

• АРМ „Абонемент” або АРМ „Читач”;

• АРМ „Книговидання”.

АРМ „Адміністратор” – це програмно-технічний комплекс фахівця, головними функціями якого є виконання загальносистемних завдань (погоджена робота окремих АРМ, зв’язок із зовнішніми мережами й системами, зміст загальних баз даних в актуальному стані й т. ін.) [28, c. 19]. В основному за таким АРМом сидить фахівець, що добре знає як загальне, так і спеціальне програмне забезпечення АБІС.

АРМ „Каталогізатор” – це програмно-технічний комплекс фахівця, основними функціями якого є формування електронного каталогу, уведення даних відповідно до міжнародних форматів подання бібліографічної інформації, уведення коректувань, поповнення бази даних. Звичайно в автоматизованій бібліотеці кілька АРМ „Каталогізатор”, поєднані в єдину локальну мережу, у якій працюють бібліотекарі, що спеціалізуються на формуванні каталогу.

АРМ „Комплектування” – програмно-технічний комплекс фахівця, що займається комплектуванням бібліотечного фонду.

АРМ „Абонемент” або АРМ „Читач” – програмно-технічний комплекс, призначений для обслуговування читача, що дозволяє йому робити автоматизований пошук необхідної інформації в електронному каталозі. Звичайно, пошук здійснюється за таким ознаками як автор, ключові слова, з обмеженням за роками і т. ін. [46]. У багатьох системах використовують логічні операції „І”, „АБО”, винятки, що істотно прискорює пошук інформації.

АРМ „Книговидання” – програмно-технічний комплекс фахівця, що виконує функції видачі літератури читачам бібліотеки відповідно до замовлень і функції з видачі літератури.

В окремих АБІС є спеціальний АРМ „Періодика”, призначений для здійснення комплектування фонду періодичних видань і контролю за їхніми надходженнями.

Сучасний ринок пропонує безліч автоматизованих бібліотечних програм: СDS/ISIS, АLЕРН, LIBER, ІРБІС УФД/Бібліотека тощо, проаналізуємо докладніше:

Програмна система СDS/ISIS

Програма розроблена відділом бібліотечних, архівних та документаційних служб ЮНЕСКО. Поширюється через розгалужену світову мережу дистриб'ютерських центрів.

Цей ПЗ (програмний засіб) найбільше підходить для бібліографічних застосувань і використовується для каталогів багатьох маленьких та середніх бібліотек. Доступні версії для арабської, китайської, англійської, французької, німецької, португальської, іспанської, російської та української мов. UNESCO розповсюджує це ПЗ вільно для некомерційних цілей, хоча розповсюджувачам дозволяється брати плату за їх витрати.

CDS/ISIS — акронім для Computerised Documentation Service / Integrated Set of Information Systems. «Цей пакет ПЗ прийнято у бібліотеках країн, що розвивається, у якості стандартного програмного забезпечення для розробки інформаційних систем».

Програмна система ALEPH

Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Єрусалим) групою програмістів, аналітиків та бібліотекарів.

ALEPH була встановлена в національних бібліотеках Чехії, Словаччини, Туреччини, в парламентських бібліотеках Ізраїлю, Польщі, Данії, Прінстонському університеті США, в мережі університетських бібліотеках Ізраїлю та ін.

ALEPH забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології, а також створення бібліотечних комп'ютерних мереж.

Інструментальні засоби програми дають можливість підтримувати: латиницю, кирилицю, готику, арабіку, ідиш; графічні зображення і повні тексти документів та інше.

Програма не має обмежень на кількість записів в БД, на кількість полів в записі про документ, на довжину полів.

Програма є відкритой програмной системою (ПС) та має дружній інтерфейс.

Остані версії мають архітектуру „клієнт-сервер” та поставляються під Microsoft Windows.

Програмна система LIBER

ПС Liber розроблено французькою фірмою Relais Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної системи керування базами даних Pick.

ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та апаратури для зчитування таких кодів.

Liber має набір довідників, що служить основою для формування авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та підрубриками і семантичними зв'язками між ними.

Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря, бюджет, друковані форми, модемний зв'язок, штрих-коди.

Протягом дня програма реєструє всі бібліотечно-бібліографічні операції і в будь-який час може дати звіт про будь-який з них.

Автоматизована бібліотечно-інформаційна системаІРБІС

Розробник – ДПНТБ Росії (Москва, Росія).

Робота в локальних обчислювальних мережах будь-якого типу без обмеження кількості користувачів;

Повна інтеграція в корпоративні бібліотечні системи і технології на основі:

Засобів підтримки Web-технологій і протоколу Z39.50;

Повної сумісності з міжнародними форматами UNIMARC, MARC21. і Російським комунікативним форматом RUSMARC;

Підтримка довільної кількості баз даних, що становлять Електронний каталог або є проблемно-орієнтованими бібліографічними базами даних;

Технологія автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-якими елементами опису і їх поєднаннями;

Засоби для ведення і використання Авторитетних файлів, алфавітно-наочного покажчика до УДК/ББК і Тезауруса;

Підтримка традиційних "паперових" технологій: від друку аркуша замовлення і книги сумарного обліку до друку всіх видів каталожних карток;

Технології, орієнтовані на використання штрих-кодів на екземплярах видань і читацьких квитках;

Підтримка повних текстів, графічних даних і інших зовнішніх об'єктів (включаючи ресурси Internet);

Засоби для перекладу призначених для користувача інтерфейсів на інші мови;

Широкий набір сервісних засобів, що забезпечують зручність і наочність призначених для користувача інтерфейсів, що спрощують процес введення, виключають помилки і дублювання інформації;

Широкі можливості для адаптації до умов роботи конкретної бібліотеки;

Відкритість, що дозволяє користувачу самостійно вносити зміни в широких межах: від зміни вхідних і вихідних форм до розробки оригінальних додатків [30, с. 122].

Програмна система УФД-„Бібліотека”

Програма УФД-„Бібліотека” – це система клієнт-сервер, (далі по тексту – Система) що заснована на SQL сервері баз даних, на стандарті XML, забезпечує обмін бібліографічними даними в стандартах UNIMARC і USMARC.

Система автоматизує всі технологічні цикли: ведення електронного каталогу, бібліотечного фонду, роботу з читачами; підтримує штрих-кодову технологію, паперову технологію (роздрук формулярів, книжкових карток тощо), акти списання, книги сумарного та інвентарного обліку [8, с. 149].

У системі визначаються групи користувачів. Кожна група має певні права на доступ до певної частини інформації і виконання тих або інших функцій. Кількість груп не обмежено. Кожний користувач належить до однієї або декількох груп, має власний пароль. Пароль використовується для моніторингу: кожна дія в системі супроводжується записом хто (пароль) і коли (дата) вніс зміни в інформацію [49]. Пароль забезпечує захист від несанкціонованого доступу.

Система забезпечує такі основні функції:

• каталогізація видань (створення бібліотечних описів документів відповідно до Держстандарту 7.1-84, і стандартів USMARC і UNIMARC);

• відбір документів за заданими критеріями (тематичними каталогами та значеннями полів бібліотечного опису);

• сортування відібраних документів за зазначеними критеріями в порядку зростання або зменшення значень;

• перегляд і роздрукування інформації про відібрані документи у вигляді рядків таблиці, каталожних карток і повних бібліотечних описів;

• уведення й одержання інформації про читачів бібліотеки;

• відбір читачів за різними критеріями (шифр, прізвище, документи, які видавалися), сортування, перегляд і роздрук відібраної інформації;

• відбір примірників документів і реєстрація видачі їхнім читачам;

• експорт та імпорт бібліотечних описів документів у форматах USMARC, UNIMARC і XML;

• настроювання параметрів для пристосування системи до поточних шаблонів бібліотеки.

Система містить засоби для автоматизації таких основних операцій:

Відбір, перегляд та друк документів:

• відбір документів за заданими критеріями (темами та значеннями полів бібліографічного опису);

• сортування відібраних документів за вказаними критеріями в порядку зростання або зменшення значень;

• перегляд та друк інформації щодо відібраних документів у вигляді рядків таблиці, каталожних карток та повних бібліографічних описів.

Комплектування фонду:

• створення та аналіз тематико-типологічного плану комплектування фонду;

• аналіз відмовлень у літературі;

• урахування пропозицій постачальників;

• складання потреб у літературі;

• планування поповнення фонду;

• складання замовлень літератури в постачальників;

• обробка надходжень (партій літератури);

• списання літератури;

• друк книг інвентарного та сумарного обліку;

• аналіз статистики комплектування бібліотечного фонду.

Обробка документів:

• каталогізація видань (створення бібліографічних описів документів відповідно до держстандарту 7.1-84, з урахуванням стандартів USMARC та UNIMARC);

• створення та підтримка каталогів тем (класифікаторів, рубрикаторів, систематичних та тематичних каталогів і т.і.);

• визначення зв'язків документів (документ-частина, серія-елемент серії, оригінал-переклад, документ-додаток тощо);

• підтримка та використання авторитетних записів та переліків типових значень [38, с. 117].

Організація доступу до електронних документів (електронних копій):

• занесення електронних копій документів до бази даних чи відповідних контейнерів локальної мережі;

• утримання електронних адрес документів, що розміщені на компакт-дисках, у локальній та глобальній мережах;

• перегляд та друк електронних копій документів, знайдених у каталозі;

• шифрування електронних копій [16, c. 9].

Ведення інформації про читачів та організації:

• уведення та утримання інформації щодо читачів бібліотеки та організацій (постачальників літератури, бібліотек-учасників МБА, зведених каталогів та ін.);

• відбір читачів та організацій за різними критеріями, сортування, перегляд та друк відібраної інформації;

• перегляд та друк картки читача та організації та іншої супутньої інформації про читачів та організації.

Обслуговування читачів:

• відбір примірників документів та реєстрація видачі їх читачам;

• реєстрація повернення документів читачами;

• перегляд переліків документів, виданих читачеві, які повернені, не повернені, термін повернення яких прострочено;

• застосування технологій штрих-кодування для ідентифікації документів та читачів [79, с. 28];

Експорт імпорт інформації:

• бібліографічних описів документів у форматах USMARC, UNIMARC та XML;

• інформації щодо бібліотечного фонду у форматі XML;

• інформації про читачів та організації у форматі XML;

• додаткової інформації (каталогів тем, словників, типових значень тощо) в форматі XML.

Будь-яка АБІС розробляється на основах класичного структурного програмування, у якому модульний принцип побудови системи є основним. При цьому кількість розроблених модулів, програм звичайно відрізняється в різних системах, але основним є: адміністрування, що містить у собі функції налаштування системи та її модифікації; комплектування фонду; каталогізація; інформаційний пошук і замовлення видань; обслуговування читачів; створення Інтернет / інтранет-сервісів, що забезпечують функції пошуку, замовлення й каталогізації; забезпечення корпоративних технологій; блок реєстрації читачів; модуль міжбібліотечного абонемента та електронної доставки документів.

Ефективне функціонування АБІС можна здійснити тільки при виконанні таких умов забезпечення:

1. Нормативне та методичне – для функціонування бібліотеки у світовому інформаційному просторі необхідно використовувати єдину систему інформаційно-бібліотечних стандартів, угод та протоколів.

2. Інформаційне забезпечення – це сукупність інформації, яку опрацьовують автоматизовані інформаційні системи, засобів кодування та методів організації, зберігання і контролю.

3. Лінгвістичне забезпечення (ЛЗ) – бібліографічні БД не можуть ефективно функціонувати без розвиненої системи ЛЗ, тобто комплексу мовних засобів, які необхідні для опрацювання документів та запитів, а також засобів використання та ведення (підтримки) інформаційно-пошукових мов. Важливу роль у функціонуванні АБІС відіграє ЛЗ, яке обумовлює її пошукові можливості, лінгвістичну сумісність з іншими системами і впливає на її розвиток. Нині ЛЗ відстає у своєму розвитку від інших компонентів АБІС (апаратного, програмного, технологічного, інформаційного забезпечення) [32, c. 167]. А широке впровадження в практику роботи бібліотек нових технічних і програмних засобів висуває до ЛЗ усе нові високі вимоги.

Сучасний рівень автоматизації потребує також наявності в АБІС словникових БД та засобів їхнього автоматизованого ведення і використання при пошуку [40, c. 28]. Оптимальним варіантом є функціонування в межах АБІС автоматизованої системи словникового забезпечення, яка підтримує ведення словників.

Спроби створення єдиного ЛЗ поки що відсутні, а це значно ускладнює утворення єдиного інформаційного простору України й ставить під сумнів створення зведеного каталогу та корпоративної бібліотечної системи, що максимально задовольнятиме потреби читача.

4. Технологічне забезпечення – технологія – це чітка послідовність операцій, виконання яких зумовлює досягнення поставленої мети. Щодо формування електронного каталогу та бібліографічних БД під технологією розуміють послідовний процес виконання операцій, що пов’язані зі складанням бібліографічного опису та організації доступу до нього.

5. Матеріально-технічне забезпечення – це комплекс засобів опрацювання, зберігання й видачі інформації (інформаційних повідомлень). Цей вид забезпечення складається з наповнення інформаційно-обчислювального комплексу.

6. Програмне забезпечення складається з комплексу програмних продуктів, які призначені для реалізації на електронній обчислювальній машині (ЕОМ) математичних методів опрацювання інформації та керування ЕОМ.

7. Кадрове забезпечення. Автоматизація бібліотечних процесів поставила бібліотеки перед необхідністю підвищення кваліфікації бібліотечних працівників та опанування ними роботою в середовищі автоматизованих бібліотечних технологій.

8. Організаційне забезпечення передбачає вирішення проблем, пов’язаних із застосуванням у бібліотеках нових інформаційних технологій.

Усі види забезпечення однаково важливі, невиконання будь-якого з них призводить до розпаду системи [82, с. 21].

На підставі вище поданих умов, можна виокремити загальні вимоги щодо вибору програмного продукту, які є майже однаковими для всіх наукових бібліотек:

1. Підтримка комунікативних форматів USMARC, UNIMARC, XML;

2. Реалізація в повному обсязі ДСТУ та міждержавних стандартів з бібліографічного опису;

3. Автоматизація всіх основних процесів роботи бібліотеки: обслуговування, обробка, каталогізація, бібліографічне обслуговування, облік документовидачі, аналіз використання фонду, адміністрування;

4. Підтримка паперових технологій: друк каталожних карток, формулярів, списків, актів, книг інвентарного та сумарного обліку;

5. Забезпечення багатокритеріального відбору документів за реквізитами, предметними рубриками;

6. Підтримка повнотекстових та мультимедійних документів в одному програмному середовищі з їх бібліографічним описом і авторитетними файлами;

7. Необхідна можливість синхронної підтримки необмеженої кількості БД з різною структурою.

8. Необхідна наявність засобів для створення нових БД.

9. Застосування технологій клієнт – сервер;

10. Надання єдиного інтерфейсу користувачам з усіх робочих місць;

11. Інтерфейси пакета повинні бути прості в роботі, максимально наближені до звичних для користувача форм і відповідати вимогам інформаційних стандартів та угод (наприклад, стандартне поєднання кольорів).

12. Забезпечення захисту інформації та її збереження від несанкціонованого доступу;

13. Підтримка технологій роботи зі штрих-кодами;

14. Забезпечення доступу до ресурсу через Internet з використанням стандартних Web- браузерів;

15. Адаптування до різних структурних та технологічних особливостей бібліотеки.

16. Експлуатаційні характеристики та ціна мають задовольняти установи.

17. Програмне забезпечення повинно мати досконалі методи пошуку.

18. Необхідно щоб придбаний пакет прикладних програм був „відкритим”, тобто надавав можливість користувачам дописувати інструменти й додатки.

19. Пакети прикладних програм повинні мати можливість адаптації до місцевих технологічних умов.

20. Необхідним є обов’язкова наявність працюючих з файлами і створеними відповідно до стандартів ISO 2709 режимів експорту та імпорту інформації.

21. Наявність можливості широкого регулювання прав користувачів.

22. Мати захист від несанкціонованого доступу.

23. Характеристики програмних продуктів не повинні суперечити вимогам інформаційних стандартів [14, c. 23].

24. Потрібно здійснювати авторську підтримку пакета прикладних програм протягом усього життєвого циклу AIC.

Таким чином, сучасні інформаційні технології бібліотек – АБІС, повинні охоплювати всі основні процеси роботи: комплектування, бібліографічну обробку документів, організацію і ведення довідково-бібліографічного апарату, пошук та обмін бібліографічними записами, видачу та повернення літератури, МБА, облік читачів, здобуття статистичних даних тощо.

Інформаційні бібліотечні технології є визначальними чинниками в поліпшенні якості обслуговування користувачів. їх мета – пошук, оцінка, розробка і вживання бібліотечних інновацій [34, c. 93–98].