Висновки до розділу 4

Таким чином, можна зауважити, що охорона праці – це галузь, діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів. Це система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і виробничої санітарії, норми, що регулюють робочий час і час відпочинку, звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді, гігієнічні норми і правила тощо.

Загальні висновки

Головна роль сьогодні приділяється розвитку нових інформаційних технологій, заснованих на використанні можливостей інформаційно-комунікативних технологій. Одним з найважливіших завдань бібліотеки університету в таких умовах є створення автоматизованої системи інформаційного забезпечення навчального й науково-дослідних процесів, тобто надання необхідної інформації викладачам, студентам, науковим співробітникам, як на друкованих, так і на інших видах носіїв. У сучасних умовах основою такої системи є новітні комп’ютерні інформаційні технології, що широко впроваджуються в традиційні бібліотечні процеси.

Діяльність Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Тараса Шевченка спрямована на створення умов для плідної наукової та навчальної роботи студентів, професорсько-викладацького й адміністративного складу вищого навчального закладу.

У процесі виконання магістерської роботи, відповідно до її мети, був зроблений аналіз упровадження автоматизованої бібліотечної системи УФД-„Бібліотека” у наукову бібліотеку ЛНУ ім. Тараса Шевченка.

Сформовано вимоги щодо вибору автоматизованої бібліотечно-інформаційної програми, а саме: автоматизація всіх основних процесів роботи бібліотеки; підтримка паперових технологій: друк каталожних карток, формулярів, списків; надання єдиного інтерфейсу користувачам з усіх робочих місць; забезпечення захисту інформації та її збереження від несанкціонованого доступу; забезпечення доступу до ресурсу через Internet з використанням стандартних Web-браузерів; адаптування до різних структурних та технологічних особливостей бібліотеки.

Було з’ясовано, на якому рівні автоматизації знаходяться структурні бібліотечні підрозділи. Із бібліотечних технологій найменш автоматизований – абонемент. З існуючих абонементів, які використовують автоматизовані технології, процеси: видача, повернення, пошук, статистика – автоматизовані лише частково. Таким чином, процес упровадження автоматизованих технологій у роботу відділів обслуговування (абонементи) був чітко не визначений щодо повної автоматизації процесів обслуговування.

Виявлено проблеми в процесі впровадження АБІС. Основною проблемою, що виникла, є проблема при обслуговуванні читачів: часто з’являються подвійні електронні формуляри читачів, подвійне введення до БД ідентичних документів. Указаний недолік можна виправити шляхом адаптації програмного засобу до роботи у конкретних умовах.

На шляху впровадження автоматизованих технологій у наукові бібліотеки ВНЗ варто врахувати низку моментів:

1) наявність достатньої кількості техніки (ПК, периферійних пристроїв тощо) для того, щоб забезпечити нею управлінські кадри;

2) ступінь готовності системи керування в бібліотеці до нововведень, пов’язаних з масовою комп’ютеризацією. Критеріями готовності є:

• психологічна готовність управлінського апарату змінити технологію своєї праці;

• передбачення необхідного економічного і організаційного механізму, який спонукує його до цього;

• передбачення системи перекваліфікації та навчання кадрів;

• варто врахувати, наскільки комп’ютеризація керування економічно доцільна й наскільки вона буде сприяти підвищенню продуктивності роботи апарату управління бібліотеці.

Виділено етапи впровадження автоматизованої бібліотечної програми. Усю роботу з упровадження нових автоматизованих технологій у роботу бібліотеки було поділено на три етапи: підготовчий; придбання апаратного і програмного забезпечення; упровадження автоматизованих технологій. Кожний етап містить багато технічних умов, невиконання яких призводить до розладу цілої системи.

Для вирішення проблем, які виникають в процесі автоматизованого обслуговування користувачів були окреслені рекомендації по їх виправленню. Було розроблено для користувачів бібліотеки алгоритми: „Інструкція для користувачів системи УФД-„Бібліотека”” (див. Додаток М), „Інструкція для користувачів з роботи БД” (див. Додаток Н). Це підвищить якість обслуговування та надасть користувачам зручності в роботі з програмою та зручності в пошуку інформації у БД.

Процес розширення функцій бібліотеки й розвиток новітніх технологій зумовили появу в бібліотечному фонді поряд з традиційними документами й електронних інформаційних ресурсів, а робота в програмному середовищі УФД-„Бібліотека” надала можливість:

• створення та використання повнотекстових джерел;

• створення в локальній мережі банку повнотекстових варіантів праць Луганського національного університету імені Тараса Шевченка;

• підтримання роботи бази даних законодавства України та періодичного електронного видання Кодексів України.

У рамках цієї роботи було запропоновано етапи впровадження автоматизованої системи УФД-„Бібліотека”, але слід ураховувати, що зазначені етапи будуть актуальними лише для бібліотек, які структурно схожі з бібліотекою ЛНУ імені Тараса Шевченка. Отже, треба звертати увагу на специфіку кожної конкретної бібліотеки. Магістерська робота буде корисною для бібліотек, що знаходяться на етапі вибору та впровадження нових засобів автоматизації своєї діяльності.

Таким чином, успіх упровадження автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи залежить від комплексного використання і дотримання вимог організаційних, технічних і технологічних рішень, ефективної роботи з персоналом. Отже, важливо зрозуміти, що процес упровадження автоматизованої бібліотечної програми повністю змінює бібліотеку, дає можливість перейти на наступний етап розвитку бібліотеки, задовольняти потреби більш вимогливих користувачів.