4.2. Класифікація причин і методи аналізу виробничого травматизму та профзахворювань. Охорона праці користувачів пк

Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника. Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров’я працівника. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні та шкідливі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні [89, с. 68].

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать:

• рухомі машини та механізми;

• пересувні частини виробничого устаткування;

• підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони;

• підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації;

• підвищені чи знижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря;

• небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів;

• відсутність чи нестача природного світла;

• недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію [89, с. 68].

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загально токсичні, подразнюючі сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні такі, що впливають на репродуктивну функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні гриби та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп. Дія окремих несприятливих факторів виробничого середовища може призвести до невиробничої травми – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок впливу виробничих факторів [89, с. 71].

Нині персональні комп'ютери широко використовуються в усіх організаціях. Впровадження комп'ютерних технологій принципово змінило характер праці та вимоги до організації та охорони праці.

Недотримання вимог безпеки призводить до того, що через деякий час роботи за комп'ютером співробітник починає відчувати певний дискомфорт: у нього виникають головні болі і різь в очах, з'являються втому і дратівливість. У деяких людей порушується сон, погіршується зір, починають боліти руки, шия, поперек і т.д.

До найбільш поширених помилок, пов'язаних із забезпеченням умов праці працюють на комп'ютерах відносяться:

• недостатні площа і об'єм виробничого приміщення;

• недотримання вимог, що пред'являються до температури і вологості робочих приміщень;

• низький рівень освітленості в приміщеннях і на робочих поверхнях апаратури;

• підвищений рівень низькочастотних магнітних полів від моніторів;

• довільна розстановка техніки та порушення вимог організації робочих місць;

• недотримання вимог до режимів праці та відпочинку;

• надмірна виробнича навантаження працівників;

• відсутність навичок щодо зниження впливу психоемоційного напруження.

На роботодавця покладається обов'язок забезпечити:

• безпеку працівників при експлуатації обладнання;

• застосування засобів індивідуального захисту працівників;

• відповідні вимоги охорони праці, умови праці на кожному робочому місці;

• дотримання режиму праці і відпочинку працівників;

• навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт;

• інструктаж з охорони праці;

• організацію контролю за станом умов праці на робочих місцях;

• прведення атестації робочих місць за умовами праці;

інформування працівників щодо умов та охорони праці на робочих місцях, існуючий ризик поврежеднія здоров'я та належних їм компенсації і засобах індивідуального захисту[89, с. 175].

Таким чином, відповідальність за дотримання вимог законодавства до умов праці несе роботодавець, що покладає ці функції на службу охорони праці організації або на залученого на договірних засадах спеціаліста з охорони праці.

Пожежна безпека – це комплекс заходів та засобів спрямований на попередження виникнення та розвиток пожежі.

Заходи з пожежної профілактики поділяються на:

1) організаційні заходи: передбачають правильну експлуатацію машин і внутрішньозаводського транспорту, правильне утримання будівель, території, протипожежний інструктаж;

2) технічні заходи: дотримання протипожежних правил і норм при проектуванні будівель, при пристрої електропроводів і устаткування, опалення, вентиляції, освітлення, правильне розміщення обладнання;

3) режимні заходи – заборона куріння у невстановлених місцях, заборона зварювальних та інших вогневих робіт у пожежонебезпечних приміщеннях тощо;

4) експлуатаційні заходи: своєчасна профілактика, огляди, ремонти і випробування технологічного обладнання. Засоби пожежної профілактики – це відеоінструктативні матеріали, попереджувальні знаки та таблички, схеми будівлі з розташуванням потенційно вогненебезпечних об'єктів та планом евакуації під час пожежі, обов'язкові наглядні вказівки про місцезнаходження протипожежного устаткування і та інше.

Категорії виробництв за пожежовибухонебезпекою підрозділяються на: категорії А, Б, В, Г, Д [89, с. 201].

В нашому випадку Державний архів відноситься до категорії В – пожежонебезпечні (рідини з температурою спалаху вище 61° С; горючий пил, нижня концентраційна межа займання якого більша за 65 г/м3; речовини, здатні просто горіти; тверді згоряючи матеріали);