3.3. Перспективи розвитку автоматизованих технологій у бібліотечної діяльності

На даний час ситуацію з розвитку бібліотечної автоматизації можна охарактеризувати як перехідну, тобто таку, коли деякий важливий та об’ємний етап роботи можна вважати завершеним, але ця відносна завершеність відкриває в перспективі неосяжне поле діяльності з новими можливостями і новими проблемами розвитку. Ще багато чого вимагає поліпшення, доопрацювання, підгонки і модернізації.

Проаналізуємо що сьогодні має бібліотека:

1. Комп’ютерізовані усі технологічні процеси всередині бібліотеки.

2. Закінчено ретровод у електронний каталог.

3. Впроваджена електронна книговидача на основі штрих-кодів.

4. Сформований невеликий фонд електронних повнотекстових документів.

5. Створений сайт що включає доступ до електронного каталогу, організована віртуальна довідкова служба.

Але залишаються і проблеми:

• збої в роботі мереж

• зависає система в процесі пошуку інформації

• не вирішено питання з видачею без номерних документів

• в бібліотеці непередбачена посада системного адміністратора;

• заважають видачу ті документи, які двічі занесені у систему.

Тому можна окреслити такі настанови:

1. Прийняти у штат системного адміністратора для роботи з базами даних користувачів, управління АБС тощо.

2. Пропонуємо додати в електронний формуляр нові поля „Місце обслуговування”, „Місце видачі”, це дозволить кожному підрозділу вести точний облік книговидачі й повернення документів на місцях. На сьогодні електронна картка має тільки загальне поле „Всі” – це ускладнює роботу у відділах обслуговування.

3. Слід призначити відповідального співробітника, який добре розуміється в программі УФД-„Бібліотека”, перевірити правильність ретровведення документів у систему, перевірити документи на дублетність звіряючи їх з топографічним каталогом та привласнити без номерним документам порядкові номера, наприклад, б/н-01, б/н-02 і так далі. Це дасть змогу читачам одержувати документи, які поки не видаються. А бібліотека зможе якісно, ефективно, а головне, швидко обслуговувати своїх читачів.

4. Автор розробив та пропонує користувачам бібліотеки алгоритми інструкцій: „Інструкція для користувачів системи УФД-„Бібліотека” (див. Додаток М), „Інструкція для користувачів з роботи БД” (див. Додаток Н). Це підвищить якість обслуговування та надасть користувачам зручності в роботі з програмою та зручності в пошуку інформації у БД.

Необхідно також звернути увагу на те, що в умовах упровадження спільних освітніх систем відповідно до вимог Болонського процесу бібліотеки вищих навчальних закладів, щоб відповідати світовому рівню обслуговування, мають орієнтуватися на запровадження новітніх інформаційних та бібліотечних технологій: ширше використовувати Інтернет, електронний каталог, електронні підручники, електронні бази даних та інші сучасні нововведеня [76, c. 17–18], що оптимізують обслуговування і дають можливість студентам отримувати доступ до різноманітної інформації (навчальної, наукової, довідкової та ін.) і забезпечують умови самостійної праці (навчання), що свідчить про актуальність створення автоматизованих технологій обслуговування читачів.

Співробітники книгозбірні мають найповніше задовольняти семантичні запити користувачів через надання комплексу бібліотечно-інформаційних послуг [1, с. 382].

Впроваджуючи автоматизацію у всі бібліотечні процеси, бібліотека досягла значних результатів, але роботу на цьому не закінчено. Слідкуючи за розвитком і впровадженням інформаційних технологій в бібліотечну діяльність вона продовжує свій розвиток. До перспектив розвитку електронної бібліотеки ЛНУ імені Тараса Шевченка входе:

• організувати електронну доставку документів (ЕДД);

• сформувати повнотекстову базу даних періодичних видань педагогічного, психологічного, філологічного напрямків;

• оцифрувати найбільш цінну частину фонду бібліотеки;

• створювати повнотекстові бази даних навчальної літератури та статей з періодичних видань;

• продовжити формування баз даних дисертацій, захищених в університеті, наукових та методичних праць викладачів, дипломних та магістерських робіт;

• організувати співробітництво в рамках обміну науковою інформацією з бібліотеками ВНЗ України.

Вирішення цих питань значною мірою сприятиме покращенню обслуговування читачів бібліотеки ЛНУ імені Тараса Шевченка у період модернізації вищої освіти України.