- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв'язок та взаємозалежність.
- •3.Еволюція уявлення про політику: основні етапи і парадигми.
- •5.Взаємозв'язок політики з іншими формами суспільної свідомості (філософія, мораль, релігія).
- •7. Політична ідеологія: поняття, рівні реалізації та роль у функціонуванні політичних режимів.
- •9.Консерватизм і неоконсерватизм.
- •Праві націонал-радикальні партії.
- •Правоцентристські націонал-демократичні партії.
- •11. Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні.
- •12. Соціал-демократичний рух у світі: історія, програмні цілі, досягнення.
- •13.Соціал-демократичний рух в Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •14.Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •15.Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •17.Анархізм.
- •18.Націоналізм.
- •19.Основні концепції влади.
- •20.Ресурси влади.
- •21.Легітимність влади, типи легітимності.
- •Типологія політичної влади.
- •Проблеми влади і владних відносин у сучасному українському суспільстві.
- •Типологія політичних режимів.
- •Порівняльний аналіз політичних режимів.
- •Особливості політичного режиму в Україні.
- •Трансформація тоталітарних і авторитарних режимів у посткомуністичну добу.
- •Авторитаризм.
- •Тоталітаризм.
- •Соціально-політичні передумови тоталітаризму.
- •Розвиток змісту демократії в історії людства.
- •Розвиток поглядів на демократію в історії людства.
- •Основні концепції демократії.
- •Демократичні традиції в історії українського державотворення.
- •Принципи демократії.
- •Форми демократії та демократичні процедури.
- •Політичні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, їх роль у політиці.
- •Передумови та етапи демократизації українського суспільства.
- •Переваги та недоліки демократії.
- •Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.
- •Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •Сутність та функції політичної системи.
- •Структура політичної системи.
- •Політична система сучасної України: тенденції трансформації та змісту моделі.
- •Типи політичних систем: порівняльний аналіз.
- •Концепції походження держави.
- •Ознаки держави.
- •Функції держави.
- •Типологія держав. По відношенню до релігійних організацій
- •4.2. Залежно від рівня економічного розвитку
- •Залежно від політичного режиму
- •Залежно від пануючої ідеології держави
- •Правова держава: сутність та основні ознаки.
- •Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
- •Особливості формування правової держави в Україні.
- •Основні форми державного правління: порівняльний аналіз.
- •Порівняльний аналіз парламентської та президентської форм правління.
- •Порівняльний аналіз федеративної і конфедеративної форми територіального устрою.
- •Особливості основних форм територіального устрою.
- •Форма державного устрою України.
- •Форма державного правління України.
- •Основні тенденції розвитку державності в сучасному світі.
- •Класифікація органів державної влади.
- •Поділ та система стримувань і противаг державної влади у демократичному суспільстві.
- •Загальні поняття парламентаризму і його особливості в Україні.
- •Інститут президентства в сучасному світі.
- •Інститут президентства в Україні: етапи становлення.
- •Інститут президентства в Україні: порядок взаємодії з іншими органами влади.
- •Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
- •Структура
- •Кабінет Міністрів України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
- •Континентальна (французька) модель
- •Структура місцевих органів влади, їх повноваження, порядок формування і функціонування.
- •Роль і функції політичних партій.
- •Функції партій
- •Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій.
- •Класифікація політичних партій.
- •Класифікація сучасних політичних партій України.
- •Виникнення політичних партій в Україні.
- •Становлення багатопартійності і політичного плюралізму в умовах незалежності України.
- •Етапи становлення багатопартійності в Україні.
- •Сучасний стан багатопартійності в Україні.
- •Громадські організації та рухи: сутність, структура, особливості, роль в суспільстві
- •Громадсько-політичні об'єднання та рухи в сучасній Україні.
- •Молодіжний та студентський рух в Україні.
- •Лоббізм як політична технологія.
- •Опозиція та її роль у політичному житті.
- •Сутність та типи партійних систем.
- •Взаємозв’язок партійних і виборчих систем.
- •Вибори та їх класифікація.
- •Роль виборів у формуванні демократичної влади.
- •Основні стадії виборчого процесу.
- •Виборче право і виборча система в сучасній Україні.
- •Виборча система України: пошук оптимальної моделі.
- •Принципи виборчого права.
- •Політичний абсентеїзм: його причини та наслідки.
- •Мажоритарна виборча система.
- •Пропорційна виборча система.
- •Змішана виборча системи.
- •Порівняльна характеристика основних виборчих систем.
- •Парламентські вибори в Україні.
- •Класичні та новітні теорії еліт.
- •Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції.
- •Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт.
- •Політичне лідерство: сутність, характерні риси та механізм формування.
- •Класифікація політичного лідерства.
- •Основні концепції політичного лідерства.
- •Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції.
- •Політична символіка.
- •Політична психологія як складова політичної свідомості. Особливості психології натовпу.
- •Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства.
- •Типологія політичної культури.
- •Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи.
- •Політична культура українського суспільства: традиції, сучасний стан, тенденції розвитку.
- •Політична культура сучасної української еліти.
- •Ментальність та політична культура української нації.
- •Національна самосвідомість українців: сутність, основні рівні і фактори зростання.
- •Громадська думка як форма політичної свідомості. Її роль у функціонуванні демократії.
- •Проблеми становлення української політичної нації.
- •Концепції етнічності в політичній науці (примордіалізм, інструменталізм, конструктивізм).
- •Політичні конфлікти: сутність, типи, причини виникнення та методи подолання.
- •Політична модернізація: сутність, етапи, типи і шляхи. Проблеми політичної модернізації українського суспільства.
- •Головні принципи сучасної міжнародної політики та міжнародного права.
- •Основні тенденції світового політичного процесу.
- •Суб’єкти світового політичного процесу.
- •Міжнародні та регіональні організації як суб’єкти світового політичного процесу. Роль і місце в них України.
- •Держава як основний суб’єкт міжнародних політичних відносин.
- •Зовнішня політика, її цілі, функції та засоби.
- •Напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України.
- •Поняття геополітики. Вплив географічних чинників на життєдіяльність української держави.
- •Основні концепції геополітики.
- •Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи.
- •Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •Глобалізація: зміст, передумови та суперечливий характер
- •Міжнародний тероризм: його сутність, прояви та методи.
- •Україна і снд: проблеми і перспективи.
- •Євроатлантична інтеграція України: виклики і перспективи.
- •Основний зміст Всезагальної демократії прав людини (10.Хіі.1948 р.).
- •Політичні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
Основні концепції геополітики.
Геополітика (від грец.γη — земля + πολιτική — мистецтво управління державою) — політологічна концепція, що вбачає у політиці засадничу, визначальну роль географічнихфакторів: просторове розташування країни, розмір території, наявність чи відсутність, обмеженістьприродних ресурсів, клімат, кількість населення. Геополітика — наука, яка розглядає вплив географічних чинників на внутрішню й особливо зовнішню політику держав і націй. Однак таке тлумачення вже не є актуальним. На сьогодні є цілий ряд наукових шкіл, які по-своєму трактують цей термін. Різні розуміння сутності геополітики можна об'єднати у 2 групи: 1) традиційне (класичне), 2) сучасне (розширене).
Геополітика це мистецтво і практика використання політичної влади над певною територією. Традиційно, цей термін застосовувався в основному в плані впливу географії на політику, але його використання розвинулася за останні сто років достатньо, щоб охопити ширший зміст. У наукових колах, вивчення геополітики припускає аналіз географії, історії та соціальних наук з урахуванням просторової політики і моделей на різних рівнях (від рівня держави на міжнародному).
Геополітика — це цілеспрямована діяльність суб'єкта міжнародних відносин у контексті всього спектра зовнішніх і внутрішніх факторів, що дають змогу цьому суб'єкту здійснювати контроль над простором із метою реалізації своїх життєво важливих інтересів.[Джерело?]
Геополітика — це одна з галузей зовнішньої політики. Вона поділяється на ряд окремих підгалузей. Політика балансу сил — запобігання домінування в міжнародній системі одного, або групи держав. Отто фон Бісмарк з цього приводу висловився надзвичайно вдало: «Вся політика може бути зведена до формули — постарайся бути серед трьох у світі, де править крихкий баланс п'яти держав. Це єдиний справжній захист проти формування ворожих коаліцій»
Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи.
Сучасні виклики перед Україною мають різні рівні розвитку та якості впливу. По-перше, українська нація і країна мають розбалансовану, навіть розірвану ідентичність (між націоналізмом і малоросійством, проросійським цивілізаційно-культурним імперством). По-друге, наша держава не має стійких і тривалих історичних традицій (це зумовлює масову орієнтацію на чужі політико-правові вартості і загальну хаотичну громадянську поведінку). По-третє, наші нація і культура постали на цивілізаційній межі між Європою і Євразією, і це систематично провокує світоглядні, духовні, ціннісні і моральні розлами в українському. По-четверте, українська нація (принаймні останніх три століття) історично розвивається без своєї стійкої еліти, яка або асимілювалася в чужі культури, або винищувалася імперськими сусідами. По-п’яте, у ширшому геополітичному і цивілізаційному контексті українська ідея є слабкою і хиткою через загальну недоформованість її органічного цивілізаційного простору – Середньої. По-шосте, сучасна епоха глобалізації застала Україну з вищеописаними проблемами власного самоорганізовування, а її виклики вимагають від кожного народу велетенських мобілізаційних зусиль політичного, морального, інтелектуального, культурного характеру, таких зусиль, які наразі українська недоструктурована, недогартована нація виявити не може. Звідси – загальна розгубленість в українському суспільстві, розростання в ньому примітивного космополітизму, апатризму, відсутність самостійницької політики глибшого сенсу, розвиток психології клієнтизму (цивілізаційного наймитства), культурної вторинності, вульгарного масовізму.