- •1.Місце політології в системі наук про суспільство: взаємозв'язок та взаємозалежність.
- •3.Еволюція уявлення про політику: основні етапи і парадигми.
- •5.Взаємозв'язок політики з іншими формами суспільної свідомості (філософія, мораль, релігія).
- •7. Політична ідеологія: поняття, рівні реалізації та роль у функціонуванні політичних режимів.
- •9.Консерватизм і неоконсерватизм.
- •Праві націонал-радикальні партії.
- •Правоцентристські націонал-демократичні партії.
- •11. Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні.
- •12. Соціал-демократичний рух у світі: історія, програмні цілі, досягнення.
- •13.Соціал-демократичний рух в Україні: історія, програмні цілі, досягнення.
- •14.Комуністичний рух: мета, форми, перспективи.
- •15.Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.
- •17.Анархізм.
- •18.Націоналізм.
- •19.Основні концепції влади.
- •20.Ресурси влади.
- •21.Легітимність влади, типи легітимності.
- •Типологія політичної влади.
- •Проблеми влади і владних відносин у сучасному українському суспільстві.
- •Типологія політичних режимів.
- •Порівняльний аналіз політичних режимів.
- •Особливості політичного режиму в Україні.
- •Трансформація тоталітарних і авторитарних режимів у посткомуністичну добу.
- •Авторитаризм.
- •Тоталітаризм.
- •Соціально-політичні передумови тоталітаризму.
- •Розвиток змісту демократії в історії людства.
- •Розвиток поглядів на демократію в історії людства.
- •Основні концепції демократії.
- •Демократичні традиції в історії українського державотворення.
- •Принципи демократії.
- •Форми демократії та демократичні процедури.
- •Політичні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, їх роль у політиці.
- •Передумови та етапи демократизації українського суспільства.
- •Переваги та недоліки демократії.
- •Громадянське суспільство, його сутність та умови становлення.
- •Особливості формування громадянського суспільства в Україні.
- •Сутність та функції політичної системи.
- •Структура політичної системи.
- •Політична система сучасної України: тенденції трансформації та змісту моделі.
- •Типи політичних систем: порівняльний аналіз.
- •Концепції походження держави.
- •Ознаки держави.
- •Функції держави.
- •Типологія держав. По відношенню до релігійних організацій
- •4.2. Залежно від рівня економічного розвитку
- •Залежно від політичного режиму
- •Залежно від пануючої ідеології держави
- •Правова держава: сутність та основні ознаки.
- •Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
- •Особливості формування правової держави в Україні.
- •Основні форми державного правління: порівняльний аналіз.
- •Порівняльний аналіз парламентської та президентської форм правління.
- •Порівняльний аналіз федеративної і конфедеративної форми територіального устрою.
- •Особливості основних форм територіального устрою.
- •Форма державного устрою України.
- •Форма державного правління України.
- •Основні тенденції розвитку державності в сучасному світі.
- •Класифікація органів державної влади.
- •Поділ та система стримувань і противаг державної влади у демократичному суспільстві.
- •Загальні поняття парламентаризму і його особливості в Україні.
- •Інститут президентства в сучасному світі.
- •Інститут президентства в Україні: етапи становлення.
- •Інститут президентства в Україні: порядок взаємодії з іншими органами влади.
- •Верховна Рада України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
- •Структура
- •Кабінет Міністрів України: структура, функції, порядок формування та взаємодії з іншими органами влади.
- •Континентальна (французька) модель
- •Структура місцевих органів влади, їх повноваження, порядок формування і функціонування.
- •Роль і функції політичних партій.
- •Функції партій
- •Передумови, шляхи та моделі формування політичних партій.
- •Класифікація політичних партій.
- •Класифікація сучасних політичних партій України.
- •Виникнення політичних партій в Україні.
- •Становлення багатопартійності і політичного плюралізму в умовах незалежності України.
- •Етапи становлення багатопартійності в Україні.
- •Сучасний стан багатопартійності в Україні.
- •Громадські організації та рухи: сутність, структура, особливості, роль в суспільстві
- •Громадсько-політичні об'єднання та рухи в сучасній Україні.
- •Молодіжний та студентський рух в Україні.
- •Лоббізм як політична технологія.
- •Опозиція та її роль у політичному житті.
- •Сутність та типи партійних систем.
- •Взаємозв’язок партійних і виборчих систем.
- •Вибори та їх класифікація.
- •Роль виборів у формуванні демократичної влади.
- •Основні стадії виборчого процесу.
- •Виборче право і виборча система в сучасній Україні.
- •Виборча система України: пошук оптимальної моделі.
- •Принципи виборчого права.
- •Політичний абсентеїзм: його причини та наслідки.
- •Мажоритарна виборча система.
- •Пропорційна виборча система.
- •Змішана виборча системи.
- •Порівняльна характеристика основних виборчих систем.
- •Парламентські вибори в Україні.
- •Класичні та новітні теорії еліт.
- •Політична еліта України: особливості формування та етапи еволюції.
- •Типологія політичних еліт.
- •Система формування та змін політичних еліт.
- •Політичне лідерство: сутність, характерні риси та механізм формування.
- •Класифікація політичного лідерства.
- •Основні концепції політичного лідерства.
- •Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції.
- •Політична символіка.
- •Політична психологія як складова політичної свідомості. Особливості психології натовпу.
- •Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства.
- •Типологія політичної культури.
- •Політична соціалізація особистості: сутність, інститути, етапи.
- •Політична культура українського суспільства: традиції, сучасний стан, тенденції розвитку.
- •Політична культура сучасної української еліти.
- •Ментальність та політична культура української нації.
- •Національна самосвідомість українців: сутність, основні рівні і фактори зростання.
- •Громадська думка як форма політичної свідомості. Її роль у функціонуванні демократії.
- •Проблеми становлення української політичної нації.
- •Концепції етнічності в політичній науці (примордіалізм, інструменталізм, конструктивізм).
- •Політичні конфлікти: сутність, типи, причини виникнення та методи подолання.
- •Політична модернізація: сутність, етапи, типи і шляхи. Проблеми політичної модернізації українського суспільства.
- •Головні принципи сучасної міжнародної політики та міжнародного права.
- •Основні тенденції світового політичного процесу.
- •Суб’єкти світового політичного процесу.
- •Міжнародні та регіональні організації як суб’єкти світового політичного процесу. Роль і місце в них України.
- •Держава як основний суб’єкт міжнародних політичних відносин.
- •Зовнішня політика, її цілі, функції та засоби.
- •Напрями і пріоритети зовнішньополітичної діяльності України.
- •Поняття геополітики. Вплив географічних чинників на життєдіяльність української держави.
- •Основні концепції геополітики.
- •Україна в сучасному геополітичному просторі: виклики і перспективи.
- •Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •Глобалізація: зміст, передумови та суперечливий характер
- •Міжнародний тероризм: його сутність, прояви та методи.
- •Україна і снд: проблеми і перспективи.
- •Євроатлантична інтеграція України: виклики і перспективи.
- •Основний зміст Всезагальної демократії прав людини (10.Хіі.1948 р.).
- •Політичні права, свободи та обов'язки людини і громадянина.
Виникнення та розвиток ідеї правової держави.
Правове держава - це такий форма організації і діяльності структурі державної влади, побудована у відносинах з індивідами та його різними об'єднаннями з урахуванням норм права.
З ідеєю правової держави пов'язувалися пошуки досконаліших і справедливих форм життя. Мислителі античності (Сократ, Демокріт, Платон, Аристотель, Полібій, Цицерон) намагалися виявити такі зв'язки і взаємодії між правому й державною владою, які б гармонійне функціонування суспільства тієї епохи. Вчені давнини вважали, що розумна і справедлива лише та політична форма гуртожитки у якої законобщеобязателен як громадян, так самої держави.
Державна влада, визнає право і водночас, обмежена їм, на думку древніх мислителів, вважається справедливою державністю.
Зростання продуктивних сил, зміна соціальних і розширення політичних відносин за доби переходу від феодалізму до капіталізму породжують нові підходи до держави й розуміння його роль організації громадських справ.
Найвідоміші ідеї правової державності виклали прогресивні мислителі на той час М. Макіавеллі і Ж.Боден. У своїй теорії Макіавеллі з урахуванням досвіду існування держав минулого та нинішнього пояснював принципи політики, осмислював рушійні політичні сили.
Так,Шершеневич зазначає такі шляху формування та основні параметри правової держави: 1) усунення сваволі необхідно встановлення норм об'єктивного права, які визначають межі свободи кожного і обмежують одні інтереси з інших, зокрема і досягнення державної організації, - звідси ідея панування права під управлінням; 2) якщо особиста ініціатива вимагає простору, то державі досить обмежитисяохраною суб'єктивних прав; 3) щоб нового стану не порушувався самими органами влади, необхідно суворо визначити повноваження останніх, відмежувавши від виконавчої законодавчу, затвердивши самостійність судової влади й допустивши до співучасті у законодавстві виборні громадські елементи.
У післяжовтневий період нашій країні у силу об'єктивних і піддається ідеї правової держави спочатку захопилися вимогами революційного правосвідомості, та був цілком виключене з реальному житті.
Особливості формування правової держави в Україні.
Процес формування правової держави характеризується спільною ознакою – рухом людства до свободи, усвідомленим намаганням обмежити державу, змусити її поважати закони та захищати честь і гідність людини як найвищу цінність. Реформування колишнього радянського суспільства та процеси інтеграції України до міжнародних спільнот зробили необхідним формування правової держави. Верховенство права у суспільстві – основний принцип правової держави. Він зумовлює й інші його принципи, зокрема підпорядкування закону самої держави та її органів. Правова держава характеризується якостями, притаманними власне закону, тобто справедливістю, гуманністю, вона має закріплювати невід’ємні природні права кожної людини. Непорушність прав людини, її честі, інтересів, іх охорона й гарантування – один із найголовніших принципів правової держави.