1)Південна та Східна Азія,

2)Західна і Центральна Європа

3)Східне узбережжя Північної Америки.

В основному до них приурочені країни з найбільшою чисельністю людей: Китай (1,35 млрд. чол.), Індія (1,22 млрд. чол.) та США (313,3 млн. чол.).

Україна знаходиться в центральній частині Європи. Нині чисельність її населення становить 45,6 млн. чол. (2012 р.). Густота населення в нашій державі висока - близь­ко 75,5 чол/км².

Людські раси

Расові ознаки. Люди, які живуть на різних материках, зовні дуже відрізняються один від одного. Таких основних відмінностей виділяють три:

колір шкіри, риси об­личчя (форма носа, губ, щелеп, розріз очей), а також колір та форма волосся.

Такі особливості зовнішності людей одержали назву расових ознак. Вони передаються за спадком від батьків до дітей. Расові ознаки формувалися тривалий час відповідно до природних умов життя людей та змінюються вкрай повільно: протягом сотень поколінь. Наприклад, темний колір шкіри та кучеряве волосся жителів теплих країн склалися, як пристосування до захисту організму від сильного сонця; вузький розріз очей у жителів пустель - до сильного вітру та пилових бур.

Незалежно від расових ознак усі люди належать до одного біологічного виду - людина розумна. У всіх людей спільна внутрішня будова тіла та однакові можливості для досягнення високого рівня цивілізації. Расові ознаки мають лише зовнішнє ви­раження. Вони виникли та закріпилися в окремих г руп людей на самому початку їхнього формування в результаті тривалої природної ізоляції океанічними простора­ми, пустелями, гірськими хребтами.

Великі людські раси. Людська раса (з французької - категорія, розряд) - це гру­па людей, яка склалася історично, й має спільні расові ознаки та походження. Ви­вченням людських рас та їхнім поширенням на Землі займається наука антропологія (з грецької - вчення про людину). Вона виділяє три великих людських раси: європе­оїдну, монголоїдну та екваторіальну; а також багато малих (антропологічних типів) та перехідних рас.

Найчисельнішою людською расою є європеоїдна, або біла, яка складає понад 40% населення земної кулі. Для представників цієї раси характерна світла шкіра зі значни­ми варіаціями залежно від кліматичних умов проживання: від дуже світлої у народів Північної Європи до дуже смаглявої та коричневої у народів теплих країн. Очі різного кольору з горизонтальним розрізом, губи тонкі, ніс помітно виступає, лоб прямий або дещо нахилений. Волосся м'яке й пряме або слабо хвилясте. У чоловіків добре ростуть борода та вуса. Представники європеоїдної раси є корінними жителями не лише Європи, але й північної частини Африки та південно-західної й південної частин Азії (араби, турки, іранці, таджики, індійці та ін.). У зв'язку з європейською колоніза­цією, починаючи з кінця XV ст., європеоїди розселилися по всіх материках. Українці також належать до європеоїдної раси, як і всі слов'янські народи.

Другою за чисельністю є монголоїдна, або жовта раса. Її представники склада­ють близько 40% населення світу. Для них притаманний жовтий колір шкіри різних відтінків. Очі темні, їхній розріз косий, добре розвинена складка верхньої повіки (епі­кантус), яка прикриває внутрішній кут ока. Обличчя плоске, ніс виступає слабо, добре виділяються вилиці. Волосся чорне й пряме, на обличчі в чоловіків росте слабо. Мон­голоїди є корінними жителями Центральної, Північної, Східної та Південно-Східної Азії (наприклад, монголи, казахи, якути, китайці, японці), а також Америки (індіанці).

Третьою за чисельністю великою людською расою є екваторіальна, або чорна, яка становить близько 10% населення планети. Для її представників характерна чорна шкіра, темні великі очі, широкий та плоский ніс, товсті губи, нижня щелепа висту­пає вперед. Волосся чорне.

У межах екваторіальної раси розрізняють дві гілки, які іноді вважать окремими расами: негроїдну та австралоїдну. Негроїди мають чорне коротке, сильно кучеряве волосся. У чоловіків борода й вуса ростуть слабо. Негроїди є корінними мешканцями Тропічної Африки. Нині вони також живуть в Америці, куди їхні предки потрапили як раби під час європейської колонізації. Австраїди є корін­ними жителями Австралії та островів Тихого океану. Для них характерне темне довге й хвилясте волосся та добре розвинений волосяний покрив на обличчі у чоловіків.

Тривалий час представники великих людських рас були ізольовані. Після від­криття нових материків й переселення людей раси почали змішуватися. Так виникли мішані раси:

метиси (люди, що народилися від шлюбу монголоїдів та негроїдів),

мулатами (європеоїдів та негроїдів),

самбо (монголоїдів та негроїдів). їхня переважна більшість живе в Америці.

Рівність рас. Для виправдання європейської колонізації Африки, Америки та Австралії в середині XIX ст. почали висуватися хибні ідеї про існування «вищих» та «нижчих» рас. Йшлося про те, що останні начебто не здатні до самостійного розвит­ку та розумової праці. Так виник расизм - система поглядів про фізичну та психічну нерівноцінність людських рас, про визначальний вплив расових відмінностей на історію й культуру народів.

На його честь близько 300 км північного узбережжя острова Нова Гвінея має назву Берег Маклая.

У наш час расизм засуджений між­народною громадою.

Поняття про народ.

народ (етнос) - група людей, що історично склалася на певній території і має свою мову, культуру, особливості менталітету (способу мислен­ня). У вузькому розумінні під поняттям «народ» мають на увазі все населення певної країни.

Сучасний національний склад населення світу є результатом тривалого істо­ричного розвитку. Більшість учених вважає, що в сучасному світі існує від 2 тис. до 4 тис. народів: від найдрібніших, чисельність яких складає десятки чи сотні осіб, до найбільших - понад 100 млн. чоловік.

Великим вважається народ, в якому нараховується понад 1 млн. чол. їх відомо по­над 300. Разом вони становлять майже 96% всього населення планети.

Найбільшими за чисельністю народами в світі є китайці (понад 1 млрд. чол.), хіндустанці (живуть в Індії, понад 220 млн. чол.) та американці США (близько 200 млн. чол.). До вели­ких також належить й українська нація, яка за кількістю представників посідає XXII місце. У світі українців - понад 47 млн., у тому числі на території України їх проживає 37,5 млн. Близько 10 млн. українців живе за межами своїх історичних земель: у Росії, США, Канаді, Казахстані, країнах Європи.

Етнічні групи людей. Найпершою формою етносу, що історично виникла, було плем'я. Воно складалося з кількох родів, споріднених за кровними узами. Зараз пле­мена ще збереглися в лісах Амазонії, деяких країнах Африки, Азії, островах Тихого океану.

З плином часу кровна спорідненість замінялася спільністю території проживання й формувалася народність. Вона складалася з близьких за походженням та мовою пле­мен. Під час формування народностей мова одного з племен ставала спільною для всіх. Разом з цим виникала спільність культури та господарської діяльності. Проте спільні ознаки народності ще досить нестійкі. В Європі першими народностями були, напри­клад давньоруська, польська, давньонімецька, північнофранцузька та інші.

Коли спільні риси мови, культури, єдність території набувають стійкого харак­теру, народність перетворюється в націю - останню форму етносу. Для людей, що належать до однієї нації, притаманні такі сталі, спільні ознаки: єдність території, мови, культури, господарської діяльності. Усе це веде до усвідомлення людьми їхньої національної приналежності.

Не всі племена та народності формують нації. Дрібні групи людей не в змозі розвивати свою мову, культуру та власне господарство. З часом вони зливаються з сусідніми націями, засвоюючи їхню мову та культуру, що врешті-решт веде до зміни національної самосвідомості людей.

Мови народів світу. Нації та народності об'єднують у споріднені групи, що дає можливість простежити їхнє походження. Най важливішою для цього ознакою є мова. Загальне число мов на Землі становить 4-5 тисяч. Здебільшого кожній нації та народності притаманна своя мова. Проте мов значно більше, ніж націй. Частими є й випадки, коли однією мовою говорить кілька народів. Наприклад, англійською користуються у спілкуванні не лише англійці, але й американці США, англоканадці, англоавстралійці, англоновозеландці. Іспанською говорять, крім жителів Іспанії, народи Південної та Центральної Америки; португальською, окрім португальців, - бразильці; французькою - франкоканадці.

Близькі за походженням, граматикою, словниковим фондом мови об'єднують у великі мовні сім'ї, а ті, в свою чергу, розпадаються на мовні групи. Українська мова на­лежить до слов'янської групи найчисельнішої в світі індоєвропейської мовної родини.

Культура. Крім мови, для визначення нації та народності важливою є культура (з латинської - виховання). Її поділяють на матеріальну та духовну.

До матеріальної культури належать тип житла, національний одяг та національна кухня.

До духовної - мистецтво, свята, обряди. Усі ці ознаки є більш визначальними, навіть ніж мова. Ще й зараз живуть у юртах народи Півночі та кочівники Монголії, у чумах - народи Сибіру, у глиняних хатинках - народи Тропічної Африки, хоча тепер такий тип житла прита­манний лише сільській місцевості. Національний одяг все більше витісняється сучас­ним і використовується переважно на святах. Але й нині японці часто носять кімоно, жителі Індії - сарі, мексиканці - сомбреро, аргентинці - пончо. Найстабільнішою залишаються специфічні національні страви. Наприклад, у Китаї вживають всі придатні для цього рослини та тварин, але не їдять нічого сирим. В Японії, навпаки, надають перевагу тільки сирим продуктам, навіть якщо це риба та м'ясо. У Монголії неїстівними вважаються гриби та риба. З релігійних міркувань мусульмани не їдять свинину, а індуси - яловичину. Деякі народи Океанії вживають м'ясо собак. Усі ці риси матеріальної культури є специфічними для кожної нації.

Важливою є духовна культура націй: національні пісні і танці, риси архітектури, література. Особливе місце в духовному житті людей посідає релігія.

Держави на політичній карті світу

Держави світу. У світі існує понад 240 держав та територій. З них 194 - незалежні держави, кожна з яких має свої закони та державні символи: державний прапор, дер­жавний герб, державний гімн. Крім того, в кожній державі є своя державна мова та грошова одиниця.

Географічна карта, на якій показані держави та території, називається політичною картою. Кожна держава на цій карті позначена своїм кольором. Головне місто дер­жави називають столицею. Це її адміністративно-політичний центр. Наприклад, сто­лиця України - Київ, Росії - Москво, Франції - Париж, Великобританії - Лондон, Італії - Рим, Німеччини - Берлін, Японії - Токіо, США - Вашингтон і т. і. На карті столиці зображені спеціальними значками - пунсонами, які, як правило, мають вигляд кру­жечка червоного кольору. Зазвичай, столиця є місцем перебування вищих органів державної влади, військових, судових та інших установ.

Обмежує країну державний кордон - лінія, що відокремлює її від сусідніх країн. На політичній карті кордони держав проведені спеціальними лініями.

У світі нині залишилося близько 40 залежних територій, які перебувають під вла­дою іноземних держав. Вони позбавлені політичної незалежності та економічної самостійності. їхнє управління здійснюється на основі спеціального режиму. На політичній карті залежні території позначені таким само кольором, що й країна, яка ними володіє.

Політична карта часто змінюється. В наслідок територіальних конфліктів уточ­нюються кордони країн, утворюються нові держави, зникають старі, змінюються їхні назви та назви столиць. Інколи столиці переносять до іншого міста. Тому політична карта, як жодна інша географічна карта, швидко застаріває й потребує уточнень.

Держави світу неоднакові за рівнем економічного розвитку. Найбільше значення у світовій економіці мають 1)високорозвинуті країни. їх близько 40. Найбільш впливові серед них належать до так званої «Великої сімки». Це США, Японія, Німеччина, Франція, Великобританія, Італія та Канада. Однак за чисельністю у світі переважають

2)країни, що розвиваються = понад 130. Усі вони колишні залежні території розвинутих країн. Рівень їхнього економічного розвитку не однаковий. Деякі дуже швидко розвивають­ся (Бразилія, Мексика, Аргентина, Республіка Корея), інші залишаться дуже бідними (зокрема, більшість країн Африки, Індія, Афганістан та інші). Україна належить до особливої групи

країн з перехідною економікою. Її господарство перебуває в стадії глибокого реформування.

.