1.5. Інші види конкуренції

Існує ще декілька видів конкуренції в умовах ринку недосконалої конкуренції: монопсонія, олігопсонія, дуополія, білатеральна монополія (табл. 2).

Таблиця 2.

Основні види ринків в умовах досконалої і недосконалої конкуренції

Покупці	Продавці
	Багато	Декілька	Один
Багато	Поліполія (повна конкуренція)	Олігополія	Монополія
Декілька	Олігопсонія (олігополія попиту)	Білатеральна олігополія (декілька продавців і покупців)	Обмежена монополія (один продавець, декілька покупців)
Один	Монопсонія (монополія попиту)	Обмежена монопсонія (декілька продавців, один покупець)	Білатеральна монополія (один продавець і один покупець)

Монопсонія – це тип ринкової структури, при якій існує монополія одного покупця товару. Обмежуючи свої закупівлі, покупець забезпечує собі монопольний прибуток за рахунок втрати частини доходів продавця.

Найбільш типовим її проявом є державна монрпсонія. Можливі також ситуації , коли монопсония є наслідком конкурентних взаємодій.

«Комерційна» монопсония носить тимчасовий, нестійкий характер, тобто швидко руйнується. Проте в умовах збалансованого ринку монопсония може призводити до таких негативних наслідків , як штучне заниження цін, нав'язування контрагентам невигідних умов договору та ін Подібні дії підприємств-монопсоністом переслідуються антимонопольним законодавством.

Монопсонія державна - ринкова ситуація, при якій держава є єдиним покупцем якої продукції ( наприклад, озброєння); часто використовується як засіб для підтримки деяких галузей (насамперед сільського господарства), продукцію яких держава купує за твердими цінами.

Монопсонія на ринку праці - модель ринку, на якому фірма «диктує заробітну плату». У цьому випадку ставка заробітної плати, яку фірма повинна виплачувати, знаходиться в прямій залежності від кількості найманих працівників. Така ситуація характерна для ринків, на яких обмежено представлена ​​сторона, яка купує (один або декілька наймачів), узгоджено діюча при найманні працівники .

В умовах монопсонії крива граничних витрат на ресурс ( МРС ) буде розташовуватися вище кривої пропозиції ресурсу, так що фірма повинна підвищувати ставки заробітної плати при наймі додаткових працівників . Максимізуючи прибуток , фірма буде наймати менше працівників і виплатить їм більш низьку заробітну плату, ніж на конкурентному ринку праці .

Олігопсонія (від др. – грец. Óλ? Γος – малочисельний і óψων? Α – закупівля продовольства) в економіці – ситуація на ринку, для якої характерно обмежене число споживачів і велике число продавців (виробників). На такому ринку продавці дуже чутливі до політики ціноутворення і маркетингових стратегій один одного.

Олігопсонія протилежна олігополії за змістом, але в той же час має з нею подібності, точно так само як вона схожа за змістом з монопсонією але має й істотні відмінності. Поведінка продавців і покупців тут в певному сенсі симетрично поведінці покупців і продавців в умовах олігополії. Різниця полягає в тому, що олігопсоністи зацікавлені в заниженні купівельних цін, тоді як олігополісти прагнуть завищувати продажні ціни. Прикладом олігопсонії є професійні спортивні ліги. Спортсмени можуть продавати свої послуги невеликого числа фірм. Ще одним прикладом служить ринок авіадеталей, де споживачами є вельми нечисленні авіабудівні компанії. Олігопсонія схожа з олігополією в тому, що конкуруючі фірми розуміють свою взаємозалежність. При олігопсонії кілька фірм володіють владою монопсонії і можуть впливати на ціну ресурсу, але одночасно вимагає від них брати до уваги можливу реакцію конкурентів.

Олігопсонія може скластися не тільки на внутрішньому, але й на світовому ринку, коли на ньому обмежена кількість споживачів продукції. Практично така ситуація була на світових ринках багатьох сільськогосподарських товарів, оскільки численним виробникам з країн, що розвиваються протистоять кілька великих торгово-промислових компаній промислово розвинених країн, що скуповують і переробних на своїх заводах кави, какао та інші види сільськогосподарської сировини. Створення переробної промисловості в країнах, що розвиваються і співробітництво країн – виробників певних видів сировини, в тому числі шляхом укладання міжнародних товарних угод, ведуть до зміни ситуації і поліпшенню становища країн.

Дуополія – це тип ринкової структури, при якій існує тільки два постачальники певного товару і між ними повністю відсутні монополістичні угоди про ціни, ринки збуту та інше.

Говорячи сучасною мовою, поняття «дуополія» відображає три форми ринкової організації. Згідно першої форми організації, на торговому ринку панують дві великі промислові компанії , між якими укладено секретну угоду, що забезпечує нееквівалентний обмін максимального прибутку. Така форма економічних відносин характерна для початку 20 в.

Друга форма обумовлює ринок галузей масового виробництва , де також панують дві компанії, між якими існує угода про монопольної політиці щодо цін (щоб уникнути цінової конкуренції). Що стосується третьої форми організації ринку , то вона характеризується наявністю двох , не пов'язаних монополістичними угодами , постачальників . Така ситуація можлива за умови тимчасового стану ринку в початковий період виробництва нового продукту і « випробування » сил двох постачальників, або за умови жорсткої конкурентної боротьби при переході до більш розвинених форм монополії.

Білатеральна монополія – це тип ринкової структури, при якій виникає протиборство єдиного постачальника і єдиного споживача. Такий ринок виникає на ринку електроенергії, водо- та газопостачання.