1)Гірські

2)покривні.

1)Гірські = льодовики, що вкривають вершини, схили і долини гір вище снігової лінії. У них довгі льодові язики, в які, як у річку, впадають льодовики-притоки. Рекордсменом щодо довжини є льодовик Беринга на Алясці в Північній Америці завдовжки 220 км.

2)Покривні = льодовики, що мають велику товщу (близько 4 км), приховують нерівності рельєфу і вкривають великі площі. Покривними є льодо­вики Антарктиди й Гренландії, які під дією сили тяжіння сповзають у навколишні води морів та океанів, відколюються й утворюють величезні брили льоду - айсберги, що дрейфують в океані. Вони досягають розмірів до кількох десятків кілометрів за­вдовжки і близько 200 м заввишки.

У льодовиках законсервовано велику кількість прісної води. Гірські льодовики влітку живлять річки. Вони є могутньою геологічною силою, яка руйнує поверхню та відкладає уламковий матеріал (морену).

Багаторічна мерзлота - шар мерзлої землі, що постійно має температуру нижчу від 0 °С.

Вона утворилася в льодовикову епоху, де територія земної поверхні не була вкрита льодом, а середньорічні температури були дуже низькими, і збереглася в тих районах, де й нині середньорічні температури повітря від'ємні. Товщина шару мерз­лоти різна - від кількох метрів до кілометра. Іноді в районах багаторічної мерзлоти на глибині кількох метрів трапляються товщі льоду близько 60 м. Його називають ви­копним льодом.

Особливо поширена багаторічна мерзлота в Північній півкулі. У Північній Америці та Євразії вона охоплює 25 % площі. Багаторічна мерзлота сприяє утворенню верхо­вих боліт, оскільки відіграє роль своєрідного водотривкого шару. Вона не заважає росту дерев, однак їхнє коріння не йде в глибину землі, а розгалужується в різні боки. У районах поширення багаторічної мерзлоти, де верхні шари землі розтають улітку, часто бувають осідання та здуття окремих ділянок поверхні. Це явище ускладнює спорудження будинків та шляхів.

Типи географічних об'єктів	Назви географічних об'єктів	Положення на планета
Моря	Середземне, Саргасове, Чорне, Азовське, Балтійське	Атлантичний океан
	Аравійське, Червоне	Індійський океан
	Берингове	Тихий океан
Затоки	Біскайська, Мексиканська	Атлантичний океан
	Гвінейська
	Бенгальська	Індійський океан
	Велика Австралійська
Протоки	Дрейка, Магелланова	між Атлантичним і Тихим океанами
	Берингова	між Тихим і Північним Льодовитим океанами
	Гібралтарська	між Середземним морем та Атлантичним океаном
	Босфор	між Чорним і Мармуровим морями
	Керченська	між Чорним та Азовським морями
Острови	Гренландія, Великі Антильські	біля берегів Північної Америки
	Мадагаскар	біля берегів Африки
	Великі Зондські, Шрі-Ланка, Великобританія	біля берегів Євразії
	Великий Бар'єрний риф	біля берегів Австралії
	Гавайські	у Тихому океані
Півострови	Аравійський, Індостан, Індокитай, Скандинавський, Апеннінський, Кримський	Євразія
	Лабрадор	Північна Америка
	Сомалі	Африка
Морські течії	Західних Вітрів (холодна), Південна Пасатна (тепла)	Тихий, Атлантичний, Індійський океани
	Гольфстрім (тепла), Північноатлантична (тепла)	Атлантичний океан
	Північнотихоокеанська (тепла)	Тихий океан
	Північна Пасатна (тепла)	Тихий та Атлантичний океани
Западини	Маріанська, 11 022 м, Філіппінська, 10 265 м	Тихий океан

1) тектонічні (в розломах та прогинах земної кори)	Байкал, Танганьїка, Ньяса, Великі озера, Тітікака
2) вулканічні (в кратерах згаслих вулканів)	озера Камчатки, Італії, Ісландії
3) реліктові (залишки давнього моря)	Каспійське, Аральське, Чад, Ейр, Велике Солоне озеро
4) льодовикові (наслідок роботи давніх льодовиків)	Ладозьке, Онезьке, Вінніпег
5) старичні (у долинах річок з часток старого річища)
6) карстові (у порожнинах після розчинення гірських порід водою)	Шацькі
7) термокарстові (при підтаванні підземного льоду)	озера півночі Євразії та Північної Америки
8)загатні (внаслідок перекриття річки завалом чи потоками лави)	Синевир, Тана
9)лиманні (відокремлені піщаними косами морські затоки)	Сасик (Кундук)

29