1) Гірські

2)рівнинні.

1)Для гірських річок при­таманна швидка та бурхлива течія, їх річкові долини глибокі та вузькі. 2)Рівнинні річки течуть повільно, сильно розливаючись, утворюючи петлі (меандри).

Для опису характеру течії застосовують такі показники, як падіння та ухил річища.

Падіння річки - це різниця висоти витоку та висоти гирла (в м).

Похил річища визначають, розділивши падіння річки (в см) на її довжину (в км). Одержана величина (в см/км) показує, на скільки сантиметрів у середньому зменшується падіння річки на кожний кілометр її протяжності.

Пороги = у місцях виходів твердих гірських порід, які перетинають русло річки. Особливо багато порогів на гірських річках, де річище складене твер­дими породами, а швидкість течії велика. Пороги дуже заважають судноплавству. Були вони і на Дніпрі, між Дніпропетровськом і Запоріжжям. У цьому районі, де на поверхню виходять гранітні породи Українського щита, налічувалось 9 великих порогів. У 1932 р. нижче від порогів було збудовано греблю Запорізької ГЕС і вода затопила пороги.

Водоспад = на шляху річки трапляється великий виступ, складений твердими по­родами.

Найбільше їх у горах. Найвищий водоспад у світі - Анхель (Південна Америка). Його висота 1054 м. Є водоспади в Українських Карпа­тах і в Кримських горах. Найвищим водоспадом в нашій державі є Учансу (Крим) висотою 98,5 м.

Особливість річки-постійний рух води.

Живлення річки - це поповнення її річища водою.

Головними джерелами живлення є:

1))дощове,

2)снігове,

3)ґрунтове (підземними водами) та

4)льодовикове.

Більшість річок мають 5)мішане живлення з переважанням одного з джерел.

Наприклад, Дніпро взимку, коли вкривається кригою, живить­ся підземними водами, навесні - талими сніговими, влітку й восени - дощовими і підземними. У зв'язку з цим кількість води в річці змінюється за сезонами.

Режим річки = зміна рівня води в річці протягом року називають її.

Повінь = найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час. Вона настає після танення снігу навесні або внаслідок танення льоду і снігу в горах влітку, після дощів протягом тривалого проміжку часу.

Межень = найнижчий рівень води в річці . Він буває в період, коли річка живиться лише підземними водами.

Льодостав - період нерухо­мого льодового покриву на річці, а навесні -льодохід.

Особливий режим мають річки Українських Карпат. На них часті

Поводки - раптові підйоми рівня води в будь-який час року, викликані випаданням дощів або посиле­ним таненням снігу.

Більшість річок нашої країни має мішане живлення з переважанням снігового. Повінь у них настає навесні, межень - улітку, льодостав - узимку. В посушливі роки влітку дуже низький рівень води мають річки півдня України. Окремі з них, у тому числі й річки Криму, часто пересихають.

Для оцінки повноводності річки використовують показники витрат води та річного стоку.

Витрати води = обчислюють в м³/с, помноживши поперечний переріз річки на швидкість її течії.

Річний стік = вимірюється в км³; це витрати води річки про­тягом року. Він показує, який об'єм води протягом року виносить річка в Океан. Найбільш повноводною річкою в світі є Амазонко. ЇЇ річний стік становить 7 тис. км³ води, тобто 15 % річкового стоку планети!

Річки мають першочергове значення в забезпечені людини водою, яка вико­ристовується для зрошення в сільському господарстві, забезпечує потреби про­мисловості, є головним джерелом питної води. Річки (особливо гірські) мають значний гідроенергопотенціал: на них будують гідравлічні електростанції (ГЕС). На великих річках розвивається судноплавство. На багатьох річках світу розвинене ри­бальство.

У тих районах, де бувають посухи і відчувається нестача річкової води, будують зрошувальні канали. Наприклад, їх багато на півдні України. Найдовший серед каналів нашої держави - Північнокримський, який подає дніпровські води на поля Криму і на господарські потреби міст та сіл.

Крім зрошувальних, є транспортні конали. Наприклад, Суецький, що з'єднує Се­редземне море з Червоним. Він набагато скоротив шлях з Європи в Східну Африку та Азію. Панамський канал з'єднує два океани - Тихий та Атлантичний.

Озера

Озеро - природна заглибина на суходолі, заповнена водою. Усі озера Землі за­ймають 1,8 % площі суходолу. їх - мільйони, від маленьких - площею в кілька квадрат­них метрів, до велетнів, як Каспійське.

Утворення озер починається з заповнення водою озерної улоговини, походження якої часто визначає форму та розмір озера.

За походженням улоговин розрізняють озера:

1)тектонічні,

2)вулканічні,

3)реліктові (залишкові),

4)льодовикові,

5)лиманні,

6)старичні,

7)карстові,

8)термокарстові,

9)загатні .

1)Тектонічні озера утворюються в місцях розломів та опускань земної кори. їхні улоговини, як правило, вузькі, довгі, глибокі. До таких озер, зокрема, належать в Євразії - Байкал (найглибше в світі - 1620 м); в Африці - Танганьїко, Ньясо, у Північній Америці - Великі озера, у Південній Америці - Тітікака.

2)Вулканічні озера виникають при заповнені водою кратерів згаслих вулканів. Такі озера відомі в сейсмічних районах (зокрема Камчатка в Росії, Італія, Ісландія).

3)Реліктові озера є залишками давніх морських басейнів, які зникли мільйони років тому. Наприклад, Каспійське та Аральське в Євразії, Чад в Африці, Ейр в Австралії, Велике Солоне озеро в Північній Америці.

4)Льодовикові озера виникли в улоговинах, які були виорані давніми льодовиками на півночі Євразії та Північної Америки. Ці озера зазвичай неглибокі. Наприклад, озе­ра Фінляндії, Ладозьке та Онезьке в Росії, Вінніпег у Канаді та інші.

5)Лиманні озера є результатом відокремлення піщаними косами узбережних ділянок моря. їх багато на півдні України, на узбережжі Чорного і Азовського морів. Найбільше - озеро Сасик (Кундук).

6)Сторичні = у заплавах рівнинних річок, які сильно петляють, виникають озе­ра, що є частинами старого річища. Багато таких стариць на річках Полісся в Україні, у долині Дніпра.

7) Карстових озер виникають внаслідок розчинення водою деяких гірських порід. Наприклад, Шацькі озера на Волині з'явилися в результаті розчинен­ня крейдових порід.

8)Термокарстові = в місцях існування багаторічної мерзлоти, їхні улоговини лежать у заглибинах земної кори, які утворилися після підтавання підземного льоду = на півночі Євразії та Північної Америки

9)Загатні озера виникли після перегороджування долини річки брилами або по­токами лави. До загатних, зокрема, належать озеро Синевир в Українських Карпатах або Тона на Ефіопському нагір'ї.

За водним режимом озера поділяються на:

1)стічні, з яких витікають річки,

2)безстічні, з яких жодна річка не витікає, проте впадають річки,

3)проточні, в які річки несуть і виносять свої води.

Водний режим озера пов'язаний з солоністю його води.

Безстічні озера - солоні, оскільки вода з їхньої поверхні випаровується, а солі, принесені річками, залишають­ся.

Дуже солоні озера називають мінеральними, де солі не тільки розчинені у воді, а й випадають у вигляді осаду на дно.

Більшість озер прісні. Вода в них проточна, і солі річок вимиваються в океани та моря.

У господарській діяльності озера використовують як шляхи сполучення, в ри­боловному промислі, для водопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств. У солоних озерах добувають кухонну сіль та іншу сировину. Лікувальні грязі деяких соляних озер півдня України зцілюють нервові захворювання, хвороби суглобів, сприяють швидкому зростанню кісток після переломів.

Скидання промислових вод, отрутохімікатів, нафтопродуктів, забруднення вод побутовими відходами людської діяльності поставили багато великих і малих озер світу на межу загибелі. Тому озера потребують охорони.

Поряд з природними водоймами - озерами - людина створила для своїх потреб штучні - водосховища. їх споруджують, будуючи поперек долини річки греблю. Водо­сховища змінюють природу не тільки річок, на яких вони побудовані, а й навколишніх територій. Вони регулюють рівень води в річці протягом року, їх воду використову­ють для зрошування. Проте під час створення водосховищ слід враховувати не лише користь, а й негативні наслідки: затоплення родючих земель, розмивання берегів, зміну рівня ґрунтових вод тощо.

Найбільші річки та озера світу

Категорія об'єкта	Назви географічних об'єктів	Положення на планеті
Річки	Ніл	Африка
	Амазонка	Південна Америка
	Міссісіпі	Північна Америка
	Конго	Африка
	Янцзи, Амудар'я, Дунай, Дніпро	Євразія
Озера	Каспійське, Аральське, Байкал, Ладозьке	Євразія
	Великі Американські	Північна Америка
	Вікторія, Танганьїка	Африка

Болота

Болото - надмірно зволожена ділянка суходолу з шаром торфу не менш як ЗО см. При меншій товщині торфу території називаються заболоченими землями.

Болото містить лише 5-10 % сухої речовини, решта - вода.

Болота поділяють на