1)Теплі

2) холодні течії.

1)Тепла = якщо температура води в течії вища від темпера­тури навколишніх океанічних вод,

2)нижча - холодною.

Теплі течії здебільшого рухаються від екватора у більш високі широти,

Холодні – переважно у зворотному напрямі. На картах теплі течії позначають червоними стрілками, холодні - синіми. Течії в океанах істотно впливають на погоду прибережних частин материків.

Холодні - знижують температуру і викликають суху погоду,

теплі, навпаки - підвищують температуру і сприяють утворенню опадів.

Найпотужнішою теплою течією у світі є Гольфстрім у північній частині Атлантич­ного океану. Довжина цієї течії становить 3 тис. км, а середня температура води про­тягом року не буває нижчою за +24...+28 °С. Гольфстрім переносить у 20 разів більше води, ніж усі річки світу. Ця тепла течія суттєво впливає на формування клімату Європи, зменшуючи річні амплітуди коливань температур повітря та сприяючи утворенню опадів.

У судноплавстві важливо враховувати силу і напрям течій. У минулому їх викори­стовували як «пляшкову пошту».

Господарське значення морів та океанів

З другої половини XX ст. у зв'язку з бурхливим розвитком науки і техніки дослідження та освоєння Океану набули глобальних масштабів.

Виснаження мінеральної сировини на суходолі змусило шукати її поклади в морі. Загострення продовольчої проблеми викликало підвищений інтерес до біологічних ресурсів Океану. Проте він поки що дає людству лише 2 % продуктів харчування та 12-15 % тваринного білка.

Енергетична проблема змусила шукати невичерпні джерела енергії у Світовому океані.

Світовий океан багатий на різні види природних ресурсів:

водні, біологічні, мінеральні (корисні копалини), енергетичні.

Водні ресурси

Світового океану мають певні особливості. Морська вода солона, тому її неможливо безпосередньо використовувати як джерело водопостачання. Проте в ній розчинені всі відомі хімічні елементи, за що морську воду називають «рідкою рудою»: 3,5 % її становлять тверді мінеральні речовини. Використовуючи новітні технології, з води вже вилучають деякі з них, зокрема бром, йод, магній, кухонну сіть тощо.

Крім того, в найбільш посушливих районах земної кулі (країни Перської затоки, США) морську воду опріснюють, хоча ці технології достатньо дорогі. Океан може вря­тувати людство від загрози водного дефіциту.

Біологічні ресурси

Світового океану включають у себе всі морські живі організми, що людина використовує для власних потреб. Простори океану - від полюсів до екватора і від поверхневих вод до темних глибин - заселені живими істотами. Океанічні води як середовище для життя використовують понад 160 тис. видів тва­рин і близько 10 тис. видів рослин. Зокрема, з-поміж тварин близько 16 тис. видів риб, водяться ссавці, черепахи і змії. Рослинність океану представлена діатомовими, зеленими, бурими, червоно-бурими й іншими водоростями.

Детальним вивченням морських організмів займається спеціальна наука - гідробіологія. Залежно від умов існування у Світовому океані виділяють три основні групи живих організмів: