Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра педагогіки, психології та педагогічної творчості

Відділ школознавства

Ситуаційні вправи як засіб формування предметної компетентності

Електронний міні – підручник

2012

Укладачі: слухачі інтегрованих очно - дистанційних курсів корпоративного навчання за темою «Формування інноваційної культури педагогічних кадрів» з предметною підготовкою.

Ситуаційні вправи як засіб формування предметної компетентності: Електронний міні – підручник / Укл. слухачі інтегрованих очно - дистанційних курсів корпоративного навчання. – Хлібодарівка, 2012 – с.

У електронному міні – підручнику представлено ситуативні вправи з предметів шкільного компоненту навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів.

Рекомендований для широкого кола викладачів предметів загальноосвітніх навчальних закладів.

Зміст

Вступ ………………………………………………………………………………4

Розділ I. Метод ситуаційного навчання case – study………………………… 5

Розділ II. Використання методу ситуаційного навчання при викладанні предметів шкільного компоненту загальноосвітніх навчальних закладів…...15

2.1. Використання методу ситуаційного навчання на уроках інформатики……………………………………………………………….17 2.2. Використання методу ситуаційного навчання на уроках з предметів суспільно-гуманітарного циклу……………………………...23

2.3. Використання методу ситуаційного навчання на уроках математичного циклу……………………………………………………..55

2.4. Ситуаційні задачі як форма інтерактивного вивчення шкільного курсу географії…………………………………………………………….58

2.5. Використання ситуаційних вправ на уроках хімії………………….65

Висновки…………………………………………………………………………75

Список використаної літератури……………………………………………….76

Вступ

Професійна діяльність будь якого викладача предмету може викликати різні ускладнення в роботі. Такі ускладнення він як правило, формулює у вигляді «проблем» або « проблемних ситуацій», які й прагне вирішити для продовження своєї діяльності. Якщо вчитель потрапляє у відносно знайомі (аналогічні) ситуації, він більш – менш успішно їх вирішує, злегка «коректуючи» свій досвід.

Сьогодні стає очевидним той факт, що молодь, більш ніж будь - коли, повинна вміти вирішувати складні завдання, критично аналізувати обставини й приймати продумані рішення на основі аналізу відповідної інформації. Здатність мислити критично повинна формуватися в навчальному середовищі.

Мислити критично означає проявляти допитливість і використовувати дослідницькі методи. Критичне мислення виробляє точку зору по певному питанню й здатність відстояти цю точку зору логічними доводами. Маючи критичне мислення, людина знайомиться з тими або іншими ідеями й розглядає можливі наслідки їхньої реалізації. Завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання знаходить індивідуальність і стає осмисленим, безперервним і продуктивним. Що, в свою чергу, розвиває вміння й навички.

Вміння і навички – це здатності, які можна розвивати і які в тому або іншому ступені ефективно проявляються на практиці. Ці здатності не обов’язково повинні бути впровадженими. Крім того, вони змінюються в плині життя й використовуються як допоміжний засіб для досягнення мети.

Швидке «старіння» знань, одержуваних учнями у школі, викликає необхідність дати учням такі операційні засоби, які дозволяють їм самостійно й при цьому високо ефективно перетворювати, розвивати й доповнювати свої знання.

Методичних прийомів, що сприяють розвитку навичок і критичного мислення, безліч. Більшість з них використовуються викладачами на заняттях. Важливо, щоб вони використовувалися систематично.

Традиційне навчання дає людині знання, завдяки яким вона зуміє знайти вихід з ситуації на основі минулого; інтерактивне навчання дає людині знання і досвід, що дозволяє їй справлятися із сьогоденням.