2. Позапічне навуглецьовування сталей

Процес використовують у тому випадку, коли сталь не відповідає вимогам нормативного документа щодо вуглецю. Для навуглецьовування сталі використовують вуглецевмістні добавки - порошки вугільних електродів, коксу, антрациту та ін., які вводять малими порціями під струмінь металу у процесі його випускання у ківш.

За такої технології досягається велика площа дотику вуглецю з залізом і інтенсивно проходить реакція:

3Fe + C = Fe,C,

у результаті якої вуглець розчиняється в об'ємі металу.

Рідка сталь за цією технологією засвоює не більше 5% вуглецю від того, що вводять: частина вуглецю розкисляє шлак, решта згоряє з утворенням факела вогню, а тому необхідні відповідні заходи з техніки безпеки, і перш за все, такі, що ізолюють мостові крани від нагрівання.

3. Вакуумування сталі

Вакуумування сталі у відкритому ковші. Для вакуумування великих мас металу (12...25 т.) використовують порційний і циркуляційний способи. Вакуумування здійснюється у ковшах відповідної місткості.

Порційне вакуумування - процес ДН (Дортмунд, Хордер, Німеччина) - має таку технологію: камеру нагрівають до 15ОО...155О°С, торець патрубка камери закривають алюмінієвим листом і вмикають вакуумні насоси, створюючи у камері вакуум до 1,33-10'5 МПа (0,1 мм рт. ст.). Патрубок опускають у метал на глибину 150...300 мм, за цей час алюмінієвий лист розплавляється і метал із ковша поступає у вакуумну камеру. Рухом ковша або камери уверх-униз порція металу через 20...30 с зливається у ківш і перемішується з основним металом. У камеру за один раз попадає не менше 10% рідкого металу. Для хорошої дегазації сталі необхідний трикратний перелив (до 30 циклів), що досягається протягом 15...20 хв

Циркуляційне вакуумування - процес RH (Руршталь в Хетингені, Німеччина) має таку технологію: метал із ковша в герметизовану футеровану камеру з двома патрубками у її дні подається за допомогою „аероліфта", тобто один із патрубків, до якого підводиться аргон, є всмоктувальним, другий - зливним. Після занурення патрубків у метал він під дією атмосферного тиску піднімається у камеру на висоту до 200 мм, оскільки у камері розрідження досягає 2,6610 s МПа (0,2 мм рт.ст.). Під час занурення через всмоктувальний патрубок подають аргон, внаслідок чого створюється різниця тисків у патрубках і метал починає циркулювати. Сталь через всмоктувальний патрубок піднімається у вакуумну камеру внаслідок ежективної дії аргону, струмінь металу фонтанує до 1 м у висоту, роздрібнюється, дегазується і стікає другим патрубком у ківш. Тривалість оброблення сталі - 10...12 хв. для 25-тонного ковша.

Методи вакуумування мають такі переваги:

-висока продуктивність, універсальність та можливість вакуумувати будь-яку сталь;

-простота управляння процесом вакуумування.

Разом з тим, цим1 методам притаманні і деякі недоліки:

-висока вартість устатковання, яке забезпечує ці процеси;

-технології вимагають використання дорогих вогнетривів.

Проте ці недоліки не зупиняють розвиток методів вакуумування сталей. Наприклад, порційним і циркуляційним методами у світі оброблюється біля 80% вакуумованої сталі.