- •1 Предмет трудового права: індивідуальні та колективні трудові відносини.
- •2 Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура
- •3 Колективні трудові відносини: структури та зміст
- •4 Методи трудового права, його особливості
- •7 Поняття джерел трудового права, їх класифікація та особливості
- •8 Конституція як основне джерело трудового нрава
- •9 Кодекс законів України про працю: загальна характеристика
- •10 Конвенції і Рекомендації моп як джерела трудового нрава
- •11 Закони та підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового нрава
- •12 Акти соціального діалогу як джерела трудового права
- •13 Єдність і диференціація правового регулювання праці
- •14 Поняття і класифікація суб‘єктів трудового права.
- •15 Трудова правосуб’єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження
- •16 Трудова правосуб’єктність роботодавця: зміст та ознаки
- •2. Имущественные:
- •17 Державні гарантії у сфері зайнятості населення
- •19 Правовий статус безробітного
- •21 Сторони трудового договору
- •22 Зміст і форма трудового договору
- •23 Юридичні гарантії при прийомі на роботу
- •24 Загальний порядок укладення трудового договору
- •25 Випробування при прийнятті на роботу
- •26 Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів
- •27 Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування
- •28 Особливості трудового договору з прокурорсько-слідчими працівниками
- •29 Поняття та види переведень працівників на іншу роботу. Порядок переведення.
- •30 Зміна істотних умов праці та її правові наслідки Статья 32. Перевод на другую работу. Изменение существенных условий труда
- •31 Атестація працівників та її значення в трудовому праві
- •32 Поняття та випадки відсторонення від роботи
- •33 Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація.
- •34 Загальні підстави припинення трудового договору (стаття 36 кЗпП України).
- •1. Соглашение сторон
- •2. Окончание срока
- •3. Призыв или поступление работника на военную службу
- •5. Перевод работника на другое предприятие или переход на выборную должность
- •6. Отказ работника от перевода на работу в другую местность вместе с предприятием, а также отказ от продолжения работы в связи с изменением существенных условий труда
- •7. Вступления в законную силу приговора суда, исключающему возможность продолжения данной работы
- •8. Основания, предусмотренные контрактом
- •35 Розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 38 кЗпІі України).
- •36 Загальні підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, які не містять вини працівника
- •37 Загальні підстави розірвання тр. Договору за ініціативою роботодавця внаслідок винних дій працівника
- •38 Додаткові підстави розірвання тр. Договору за ініціативою роботодавця (ст.41 кЗоТ).
- •3. Совершение работником, выполняющим воспитательные функции, аморального проступка, не совместимого с продолжением данной работы
- •39 Порядок звільнення працівників і проведення розрахунку. Вихідна допомога.
- •40 Поняття та види робочого часу
- •41 Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи
- •42 Надурочні роботи і порядок залучення до них.
- •44 Право працівника На відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток.
- •45 Щорічна основна відпустка і порядок її надання.
- •46 Щорічна додатком відпустка, її види і порядок наданий.
- •48 Соціальні відпустки: порядок їх надання
- •49 Відпустки без збереження заробітної плати
- •50 Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагороди за цивільно-правовим договором
- •51 Мінімальна заробітна плата
- •52 Тарифна система та її елементи
- •53 Система заробітної плати
- •54 Сфери регулювання оплати праці
- •55 Право працівників на оплату праці та їх захист
- •56 Премії і винагороди за підсумками роботи за рік
- •58 Поняття та види компенсаційних виплат
- •59 Поняття, значення та правове регулювання дисципліни праці. Методи забезпечення дисципліни праці.
- •60 Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •61 Поняття, підстави, види заохочень і порядок їх застосування.
- •62 Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників.
- •63 Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників.
- •64 Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.
- •65 Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників
- •66 Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору
- •67 Види матеріальної відповідальності працівників
- •68 Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником роботодавцю
- •69 Підстава, умови і види матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові
- •70 Організація охорони праці на підприємстві
- •72 Охорона праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю
- •73 Поняття трудових спорів,їх види і причини виникнення.
- •74 Система органів розгляду трудових спорів.
- •75 Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.
- •76 Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах
- •77 Колективні трудові спори (конфлікти) та порядок їх вирішення
- •78 Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки законного і незаконнго стайку
- •79 Поняття колективного договору. Сторонн колл. Договору і порядок його укладення
- •80 Зміст і структура колективного договору.
- •81 Поняття та види колективних угод, сфера їх дії
- •82 Поняття, функції, права та обов’язки профспілок
- •83 Поняття, предмет та метод права соціального забезпечення
- •84 Поняття, види та особливості джерел права соціального забезпечення
- •85 Загальна характеристика джерел права соціального забезпечення
- •86 Конституція України – Джерело норм права соціального забезпечення
- •87 Закони України та підзаконні нпа а галузі соціального забезпечення
- •88 Міжнародно-правові акти як джерела права соціального забезпечення
- •89 Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин у сфері права соціального забезпечення
- •90 Соціальні ризики: поняття та класифікація
- •91 Держ. Соц. Стандарти та держ. Соц. Гарантії в системі соціального забезпечення
- •92 Прожитковий мінімум як базовий держ. Соц. Стандарт в галузі соц. Забезпечення
- •93 Організаційно-правові форми соціального забезпечення
- •94 Види соціального забезпечення
- •95 Поняття та види стажу
- •96 Характеристика спеціального стажу. Безперервний трудовий стаж.
- •97 Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій та допомоги. Поняття страхового стажу, його відмінність від загального тр. Стажу, правові наслідки набутого страхового стажу.
- •98 Докази трудового та страхового стажу.
- •99 Поняття, принципи та види загальнообов’яткового державного соціального страхування
- •100 Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування
- •101 Поняття, суб'єкти та об'єкт загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- •102 Пенсії за віком
- •103 Пільгове пенсійне забезпечення
- •104 Пенсії по інвалідності
- •105 Пенсії по втраті годувальника
- •106 Пенсії за вислугу років
- •107 Порядок призначення та перерахунку пенсій
- •108 Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування на випадок безробіття
- •109 Види допомог та соціальних послуг за соціальним страхуванням на випадок безробіття
- •110 Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування у зв язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- •111 Види допомог за загальнообов'язковим державним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та порядок їх надання
- •112 Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •113 Види страхових виплат та послуг за загальнообов'язковим держ. Соц. Страхуванням від нещасного випадку на виробництві та проф. Захворювання та порядок їх надання
- •114 Загальна характеристика медичного страхування
- •115 Порядок та умови призначення і виплати допомог у зв’язку з вагітністю та пологами
- •116 Порядок та умови призначення і виплат допомог при народжені дитини
- •117 Порядок та умови призначення і виплат допомог по догляду за дитиною
- •118 Порядок та умови призначення і виплат допомог на дітей одиноким матерям
- •119 Порядок та умови призначення і виплат допомог при усиновленні дитини
- •120 Порядок та умови призначення і виплат допомог дітям-інвалідам ти інвалідам з дитинства
- •121 Порядок та умови призначення і виплат допомог малозабезпеченим сім'ям
- •122 Соціальні послуги:форми,види та умови їх надання
- •123 Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту
30 Зміна істотних умов праці та її правові наслідки Статья 32. Перевод на другую работу. Изменение существенных условий труда
ч. 3 В связи с изменениями в организации производства и труда допускается изменение существенных условий труда при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности. Об изменении существенных условий труда — систем и размеров оплаты труда, льгот, режима работы, установления или отмены неполного рабочего времени, совмещения профессий, изменения разрядов и наименования должностей и других — работник должен быть уведомлен не позднее чем за два месяца.
ч. 4 Если бывшие существенные условия труда не могут быть сохранены, а работник не согласен на продолжение работы в новых условиях, то трудовой договор прекращается по пункту 6 статьи 36 настоящего Кодекса.
Перечень существенных условий труда, предусмотренный в ч. 3 ст. 32 КЗоТ, не является исчерпывающим и может дополняться применительно к каждому конкретному случаю.
К существенным условиям труда, кроме перечисленных в ч.3 ст.32 КЗоТ Украины, с учетом конкретных работников можно отнести также установление или отмена некоторых дополнительных элементов в трудовой функции, если основная трудовая функция при этом не меняется, происходят увеличение или уменьшение объема работы, степени самостоятельности и ответственности работника, степени вредности работы, переход с индивидуальной на коллективную организацию труда и наоборот и создаются другие условия, характеризующие трудовой процесс.
В связи с изменениями в организации производства и труда допускается изменение существенных условий труда при продолжении работы по той же специальности, квалификации или должности. Об изменении существенных условий труда (системы и размера оплаты труда, льгот, режима работы, установлении или отмене неполного рабочего времени, совмещении профессий, изменении разрядов и наименования должностей и т.п.) работник должен быть уведомлен не позднее чем за два месяца.
Если предыдущие существенные условия труда не могут быть сохранены, а работник не согласен на продолжение работы в новых условиях, трудовой договор прекращается по п. 6 ст. 36 КЗоТ Украины, предусматривающий одно из оснований прекращения трудового договора - отказ работника от продолжения работы в связи с изменением существенных условий труда, то есть владелец или уполномоченный им орган имеет право уволить работника, который не может через любые причины выполнять работу в новых условиях. Законодательство не предусматривает необходимость принятия мер по трудоустройству работников в таких случаях.
Изменение существенных условий труда не нарушает соглашения сторон, достигнутой при заключении трудового договора, ведь соглашением сторон определяются место работы и трудовая функция работника. Это важнейшие условия трудового договора. Поэтому изменить их без согласия сторон нельзя, и это прямо закреплено в законе.
31 Атестація працівників та її значення в трудовому праві
Аттестация работников - важнейшая составляющая системы работы с кадрами, с помощью которой руководитель имеет возможность совершенствовать кадровый состав предприятия, учреждения или организации.
Проведению аттестации должна предшествовать подготовительная и организационная работа. Кадровая служба предприятий, организаций или учреждения готовит предложения по составу аттестационной комиссии, сроков и графиков проведения аттестации, определяет количество и составляет списки работников, подлежащих аттестации, разъясняет цель и порядок проведения аттестации, осуществляет подготовку необходимых для аттестации документов.
Закон Украины О профессиональном развитии работников
Статья 11. Аттестация работников
1. Работодатели могут проводить аттестацию работников.
2. Категории работников, подлежащих аттестации, и периодичность ее проведения определяются коллективным договором.
На предприятиях, в учреждениях и организациях, в кот. не укладываются колл. договоры, категории работников, подлежащих аттестации, сроки и график ее проведения определяются работодателем по согласованию с выборным органом первичной профсоюзной организации.
3. Аттестация работников проводится не чаще одного раза в три года.
4. Атт. проводится по решению работодателя, которым утверждаются положения о проведении атт., состав атт-ой комиссии, график проведения атт. Инфа о проведении атт. доводится до сведения работников не позднее чем за 2 месяца до ее проведения.
5. Аттестационная комиссия формируется из высококвалифицированных специалистов и представителя выборного органа первичной профсоюзной организации.
6. Непосредственный руководитель работника, подлежащего аттестации, не может быть членом аттестационной комиссии.
7. Аттестация работника проводится только в его присутствии.
8. На каждого работника, подлежащего аттестации, непосредственный руководитель составляет характеристику, подаваемого аттестационной комиссии после ознакомления с ней работника, но не позднее чем за неделю до аттестации.
9. Не допускается проведение оценки профессионального уровня и квалификации работника по признакам, которые непосредственно не связаны с выполняемой работой.
10. Решение аттестационной комиссии принимается открытым голосованием простым большинством голосов присутствующих на заседании членов комиссии.
11. Заседание аттестационной комиссии считается правомочным, если на нем присутствуют не менее двух третей ее состава.
12. Решение аттестационной комиссии доводится до сведения работника и работодателя в течение трех дней после его принятия.
Статья 12. Категории работников, не подлежащих аттестации
1. Аттестации не подлежат:
- работники, отработавшие на соответствующей должности менее одного года;
- беременные женщины;
- лица, осуществляющие уход за ребенком в возрасте до трех лет или ребенком-инвалидом, инвалидом детства;
- одинокие матери или одинокие родители, имеющие детей в возрасте до 14 лет;
- несовершеннолетние;
- лица, работающие по совместительству.
Законом или коллективным договором могут устанавливаться другие категории работников, не подлежащих аттестации.
Статья 13. Результаты аттестации
1. Аттестационная комиссия принимает решение о соответствии или несоответствии работника занимаемой должности или выполняемой работе.
2. В случае принятия решения о соответствии работника занимаемой должности или выполняемой работе комиссия может рекомендовать работодателю зачислить его в кадровый резерв, присвоить очередную категорию, установить надбавку к заработной плате или увеличить ее размер, организовать стажировку на более высокой должности или направить на повышение квалификации с целью продвижения по работе.
3. В случае принятия решения о несоответствии работника занимаемой должности или выполняемой работе комиссия может рекомендовать работодателю перевести работника с его согласия на другую должность или работу, соответствующую его профессиональному уровню, или направить на обучение с последующей (не позднее чем через год) повторной аттестацией. Рекомендации комиссии с обоснованием доводятся до сведения работника в письменной форме.
В случае отказа работника от перевода на другую должность или работу, соответствующую его квалификационному уровню, или от профессионального обучения за счет средств работодателя работодатель по результатам аттестации вправе уволить работника в соответствии с КЗоТ
4. Результаты аттестации могут быть обжалованы работником в порядке, установленном законодательством.
Статья 14. Организация подтверждения результатов неформального профессионального обучения работников
1. Для организации подтверждения результатов неформального профессионального обучения работников в составе государственной службы занятости создаются центры признания результатов неформального профессионального обучения.
2. Центры признания результатов неформального профессионального обучения обеспечивают организацию подтверждение профессиональной квалификации работника по результатам неформального профессионального обучения. Для этого центры признания результатов неформального профессионального обучения привлекают учебные заведения государственной службы занятости, другие профессионально-технические учебные заведения, предприятия, организации, учреждения, которые имеют лицензию на право осуществления образовательной деятельности по определенным профессиям. Результаты неформального профессионального обучения подтверждаются документом установленного образца о присвоении или повышении рабочей квалификации.
3. Центры признания результатов неформального профессионального обучения имеют право в случае необходимости получать от заинтересованных юридических и физических лиц сведения о профессиональном опыте работников.
4. Порядок подтверждения результатов неформального профессионального обучения работников определяется Кабинетом Министров Украины.
