Екзаменаційні питанни з дисципліни «Трудове право та право соціального забезпечення»

1. Предмет трудового права: індивідуальні та колективні трудові відносини.

2. Поняття та особливості індивідуальних трудових правовідносин, їх структура

3. Колективні трудові відносини: структури та зміст

4. Методи трудового права, його особливості

5. Система трудового права та система і трудового законодавства

6. Відмежування трудового права від суміжних галузей права (цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення)

7. Поняття джерел трудового права, їх класифікація та особливості

8. Конституція як основне джерело трудового нрава

9. Кодекс законів України про працю: загальна характеристика

10. Конвенції і Рекомендації МОП як джерела трудового нрава

11. Закони та підзаконні нормативно-правові акти як джерела трудового нрава

12. Акти соціального діалогу як джерела трудового права

13. Єдність і диференціація правового регулювання праці

14. Поняття і класифікація суб‘єктів трудового права.

15. Трудова правосуб’єктність працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження

16. Трудова правосуб’єктність роботодавця: зміст та ознаки

17. Державні гарантії у сфері зайнятості населення

18. Заходи щодо сприяння зайнятості населения

19. Правовий статус безробітного

20. Поняття трудового договору, його відмінність від суміжних цивільно-правових договорів, пов’язаних з працею (підряду, доручення і т.ін).

21. Сторони трудового договору

22. Зміст і форма трудового договору

23. Юридичні гарантії при прийомі на роботу

24. Загальний порядок укладення трудового договору

25. Випробування при прийнятті на роботу

26. Види трудових договорів. Особливості окремих видів трудових договорів

27. Контракт як особливий вид трудового договору, сфера його застосування

28. Особливості трудового договору з прокурорсько-слідчими працівниками

29. Поняття та види переведень працівників на іншу роботу. Порядок переведення.

30. Зміна істотних умов праці та її правові наслідки

31. Атестація працівників та її значення в трудовому праві

32. Поняття та випадки відсторонення від роботи

33. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація.

34. Загальні підстави припинення трудового договору (стаття 36 КЗпП України).

35. Розірвання трудового договору за ініціативою працівника (стаття 38 КЗпІІ України).

36. Загальні підстави розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця, які не містять вини працівника

37. Загальні підстави розірвання тр. договору за ініціативою роботодавця внаслідок винних дій працівника

38. Додаткові підстави розірвання тр. договору за ініціативою роботодавця (ст.41 КЗоТ).

39. Порядок звільнення працівників і проведення розрахунку. Вихідна допомога.

40. Поняття та види робочого часу

41. Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення. Ненормований робочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи

42. Надурочні роботи і порядок залучення до них.

43. Поняття і вили часу відпочинку.

44. Право працівника На відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток.

45. Щорічна основна відпустка і порядок її надання.

46. Щорічна додатком відпустка, її види і порядок наданий.

47. Відпустка у зв'язку з навчанням. Творчі відпустки. Відпустка для підготовки та участі в змаганнях. Порядок їх катання

48. Соціальні відпустки: порядок їх надання

49. Відпустки без збереження заробітної плати

50. Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагороди за цивільно-правовим договором

51. Мінімальна заробітна плата

52. Тарифна система та її елементи

53. Система заробітної плати

54. Сфери регулювання оплати праці

55. Право працівників на оплату праці та їх захист

56. Премії і винагороди за підсумками роботи за рік

57. ІІоняття та види гарантійних виплат та доплат

58. Поняття та види компенсаційних виплат

59. Поняття, значення та правове регулювання дисципліни праці. Методи забезпечення дисципліни праці.

60. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку.

61. Поняття, підстави, види заохочень і порядок їх застосування.

62. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників.

63. Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників.

64. Порядок застосування, оскарження та зняття дисциплінарних стягнень.

65. Особливості дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників

66. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору

67. Види матеріальної відповідальності працівників

68. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником роботодавцю

69. Підстава, умови і види матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові

70. Організація охорони праці на підприємстві

71. Організаційно-правові форми забезпечення охорони праці: фінансування охорони праці; медичні огляди працівників; інструктаж і навчання працівників правилам техніки безпеки і виробничої санітарії, забезпечення працівників засобами індивідуальною та колективного захисту.

72. Охорона праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю

73. Поняття трудових спорів,їх види і причини виникнення.

74. Система органів розгляду трудових спорів.

75. Порядок вирішення індивідуальних трудових спорів.

76. Порядок, строки та особливості розгляду індивідуальних трудових спорів у судах

77. Колективні трудові спори (конфлікти) та порядок їх вирішення.

78. Право на страйк і його реалізація. Правові наслідки законного і незаконнго стайку

79. Поняття колективного договору. Сторонн колл. договору і порядок його укладення

80. Зміст і структура колективного договору.

81. Поняття та види колективних угод, сфера їх дії

82. Поняття, функції, права та обов’язки профспілок

83. Поняття, предмет та метод права соціального забезпечення

84. Поняття, види та особливості джерел права соціального забезпечення

85. Загальна характеристика джерел права соціального забезпечення

86. Конституція України – Джерело норм права соціального забезпечення

87. Закони України та підзаконні НПА а галузі соціального забезпечення

88. Міжнародно-правові акти як джерела права соціального забезпечення

89. Суб’єкти, об’єкти та зміст правовідносин у сфері права соціального забезпечення

90. Соціальні ризики: поняття та класифікація

91. Держ. соц. стандарти та держ. соц. гарантії в системі соціального забезпечення

92. Прожитковий мінімум як базовий держ. соц. стандарт в галузі соц. забезпечення

93. Організаційно-правові форми соціального забезпечення

94. Види соціального забезпечення

95. Поняття та види стажу

96. Характеристика спеціального стажу. Безперервний трудовий стаж.

97. Страховий стаж як загальна умова призначення пенсій та допомоги. Поняття страхового стажу, його відмінність від загального тр. стажу, правові наслідки набутого страхового стажу.

98. Докази трудового та страхового стажу.

99. Поняття, принципи та види загальнообов’яткового державного соціального страхування

100. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування

101. Поняття, суб'єкти та об'єкт загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

102. Пенсії за віком

103. Пільгове пенсійне забезпечення

104. Пенсії по інвалідності

105. Пенсії по втраті годувальника

106. Пенсії за вислугу років

107. Порядок призначення та перерахунку пенсій

108. Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування на випадок безробіття

109. Види допомог та соціальних послуг за соціальним страхуванням на випадок безробіття

110. Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування у зв язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням

111. Види допомог за загальнообов'язковим державним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та порядок їх надання

112. Поняття, суб’єкти та об’єкт державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання

113. Види страхових виплат та послуг за загальнообов'язковим держ. соц. страхуванням від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювання та порядок їх надання

114. Загальна характеристика медичного страхування

115. Порядок та умови призначення і виплати допомог у зв’язку з вагітністю та пологами

116. Порядок та умови призначення і виплат допомог при народжені дитини

117. Порядок та умови призначення і виплат допомог по догляду за дитиною

118. Порядок та умови призначення і виплат допомог на дітей одиноким матерям

119. Порядок та умови призначення і виплат допомог при усиновленні дитини

120. Порядок та умови призначення і виплат допомог дітям-інвалідам ти інвалідам з дитинства

121. Порядок та умови призначення і виплат допомог малозабезпеченим сім'ям

122. Соціальні послуги:форми,види та умови їх надання

123. Соціальні пільги як правовий засіб соціального захисту

1 Предмет трудового права: індивідуальні та колективні трудові відносини.

Предмет трудового права составляют не все отношения, связанные с трудом вообще, а лишь те общественно-трудовые отношения, возникают, развиваются и прекращаются в связи с непосредственной деятельностью людей в процессе труда.

Предметом трудового права являются общественно-трудовые отношения, которые возникают в результате заключения трудового договора между работником и работодателем.

Трудовые отношения, возникающие на основании заключения трудового договора, составляют основу предмета трудового права, его "ядро", однако только ими предмет этой отрасли не исчерпывается. Существует еще целый ряд общественных отношений, обеспечивающих функционирование трудовых отношений, тоже регулируются нормами трудового права. Особенностью этих отношений является то, что при отсутствии трудовых отношений они существовать не могут. То есть по своей природе это - отношения вспомогательного характера.

К таким отношениям, выполняющие вспомогательную роль в обеспечении трудовых отношений, относятся: отношения трудоустройства, обучение, повышение квалификации и переквалификации работников на производстве; надзора и контроля за соблюдением трудового законодательства; разрешения трудовых споров; социального партнерства.

Все эти общественные отношения вместе с трудовыми и формируют предмет правового регулирования нормами трудового права. Таким образом, предметом трудового права являются трудовые отношения, возникающие на основании заключения трудового договора, и отношения, тесно связанные с трудовыми: трудоустройство, обучение и повышение квалификации и переквалификации работников, по контролю за соблюдением законодательства о труде, разрешения трудовых споров , а также отношения социального партнерства.

Индивидуальные трудовые отношения характеризуются непосредственной связью между работником и работодателем. Главная их цель - выполнение работником определенной трудовой функции. Элементами этих отношений выступают все звенья общественных связей, без которых индивидуальные трудовые отношения не могут нормально функционировать. Нужно отметить, что не все элементы являются однопорядковыми, связи между ними носят сложный, соподчиненный характер. Особое место в этой системе занимают отношения, опосредующие трудовой договор между работником и работодателем. Эти отношения можно рассматривать как в узком, так и в широком смысле. В широком смысле трудовой договор является базой, основой всех других индивидуальных трудовых отношений - по оплате труда, рабочего времени, дисциплины труда и т.д.. Все названные отношения возникают и протекают только в рамках действия трудового договора, с его прекращением прекращаются и все элементы, которые его составляют.

Коллективные трудовые отношения характеризуются наличием коллективных субъектов, которые будучи признаны правом, получили свой ​​реальный правовой статус. Создано новое законодательство, приняты законы Украины "О коллективных договорах и соглашениях", "Об оплате труда", "О порядке разрешения коллективных трудовых споров (конфликтов)", "О профессиональных союзах, их правах и гарантиях деятельности", которые создали легальную базу для функционирования коллективных трудовых отношений. Существенной особенностью современного периода является то, что с развитием социального партнерства коллективные отношения вышли за рамки предприятий и создали новую социально-трудовую вертикаль, пронизывающая ткань трудовых отношений от уровня конкретного предприятия к общенационального уровня.

В социальном партнерстве государство выполняет особую роль - установление в законодательстве минимальных стандартов и гарантий в сфере трудовых отношений, а также осуществляет прямое регулирование определенных отношений и предусматривает судебную защиту во всех случаях нарушения трудовых прав работников и трудовых коллективов.