- •1.2.4. Області застосування двз
- •1.2.5. Класифікація поршневих двз
- •2.2.2. Порівняння ідеальних циклів з дійсними
- •4.2.2. Розрахунок параметрів процесу впуску
- •5.2.1.2. Утворення гомогенних сумішей
- •5.2.1.3. Утворення гетерогенних сумішей
- •5.2.3.1. Детонація
- •5.2.3.3. Подальше жарове запалення
- •5.2.3.4. Запалення від стиску при виключеному запалюванні
- •6.2.1.1. Загальна характеристика процесу
- •6.2.1.2. Впорскування й розпилювання палива
- •8.2.2. Індикаторний тиск
- •8.2.3. Індикаторна потужність
- •8.2.4. Індикаторний ккд
- •8.2.5. Індикаторна питома витрата палива
- •11.2.2. Динамічний наддув
- •11.2.6. Охолодження повітря
- •12.2.2. Карбюраторна система живлення
- •12.2.3.1. Класифікація систем впорскування
- •12.2.3.2. Системи центрального впорскування
- •12.2.3.3. Системи розподіленого впорскування
- •12.2.3.4. Системи безпосереднього впорскування
- •12.2.3.5. Конструкція елементів систем
- •13.2.2. Елементи системи
- •13.2.3. Паливні насоси (пнвт) багатоплунжерні та розподільного типу
- •13.2.3.1. Рядні багатоплунжерні пнвт
- •13.2.3.2. Розподільні пнвт
- •13.2.5. Насос-форсунки
- •14.2.1. Поняття про характеристики
- •15.1. Акустичні показники двз. Глушники шуму
- •15.2.1. Акустичні показники двз.
- •15.1.2. Глушники шуму
- •15.2.1. Утворення токсичних речовин у двигунах
- •15.2.2. Засоби і системи зниження токсичності
- •15.2.3. Нейтралізатори відпрацьованих газів
- •15.2.4. Системи рециркуляції відпрацьованих газів
- •16.2.1. Автоматизація роботи двз
- •16.2.2. Карбюраторні двигуни з електронним керуванням.
- •16.2.3. Типи та особливості будови основних застосовуваних систем впорскування
- •16.2.4. Системи центрального впорскування
- •16.2.5. Системи розподіленого впорскування
- •16.2.6. Системи безпосереднього впорскування
- •16.2.7. Датчики.
- •37. 17.2.1. Універсальна статична характеристика двз
- •17.2.2. Сумісна робота двигунів з трансмісією.
- •17.2.3. Системи управління автоматичних автомобільних трансмісій
- •17.2.4. Робота систем управління силовою установкою
- •17.2.5. Програми управління
- •17.2.6. Бортова діагностика
- •17.3. Критерії засвоєння
8.2.2. Індикаторний тиск
8.1. Середній індикаторний тиск (адреса файлу Блок 4) Середній індикаторний тиск – розрахункова робота газів, віднесена до ходу поршня. |
Графічно середній індикаторний тиск pi (рис.7.2) – різниця площини під кривою z-b (роботи розширення) та площини під кривою а-с (роботи стиску суміші). Середній індикаторний тиск можна вважати рівним висоті прямокутника, що є рівновеликим вказаній різниці площин, а друга сторона цього прямокутника дорівнює ходу поршня.
Для двигунів, що працюють за циклом із підведенням теплоти при V=const, теоретичний середній індикаторний тиск pi` визначається за виразом:
(8.1)
Для дизельних двигунів (зі змішаним підведенням теплоти):
(8.2)
Рисунок 8.1. Індикаторні діаграми ДВЗ з примусовим запалюванням (а) та дизельного (б)
Дизелі без наддуву працюють з великими коефіцієнтами надлишку повітря, що приводить до додаткових втрат тепла на нагрівання повітря. Тому індикаторний тиск у них трохи менше, ніж у карбюраторних.
Середній індикаторний тиск pi дійсного циклу менше теоретичного pi` за рахунок «скруглення» діаграми поблизу точок c, z, b. Зменшення середнього теоретичного індикаторного тиску внаслідок відхилень реальних процесів від теоретичних кількісно виражається коефіцієнтом повноти діаграми і і середнім тиском насосних втрат pi.
Рекомендовані в літературних джерелах чисельні значення коефіцієнта повноти діаграми лежать в таких межах:
для карбюраторних двигунів і = 0,94÷0,97;
для бензинових з електронним впорскуванням і = 0,95÷0,98;
для дизелів і = 0,92÷0,95.
Середній тиск насосних втрат визначається як:
pi = pr - pa. (8.3)
Для 4-тактних двигунів без наддуву (1.25) величина pi позитивна. У двигунах з наддувом (1.24) від приводного відцентрового нагнітача при pa > pr величина pi негативна. При газотурбінному наддуві pi може мати будь-який знак.
Втрати на газообмін враховуються у роботі на механічні втрати. Тому середній індикаторний тиск pi обчислюється тільки з урахуванням коефіцієнта повноти діаграми:
pi = і·pi`.
17.
8.2.3. Індикаторна потужність
Індикаторну потужність двигуна Nі, кВт, визначають за формулою:
(8.5)
де – число тактів двигуна;
n - частота обертання колінчастого валу;
i – число циліндрів.
8.2. Індикаторна потужність (адреса файлу Блок 4) Індикаторна потужність двигуна – робота, яку виконує робоче тіло усередині циліндрів ДВЗ за одиницю часу. |
8.2.4. Індикаторний ккд
Індикаторний ККД ηі. Цей параметр кількісно визначає ступінь використання теплоти палива для одержання корисної роботи всередині циліндрів двигуна:
(8.6)
де Li – теплота, що еквівалентна індикаторній роботі.
8.3. Індикаторний ККД (адреса файлу Блок 4) Індикаторний ККД – параметр, що кількісно визначає ступінь використання теплоти палива для одержання корисної роботи всередині циліндрів двигуна. |
Для автотракторних двигунів, що працюють на рідкому паливі:
(8.7)
де ρа – густина заряду на впуску.
Густину заряду на впуску обчислюють з рівняння стану ідеального газу
(8.8)
де R – газова стала повітря (R = 287 Дж/(кг·К)).
Для газових двигунів:
(8.9)
Для газодизелів:
(8.10)
Для бензинових і дизельних двигунів обчислюють індикаторну питому витрату палива gi..Її звичайно вимірюють у г/(кВт·год).
