- •1.2.4. Області застосування двз
- •1.2.5. Класифікація поршневих двз
- •2.2.2. Порівняння ідеальних циклів з дійсними
- •4.2.2. Розрахунок параметрів процесу впуску
- •5.2.1.2. Утворення гомогенних сумішей
- •5.2.1.3. Утворення гетерогенних сумішей
- •5.2.3.1. Детонація
- •5.2.3.3. Подальше жарове запалення
- •5.2.3.4. Запалення від стиску при виключеному запалюванні
- •6.2.1.1. Загальна характеристика процесу
- •6.2.1.2. Впорскування й розпилювання палива
- •8.2.2. Індикаторний тиск
- •8.2.3. Індикаторна потужність
- •8.2.4. Індикаторний ккд
- •8.2.5. Індикаторна питома витрата палива
- •11.2.2. Динамічний наддув
- •11.2.6. Охолодження повітря
- •12.2.2. Карбюраторна система живлення
- •12.2.3.1. Класифікація систем впорскування
- •12.2.3.2. Системи центрального впорскування
- •12.2.3.3. Системи розподіленого впорскування
- •12.2.3.4. Системи безпосереднього впорскування
- •12.2.3.5. Конструкція елементів систем
- •13.2.2. Елементи системи
- •13.2.3. Паливні насоси (пнвт) багатоплунжерні та розподільного типу
- •13.2.3.1. Рядні багатоплунжерні пнвт
- •13.2.3.2. Розподільні пнвт
- •13.2.5. Насос-форсунки
- •14.2.1. Поняття про характеристики
- •15.1. Акустичні показники двз. Глушники шуму
- •15.2.1. Акустичні показники двз.
- •15.1.2. Глушники шуму
- •15.2.1. Утворення токсичних речовин у двигунах
- •15.2.2. Засоби і системи зниження токсичності
- •15.2.3. Нейтралізатори відпрацьованих газів
- •15.2.4. Системи рециркуляції відпрацьованих газів
- •16.2.1. Автоматизація роботи двз
- •16.2.2. Карбюраторні двигуни з електронним керуванням.
- •16.2.3. Типи та особливості будови основних застосовуваних систем впорскування
- •16.2.4. Системи центрального впорскування
- •16.2.5. Системи розподіленого впорскування
- •16.2.6. Системи безпосереднього впорскування
- •16.2.7. Датчики.
- •37. 17.2.1. Універсальна статична характеристика двз
- •17.2.2. Сумісна робота двигунів з трансмісією.
- •17.2.3. Системи управління автоматичних автомобільних трансмісій
- •17.2.4. Робота систем управління силовою установкою
- •17.2.5. Програми управління
- •17.2.6. Бортова діагностика
- •17.3. Критерії засвоєння
17.2.6. Бортова діагностика
Всі трансмісійні комп'ютери мають в своєму складі блок самодіагностики, в задачу якого входить безперервний контроль за роботою системи управління трансмісією. Крім того, за допомогою цього блоку можна проводити перевірку працездатності окремих елементів системи управління, і у разі потреби здійснювати пошук виниклої несправності.
Зразу ж після включення запалення блок управління проводить ряд перевірок. Спочатку відбувається внутрішнє самотестування (перевіряються внутрішні елементи самого блоку управління і його пам'ять). Потім перевіряються джерело живлення (акумуляторна батарея), датчики і виконавчі механізми. Все це відбувається достатньо швидко так, що водій практично не помічає цього. Якщо перевірка пройшла успішно, то блок управління дозволяє запуск двигуна.
Перевірка працездатності елементів системи управління може здійснюватися двома способами: безперервно або періодично через певні інтервали часу.
Кожний датчик системи і виконавчий механізм мають робочі діапазони зміни напруги. Блок управління контролює напругу на цих елементах. При цьому контролюється наявність сигналу, його значення і вихід за встановлені межі. При виявленні будь-яких незначних проблем з тим або іншим елементом системи управління інформація про це зразу ж записується в пам'ять трансмісійного комп'ютера. У разі виникнення серйозної несправності для сповіщення водія на приладовій панелі спалахує контрольна лампочка. При цьому блок управління переходить на програму управління трансмісією в захисному режимі.
Для полегшення пошуку причини несправності, що виникла в АКЗП або її системі управління, в пам'ять блоку записується у вигляді відповідних кодів вся інформація про виникаючі збої в роботі АКЗП. Це значною мірою полегшує пошук виниклої несправності.
Для читання кодів несправності цього є діагностичний роз’їм, до якого підключається спеціальний прилад, званий сканером. Після підключення до діагностичного роз'єму і нескладної настройки сканера на його екрані починають висвічуватися коди несправності.
Сучасні системи діагностики мають нагоду безперервно посилати контрольні сигнали, за допомогою яких перевіряється працездатність контуру певного елементу системи управління і його реакція на управляючу дію.
Деякі коди блок управління збереже до тих пір, поки несправність не буде усунена, і їх необхідно видаляти з пам'яті блоку управління за допомогою певних процедур. Інші коди можуть автоматично стиратися самим блоком управління після закінчення деякого відрізка часу, певної кількості поїздок або запусків двигуна.
17.3. Критерії засвоєння
Після вивчення й аналізу змісту теми ВИ повинні РОЗУМІТИ наступне:
система живлення призначена для подачі, розпилення палива і змішування його з повітрям для утворення пальної суміші;
існують два типи бензинових систем живлення – карбюраторна та із впорскуванням;
усі сучасні системи живлення – із розподіленим та безпосереднім впорскуванням.
У результаті вивчення даної теми ВИ повинні ЗНАТИ:
загальну будову систем живлення карбюраторної і з впорскуванням;
конструкцію елементів систем.
Ваші знання повинні забезпечувати УМІННЯ:
орієнтуватися у конструкціях систем живлення сучасних ДВЗ.
