19.Розвиток науки в Укр(19-20ст)

Початок ХХ століття був сприятливим і для розвиткуукраїнської науки. Д.Заболотний першим запропонував ефективні шляхи боротьби з чумою. Вчені-ботаніки С.Навашин і В.Липський одними з перших дали науковий опис рослинного світу Індонезії, Тунісу,Алжиру.. Розвиткові вітчизняної авіації сприяв першийаероклуб, що відкрився в Одесі у 1908 році. У виведенні авіації на чільне місце серед надбань людства важлива роль належить військовому льотчику П.Нестерову, який під час служби в Україні у 1913-1914 роках продемонтрував ряд способів найвищого пілотажу, в тому числі знамениту «мертву петлю».

Київське товариство повітроплавання (1907-1916) прославили І.Сікорський (батько вертольотобудування), Ф.Андерс – творець першого вітчизняного дирижабля та інши.Відомими вченими тих часів у галузі радіофізики, геофізики, радіотехніки були Д.Рожанський, Т.Кравець, М.Пильчиков. Технічному прогресу металургії присвятив своє життя М.Курако. Проблемами промислового розвитку Донбасу займався Л.Лутугін.Історичну науку України гідно представляли О.Єфіменко, В.Барвінський, Д.Багалій, І.Лучицький, В.Іконников та інши. Український археолог В.Хвойко відкрив перші пам»ятки Трипільської культури. У1910 році було засновано Кримське товариство дослідників природи.У 1907-1909 роках було видано «Словаря української мови»Б.Гринченком.

20.Розвиток літератури в Укр. В 19 ст.

Нових здобутків досягла в тих складних і суперечливих умовах суспільного життя українська література, представлена плеядою таких імен як І.Франко, Л.Українка, М.Коцюбінський, В.Вінниченко, П.Мирний, І.Нечуй-Левицький, О.Маковей, О.Кобилянська,робітничий поет П.Махиня,О.Олесь (Кандиба) та інши.У 1903 році у Відні було перше повне видання українською мовою «Біблії». М.Комаров у 1903 році видав бібліографічний покажчик «Т.Шевченко в литературе и искусстве». За редакцією В.Доманицького вийшло перше повне видання творів Т.Г.Шевченко Українська література другої половини 19 ст. починає відігравати провідну роль в національному суспільному житті освічених верств. Причиною цьому різнорідність тематики і проблематики, відображення побуту різних суспільних прошарків народу. Після етнографічного реалізму „Народних оповідань”, критичного реалізму Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка, О.Кониського, О.Пчілки – на сцену виступає плеяда молодих і видатних письменників: Леся Українка, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, В.Стефаник, М.Черемшина, М.Мартович. В історії української літератури 1898 р. вважається етапним, особливим і показовим. Того року у Львові була заснована Видавнича Спілка й почав виходити «Літературно-науковий вісник». Того року українська інтелігенція по обидва боки кордону відсвяткувала століття «Енеїди». Напередодні по-особливому загострилась криза народництва й народницької традиції. Поступово передові письменники переходили на засади модернізму, який був повним запереченням реалізму. Старі засоби мистецького зображення не задовольняли письменників. Перший з гаслами модернізму виступив М.Вороний (заклик укласти «Український альманах» – 1901 р.) (альманах „З-над хмар і долин” 1903 р.). Експресіоністи - противники технічного прогресу. Неоромантики прагнули творити художній свiт, форма якого освоювалась i подавалась би з рiзних точок зору i оцiнювалась би через внутрiшнє першовiдкривання задiяних в iсторiю героїв. Символізм – це стильова течія модернізму на етапі його становлення. Змінюється ієрархія художніх засобів. Замість ритміки, як у класичному силабо-тонічному вірші, головний щабель все частіше посідає художній образ, а саме - символ. Імпресіонізм вважав завданням витончене відтворення особистісних вражень та спостережень, миттєвих відчуттів та переживань. 

21.Перші університети в Укр. – університети європейського зразка.

1661 – заснування першого в Україні університету – Єзуїтської академії.За умовами Гадяцької угоди 1658 року між Україною і Польщею, в Україні мали відкритися два православні університети (академії). Один із них розміщувався у Києві, другий повинен був відкритися у Львові. У цих містах вже не могло бути вищих навчальних закладів іншого віросповідання, а отже, єзуїтська колегія мала бути закрита. Добре розуміючи наслідки такого рішення, єзуїти домоглися перетворення своєї колегії на університет. Указ про це підписав король Ян Казимир 20 січня 1661 року, і цей день вважається датою заснування Львівського університету.

Перший український університет відкрився у 1815 році у Харкові за ініціативою місцевих просвітницьких кіл (засновник В. Каразін). 17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року був підписаний Указ про відкриття у Харкові Імператорського університету. Спочатку університет складався з 4 факультетів: фізико-математичний, медичний, історико-філологічний та юридичний. За півстоліття в його стінах отримали освіту близько 3 тисяч осіб (переважно діти чиновників і дворян). У 1805 році в університет вступило всього 57 осіб, а 1835 – вже 263. Протягом перших ста років більшу частину випускників складали юристи і лікарі. Навчання в Харківському університеті велося на російській мові. До початку 60-х років ХІХ ст. Харківський університет підготував більшя к 3200 лікарів,юристів,педагогів.У 1834 році був відкритий Київський університет на базі Волинського ліцею. Першим ректором якого був відомий вчений М.А. Максимович. Перші два десятиліття його існування пішли на становлення як навчального центру, на вдосконалення та розширення навчальних програм, їх осучаснення. Навчальні курси читались на тогочасному науковому рівні, орієнтувались на досягнення найкращих вітчизняних і зарубіжних.У наступні десятиліття поліпшується стан навчальної, наукової роботи, з’являються оригінальні дослідження та друковані праці. Запроваджуються практичні заняття, нові лекційні курси (теорія чисел, неевклідова геометрія), поза навчальні семінарські заняття для залучення студентів до активної наукової роботи. Все частіше виїжджають вчені за кордон, проходять там стажування, встановлюють контакти із західноєвропейськими математиками, включаютьсявїхтематикудосліджень. Одеський Університет заснований в 1865 як Новоросійський університет. Відтворений в 1933 із сучасною назвою. В 1945 університету привласнене ім'я І. І. Мечникова. У складі університету (1974): факультети — біологічний, геолого-географічний, механіко-математичний, фізичний, хімічний, романо-німецької філології, філологічний, історичний, юридичний, підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук; вечірнє, заочне й підготовчі відділення, аспірантура (викладання ведеться на українській і російській мовах)