11.Релігійні вірування словян.

До прийняття християнства слов'яни аж ніяк не були атеїстами. Вони поклонялися безлічі богів і духів, мали особливі жертовні місцяі святині.  Язичницький пантеон слов'ян був досить багатий. І головне місце у ньому займав Перун - бог грому і блискавки, шанований також як покровитель природи та землеробства. З зародженням класового суспільства на Русі Перун став вважатися переважно покровителем князя і його дружини. Іменем Перуна клялися князі Олег і Святослав, укладаючи мирний договір з греками. Святилища Перуна були в різних містах. Відомо, що ідол Перуна, дерев'яний, зі срібною головою і золотими вусами, стояв на пагорбі у Києві. У 6 кілометрах від Новгорода, у витоків річки Волхова з озера Ільмень є урочище, в назві якого - Перинь до цих пір збереглося ім'я Перуна. Археологічні розкопки виявили тамсліди святилища. Воно являло собою круглу площадку діаметром 21 метр. У центрі колись стояло дерев'яне зображення Перуна (збереглося його підстава). По периметру кола йшов кільцеподібний рів з дугоподібними виступами з зовнішньої сторони (у плані все це мало форму восьмілепесткого квітки). У цих виступах рову розпалювали ритуальні багаття, осявали статую Перуна. Можна собі уявити, що видовище було досить величним.  З землеробством був, ймовірно, пов'язаний і культ бога сонця - «животворящого подавця світла і тепла». У різних слов'янських племен він носив різні імена: Хорс, Даждьбог, Купала, Ярило. Не залишилося без свого бога і скотарство. Його покровителем був «скотий бог» Велес (абоВолос). Він же згодом вважався покровителем багатства і торгівлі. Особливе місце в пантеоні займав Сварог, що з'єднав у собі риси давньогрецьких Гефеста і Прометея. Це був бог ремесла - покровитель ковальських робіт і батько бога вогню (останній по батькові називався Сварожичем). У самому імені Сварога чути корінь «вар», всі похідні від якого (варити, зварювання) означають обробку вогнем, жаром. Здається, єдиним жіночим божеством у слов'ян була Мокош. Функції її не зовсім ясні, припускають, що вона вважалася покровителькою різних жіночих робіт. Дажбог-бог Сонця; Стрибог-бог Вітру; Перун- бог грому і блискавки; Велес- бог худоби та багатства;Мокош-богиня роючої землі.

12.Особливості розвитку культури Київської Русі.

Культура Київської Русі IX-XIII ст. відзначалася поступальним розвитком, мала давні вікові традиції. Мистецтво русичів являло собою не лише органічну потребу побуту, намагання прикрасити багатоманітний світ речей, які оточували людину, а й відображало її світосприйняття та ідеологію.Традиції, що сягають глибини століть, простежуються і в техніці виготовлення кераміки та речей побуту, і в характері обробки деревини, і в будівництві житлових споруд, і в забудові міст і поселень.На керамічних вазах IV ст. черняхівської культури із сіл Лепесівка і Ромашки зображена календарна символіка. Плоскі широкі вінчики лепесівських ваз поділені на 12 секторів-місяців, кожен з яких має свою орнаментальну символіку землеробського змісту. Посудини ці використовували в різних обрядових діях.Дослідження виробів слов'янського і давньоруського художнього ремесла виявляють у них багато таких традицій, які беруть свій початок ще в скіфський період. Знаменитий скіфський звіриний стиль прикладного мистецтва території України VI-III ст. до н.е., який розвинувся під впливом культур Греції і Переднього Сходу, помітно проступає в київських фібулах, змійовиках, браслетах-наручах, галицьких керамічних плитках, чернігівській різьбі по каменю.Мистецтво відігравало велику роль в ідеології східних слов'ян: майже всі його твори - від орнаменту на сорочці до зображення язичницького бога - мали певний зміст у системі вірувань, які склалися як результат практичного досвіду життя та фантастичних уявлень про природні явища, яких люди тих часів не могли пояснити. Кожен орнамент, візерунок чи зображення "оберігали" людину від різного лиха, "допомагали" у житті й роботі. Поширений у слов'ян орнамент - розетка - символізував сонце, хвиляста лінія - воду. Зображення фантастичних тварин та істот відбивали язичницькі вірування. Так, у зображенні жінки з руками-гілками вбачали "Велику богиню" землі тощо.Важливим елементом культури народу є державність. Саме вона виступає основним рушієм етнічної і культурної інтеграції населення. Першою державою східних слов'ян була Київська Русь, яка сформувалася в кінці VIII - у IX ст. на базі ряду союзів племен. На ранній стадії, як і в процесі дальшого розвитку, вона зазнавала впливу з боку своїх сусідів, зокрема Хозарського каганату і Візантії. Від них Русь запозичила окремі елементи державної структури і титулатури.Давні традиції простежуються також у народній творчості, літературі, музиці. Язичницькі пісні і танці, фольклор, весільні і поховальні обряди, епічні легенди і перекази справляли величезний вплив на розвиток давньоруської духовної культури, становили її невід'ємну складову частину. Відгомін язичницьких вірувань добре відчувається у "Слові о полку Ігоревім" та інших літературних творах.У давньоруській культурі немає галузі, розвиток якої б не спирався на багатовікові, іноді тисячолітні, народні традиції.