45.Сімейні звичаї та обряди в Укр.

Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі. відкривають цикл власне родильних обрядів. ІМ'ЯНАРЕЧЕННЯ – давній звичай, пов'язаний з вибором імені для новонародженого. Провідування мало за мету підтримати породіллю та віддати їй шану. ХРЕСТИНИ – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини і християнського світу– обряд очищення баби-повитухи й породіллі. ПОСТРИЖИНИ – традиційне відзначення річниці від дня народження дитини. ДОШЛЮБНЕ СПІЛКУВАННЯ. Весіллю передували дошлюбні обряди, важливим компонентом яких була ритуалістика молодіжного спілкування. СВАТАННЯ . Починалося весілля сватання, коли посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб УМОВИНИ – знайомство з господарством молодого, яке здійснювалося невдовзі після успішного сватання. ЗАРУЧИНИ – заключний етап сватання, обрядове закріплення згоди на шлюб. ДІВИЧ-ВЕЧІР влаштовували напередодні весілля як символ прощання з вільним життям. ПОСАД – обрядові дії, що санкціонували остаточне скріплення шлюбу та поріднення родів. ВІНЧАННЯ – форма церковного шлюбу ПОКРИВАННЯ – найдраматичніший весільний обряд, що символізував перехід молодої до заміжнього стану. ПОСАГ . Кожна українська дівчина готувала собі придане, зокрема ту його частину, що становила так звану скриню. КОМОРА – цикл обрядів шлюбної ночі ПОХОВАЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ – система дій, спрямованих на допомогу родині небіжчика в його похороні ПОХОРОН – система обрядових дій та ритуальних норм поведінки, пов'язаних зі сповіщенням про смерть ПОМИНКИ – звичай вшанування померлого та культу предків.

46.Календарні звичаї і обряди в Укр.

Календарні свята й обряди — складний фольклорний комплекс, в якому поєднуються раціональний досвід і релігійно-магічні вірування, високоестетичні традиції та пережиткові звичаї. Свят-вечір  — вечір 24 грудня за ст. ст. напередодні Різдва. Колядування — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок). Зірка — традиційний атрибут різдвяного обряду колядування. "Коза" — театралізований обряд-гра з масками, що мав свій усталений сценарій. "Маланка"  — традиційний новорічний обряд із використанням масок. Ряджені  — традиційні учасники народних свят і обрядів, що змінювали свій зовнішній вигляд за допомогою незвичайного одягу або масок. Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Засівання  — давньо-слов'янський новорічний звичай. У перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю. Хрещення — народний варіант християнського свята Богоявлення.Відзначалося 6 січня за ст. ст. і знаменувало собою закінчення дванадцятиденного періоду святок.Кулачні бої — народна ритуалізована розвага, відома ще з дохристиянських часів. Масляна  — давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Великдень — найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця, обов'язково окремо від іудейської Пасхи. Зелені свята — українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Паски. Маковій - Цього дня у церквах разом із хлібним колоссям святили садові квіти і головки маку, які на Різдво використовувались для приготування куті. Спаса — свято православної церкви, встановлене на честь Преображення Господнього.