Розподіл респондентів за рівнями сформованості готовності до впровадження здоров’язбережувальних технологій в ході формуючого експерименту

Рівні	Експериментальна група						Контрольна група
	До експери-менту		Після експери-менту		Різниця		До експери-менту		Після експери-менту		Різниця
	к-ть	%	к-ть	%	к-т	%	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
Адаптаційний	9	21,5	2	4,8	7	16,7	9	21,5	8	19,1	1	2,4
Розпізнавальний	18	42,8	8	19,0	10	23,8	19	45,3	18	42,8	1	2,5
Відтворювальний	8	19,0	10	23,9	2	4,9	9	21,4	11	26,2	2	4,8
Перетворювальний	5	11,9	13	30,9	8	19,0	4	9,5	3	7,1	1	2,4
Творчий	2	4,8	9	21,4	7	16,7	1	2,4	2	2,4	1	2,4

Найвищого, творчого рівня досягли 21,4% студентів, що на 16,7%) вище попереднього показника. Підсумковий зріз показав незначні зміни показників оцінки рівня сформованості готовності студентів, які демонструють відтворювальний рівень. Як і в дослідженні сформованості окремих компонентів готовності, цей факт свідчить про якісні зміни у складі цієї умовної групи.

Кількісно це виглядає так: 21,4% респондентів, які мали показники адаптаційного і розпізнавального рівнів на початку експерименту, на підсумковому етапі показали відтворювальний рівень, а 16,8%, які попередньо мали цей рівень, перемістилися на вищі - перетворювальний і творчий рівні.

Загалом 76,2% студентів, які були залучені до експериментальної навчально-практичної діяльності, досягли достатньо високого (відтворювального, перетворювального, творчого) рівня здоров’язбережувальної готовності (до експерименту цей показник становив 35,7%), що на 40,5% більше, ніж у контрольній групі.

Отримані шляхом експериментального дослідження результати дозволяють зробити висновок, що впровадження у практику професійно- педагогічної підготовки майбутнього вчителя тренінгів забезпечують формування у студентів високого рівня валеологічної готовності до впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально виховний процес початкової школи.

Для наочності подамо підсумкові дані у вигляді діаграми (див. Рис.2.2).

Рис.2.2 Діаграма розподілу студентів за рівнями сформованості готовності до впровадження здоров’язбережувальних технологій на підсумковому етапі формуючого експерименту

Така ситуація аргументовано доводить, що у процесі цілеспрямованої підготовки у майбутніх учителів відбулася зміна пріоритетів: сформовані гуманістичні ціннісні орієнтації зумовили детермінацію, знань і вмінь, вони стали розглядатися як продукти саморозвитку особистості, а на перший план вийшли творчі зразки, схеми, способи, моделі діяльності. Це є показником високого рівня готовності майбутніх учителів до впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховний процес, що сприяє посиленню творчих компонентів педагогічної освіти, її особистісно орієнтованого характеру.

Як свідчать результати формуючого експерименту, внаслідок проведеної нами експериментальної роботи низького рівня в експериментальних групах не було зафіксовано. У контрольних групах показники з низьким рівнем залишилися майже незмінними. Кількість студентів експериментальних груп, які знаходилися на середньому рівні, значно зросла - з 35,7% до 65,3%, на відміну від контрольних груп, де показники середнього рівня збільшилися лише з 36,6% до 41,2%). Кількість студентів експериментальних груп з високим рівнем підвищилася з 10,9% до 34,7%. У контрольних групах також відбувалися зрушення показників, але досить незначні порівняно з експериментальними - від 11,9% до 20,1%.

Такі результати свідчать про те, що проведена нами спеціальна цілеспрямована робота з формування здоров’язбережувальної готовності студентів у експериментальній групі, сприяла покращенню показників за мотиваційно-ціннісним, змістово-процесуальним та діяльнісно-творчим компонентами.

Узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та використана нами методика формування в майбутніх учителів початкових класів готовності до використання здоров’язбережувальних технологій у початковій школі дало можливість розробити методичні рекомендації викладачам ВНЗ щодо вдосконалення педагогічної підготовки студентів в означеній площині:

• у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій здоровязбереження викладачам доцільно впроваджувати педагогічні технології безпосередньо під час лекційних, семінарських та практичних занять;

• розробляючи робочі програми із психолого-педагогічних дисциплін необхідно доповнити їх темами з основ педагогічної інноватики; збагатити системою понять і теоретичних положень, алгоритмів впровадження здоров’язбережувальних технологій;

• слід використовувати можливості педагогічної практики, з метою створення умов для вироблення в студентів системи вмінь, необхідних для практичного використання технологій збереження здоров’я;

• важливим напрямом підготовки студентів до впровадження інноваційних технологій у навчальний процес початкової школи повинно стати вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду роботи окремих учителів і творчих колективів у цьому напрямі;

• доцільно використовувати потенціал позааудиторної роботи для розширення можливостей підготовки майбутніх учителів початкових класів до використання інноваційних технологій.