
- •Розділ і. Здоров’я та здоровий спосіб життя як соціально - педагогічна проблема
- •1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми
- •1.2. Сутнісна та узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технологій
- •Вплив здоров’язбережувальних технологій на життя і здоров’я особистості
- •1.3. Впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій здоров’язбереження у практику початкової школи
- •Висновки до розділу і
- •Розділ іі. Дослідно-експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів до впровадження здоров’язбережувальних технологій.
- •2.1. Стан готовності вчителя початкової школи до впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі.
- •Діяльність з формування в учнів початкових класів здорового способу життя за допомогою здоров’язбережувальних технологій
- •2.2 Експериментальна робота з підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації здоров’язбережувального педагогічного процесу.
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Показники характеру дій студентів у процесі вирішення навчально-пізнавальних завдань і проблемних ситуацій
- •Показники рівня сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності в ході формуючого експерименту
- •Показники рівня сформованості змістово-процесуального компонента готовності в ході формуючого експерименту
- •Показники рівня сформованості діяльнісно-творчого компонента готовності в ході формуючого експерименту
- •Розподіл респондентів за рівнями сформованості готовності до впровадження здоров’язбережувальних технологій в ході формуючого експерименту
- •Висновки до розділу іі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Показники рівня сформованості діяльнісно-творчого компонента готовності в ході формуючого експерименту
Рівні |
Експериментальна група |
Контрольна група |
||||||||||
До експери-менту |
Після експери-менту |
Різниця |
До експери-менту |
Після експери-менту |
Різниця |
|||||||
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-т |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
|
Адаптаційний |
10 |
23,8 |
5 |
11,9 |
4 |
9,5 |
10 |
23,8 |
6 |
14,3 |
4 |
9,5 |
Розпізнавальний |
16 |
38,1 |
4 |
9,5 |
12 |
28,6 |
18 |
42,9 |
20 |
38,1 |
2 |
4,8 |
Відтворювальний |
8 |
19,0 |
9 |
21,4 |
1 |
2,4 |
8 |
19,0 |
8 |
19,0 |
0 |
0 |
Перетворювальний |
6 |
14,3 |
17 |
40,5 |
11 |
26,2 |
4 |
9,5 |
6 |
14,3 |
2 |
4,8 |
Творчий |
2 |
4,8 |
7 |
16,7 |
5 |
11,9 |
2 |
4,8 |
2 |
4,8 |
0 |
0 |
Показники відтворювального рівня практично не змінилися. Це в черговий раз підтвердило послідовність і динаміку переміщення студентів з нижчого на вищий рівень сформованості конкретного компонента валеологічної готовності завдяки цілеспрямованому впровадженню відповідних елементів процесу підготовки.
З наведених даних випливає, що суттєве підвищення рівня сформованості діяльнісно-творчого компонента готовності забезпечує підготовку майбутніх учителів до діяльності на основі засвоєння ними ' знань і вмінь щодо забезпеченні здорового способу життя у молодших школярів в ході освітнього процесу.
Отже, отриманні результати формувального експерименту дають підстави стверджувати, що стан розвитку компонентів готовності у 61,9% студентів експериментальної групи має високий рівень їх сформованості і характеризує креативне ставлення до процесу підвищення особистого й освітнього рівня, гуманну особистісну і педагогічну позицію, індивідуальний творчий стиль діяльності, здатність до і морально-етичної саморегуляції завдяки рефлексивній активності.
Про таку тенденцію у формуванні готовності майбутніх учителів щодо впровадження здоров’язбережувальних технологій свідчить розподіл респондентів за рівнями її сформованості, здійснений на основі індивідуальних показників, отриманих на базі дослідження кожного з трьох вищезазначених компонентів готовності (див.Таблицю 2.5).
Наведені дані свідчать, що серед контрольної вибірки значної різниці показників вихідного і підсумкового зрізів не спостерігається (вона становить від 2,4% до 4,8%). У той же час, показники оцінки здоров’язбережувальної готовності студентів експериментальної вибірки фіксують значні зміни у розподілі досліджуваних за рівнями сформованості готовності.
На адаптаційному рівні залишилося лише 4,8% студентів, на 23,8% зменшилась їх кількість на розпізнавальному рівні, на 19,0% зросло число досліджуваних, що мають перетворювальний рівень (з 11,9% до 30,9%).
Таблиця 1.5