
- •Розділ і. Здоров’я та здоровий спосіб життя як соціально - педагогічна проблема
- •1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми
- •1.2. Сутнісна та узагальнена характеристика здоровя’збережувальних технологій
- •Вплив здоров’язбережувальних технологій на життя і здоров’я особистості
- •1.3. Впровадження сучасних інноваційних педагогічних технологій здоров’язбереження у практику початкової школи
- •Висновки до розділу і
- •Розділ іі. Дослідно-експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів до впровадження здоров’язбережувальних технологій.
- •2.1. Стан готовності вчителя початкової школи до впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховному процесі.
- •Діяльність з формування в учнів початкових класів здорового способу життя за допомогою здоров’язбережувальних технологій
- •2.2 Експериментальна робота з підготовки майбутнього вчителя початкових класів до організації здоров’язбережувального педагогічного процесу.
- •2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
- •Показники характеру дій студентів у процесі вирішення навчально-пізнавальних завдань і проблемних ситуацій
- •Показники рівня сформованості мотиваційно-ціннісного компонента готовності в ході формуючого експерименту
- •Показники рівня сформованості змістово-процесуального компонента готовності в ході формуючого експерименту
- •Показники рівня сформованості діяльнісно-творчого компонента готовності в ході формуючого експерименту
- •Розподіл респондентів за рівнями сформованості готовності до впровадження здоров’язбережувальних технологій в ході формуючого експерименту
- •Висновки до розділу іі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Показники рівня сформованості змістово-процесуального компонента готовності в ході формуючого експерименту
Рівні |
Експериментальна група |
Контрольна група |
||||||||||
До експери-менту |
Після експери-менту |
Різниця |
До експери-менту |
Після експери-менту |
Різниця |
|||||||
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-т |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
к-ть |
% |
|
Адаптаційний |
6 |
14,3 |
0 |
0 |
6 |
14,3 |
6 |
14,3 |
5 |
11,9 |
1 |
2,4 |
Розпізнавальний |
21 |
50,0 |
11 |
26,2 |
10 |
23,8 |
20 |
47,6 |
18 |
42,8 |
2 |
4,8 |
Відтворювальний |
7 |
16,7 |
8 |
19,0 |
1 |
2,4 |
8 |
19,0 |
11 |
26,2 |
3 |
7,2 |
Перетворювальний |
6 |
14,3 |
13 |
31,0 |
7 |
16,7 |
6 |
14,3 |
5 |
11,9 |
1 |
2,4 |
Творчий |
2 |
4,7 |
10 |
23,8 |
8 |
19,0 |
2 |
4,8 |
3 |
7,2 |
1 |
2,4 |
Щодо підсумкового зрізу, то його результати засвідчують наступні зміни у рівнях сформованості змістово-процесуального компонента: на найнижчому - адаптаційному рівні не залишився жоден студент з експериментальної групи (у той час, як у контрольній їх кількість зменшилась лише на 2,4%), а кількість студентів, які мали розпізнавальний рівень, знизилась на 26,1% (2,4% у контрольній групі). Незначні зміни відбулися у показниках оцінки відтворювального рівня змістового компонента готовності (різниця становить 2,4% в експериментальній групі; у контрольній групі змін не зафіксовано).
Як показує аналіз, даний факт свідчить про динамічність переходу студентів у ході формувального експерименту з нижчого рівня на вищий, що пояснює відносну кількісну стабільність на відтворювальному рівні. Така динаміка є підтвердженням ефективності застосовуваних у процесі підготовки методів, прийомів, форм і засобів навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Найбільш суттєві зрушення в експериментальній групі відбулися у формуванні перетворювального і творчого рівнів. Більш ніж у 50% студентів були зафіксовані показники цих рівнів (перетворювальний - 31,0% в 2 експериментальній групі та 14,9% у контрольній групі; творчий - 23,8% в експериментальній групі, 7,2% у контрольній групі).
Підсумковий зріз показав високий рівень сформованості змістово- процесуального компонента здоров’язбережувальної готовності майбутніх учителів, хоч він дещо нижчий, ніж рівень попереднього мотиваційно-ціннісного компонента.
Актуалізуючі творчі завдання, інноваційні технології, які застосовуються в підготовні майбутніх учителів важливим постає перевірка рівня їх готовності за діяльнісно-творчим компонентом. У ході експериментального дослідження нами була зафіксована достатньо помітна різниця між показниками рівня сформованості цього компонента (див. Таблицю 2.4).
Як видно з таблиці 1.4, в експериментальній групі студентів цей показник виріс на 11,9% на творчому рівні дільності. Найбільшою була група студентів, що мала розпізнавальний рівень готовності (38,1% в : експериментальній групі та 42,9% у контрольній групі); 23,8% респондентів як в експериментальній, так і в контрольній групах перебували на найнижчому, адаптаційному рівні, тобто понад 65% студентів мали недостатній рівень сформованості діяльнісно-творчого компонента готовності.
При повторному зрізі кількість студентів експериментальної групи, які засвоїли перетворювальний рівень, збільшилась на 26,2% (на 4,8% у контрольній групі) і становить 40,5% (у контрольній групі - 14,3%), а творчого рівня досягли 16,7% (у контрольній групі цей показник не змінився). У той же час, кількість студентів, що мали адаптаційний і розпізнавальний рівні, зменшилась на 40,5% (з 61,9% до 21,4%).
Таблиця 2.4