Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1222.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.47 Mб
Скачать

46.Кодифікація і стандартизація термінів у науковому контексті.

Кодифікація термінів -  це систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.

Стандартизація термінології - це вироблення термінів, еталонів, термінів-зразків, унормування термінології в межах однієї країни (якщо це - національний стандарт) або в межах групи країн (якщо це - міжнародний стандарт). Стандартизована термінологія є обов'язковою для вживання в офіційних наукових, ділових, виробничих текстах.

Основи стандартизації термінів було закладено в Німеччині в кінці XIX на початку XX ст., коли в багатьох терміносистемах виникла потреба впорядкувати нагромаджену термінологію, виявити межі галузевих термінологій, уточнити значення кожного терміна. Теоретичні основи стандартизації термінів розробив німецький учений В.Вюстер. У Радянському Союзі було створено потужну наукову термінологічну школу під керівництвом Д.Лотте, яка займалася, зокрема, проблемами нормування термінології. В Держстандарті України розроблено Концепцію державних систем стандартизації, метрології та сертифікації, яку схвалив уряд. У липні 1992 року спільним наказом Міносвіти та Держстандарту України створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології.

Термінологічний стандарт укладають за таким алгоритмом:

  1. систематизація понять певної галузі науки чи техніки; поділ їх на категорії (предмети, процеси, якості, величини тощо);  розмежування родових та видових понять;

  2. відбір усіх термінів галузі, узятої для стандартизації (терміни вибирають зі словників різних років видання, статей, підручників, періодики, рукописів та інших джерел);

  3. поділ термінів на групи: - вузькогалузеві терміни; - міжгалузеві; - загальнонаукові (загальнотехнічні).

Стандартизації повинні підлягати лише вузькогалузеві терміни;

  1. вибір із групи термінів-синонімів нормативного терміна (інші терміни подаються також, але з позначкою "нерекомендований");

  2. пошук еквівалентів англійською, німецькою, французькою, російською мовами та інш. з відповідних міжнародних стандартів;

  3. формулювання українською мовою означення (дефініції) поняття;

  4. рецензування стандарту фахівцем та мовознавцем.

У готовому вигляді стаття стандарту має таку будову:

  1. назва поняття українською мовою;

  2. скорочена форма терміна;

  3. недозволений (нерекомендований) синонім;

  4. родове поняття;

  5. видове поняття;

  6. еквіваленти англійською, німецькою, російською, французькою мовами та інш.;

  7. дефініція (означення);

  8. формула або схема запису.

47. Наукова бібліографія

Науково-допоміжна бібліографія є частиною науково-інформаційної діяльності суспіль -

ства, тобто «сукупності дій, спрямованих на за -

доволення потреб громадян, юридичних осіб і

держави у науково-технічній інформації, що

полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній

об робці, фіксації, зберіганні, пошуку і поши-

ренні» [2, 70]. Вона задовольняє потреби в біб-

ліографічній інформації науковців, викладачів

вищої школи, фахівців різних галузей виробни-

чої діяльності. Бібліографічна інформація вини-

кає як результат аналітико-синтетичного опра-

цювання первинних документів і виконує роль

посередника між документом і споживачем у

процесі документальної комунікації.

Специфіка бібліографічної інформації як

посередника, що відрізняє її від інших «посе-

редників» (видавнича справа, книжкова торгів -

ля, архівна справа тощо), полягає в тому, що

під час створення бібліографічної інформації ор -

ганізується рух до споживача не первинних до -

кументів, а лише відомостей про них, які мож -

на використовувати незалежно від самих доку-

ментів [1, 26].

Документальною формою існування бібліо-

графічної інформації є бібліографічний посіб-

ник. У бібліографознавстві поняття «бібліогра-

фічний посібник» охоплює не лише бібліогра-

фічні покажчики як самостійні видання, а й

бібліографічні списки в наукових працях,

підрядкові, внутрішньотекстові та затекстові

посилання, картковий та електронний бібліо-

течні каталоги чи комп’ютерну базу даних, яка

вміщує сукупність бібліографічних записів. Су -

купність бібліографічних посібників утворює

бібліографічну продукцію.

У виданому 2000 р. навчальному посібнику

Г. М. Швецової-Водки «Бібліографічні ресурси

Ук раїни: загальна характеристика» [2, 67—97]

визначено основні бібліографічні центри науко-

во-допоміжної бібліографії та охарактеризовано

їх бібліографічну продукцію. Проте, зва жаючи

на зро стаючу роль науково-допоміжної бібліо-

графії у науково-інформаційній діяльності су -

спільства, комп’ютеризацію інформаційної ді -

яльності та появу за останніх десять ро ків нових

форм, жанрів, видів науково-до по міжних біб ліо -

графічних посібників, ак ту альною є харак те ри -

стика нау ково-допоміжної бібліо гра фічної про-

дукції, що й є метою статті. З ог ляду на постав-

лену мету, окреслено такі завдання: 1) визначи-

ти основні центри науково-інформаційної діяль-

Бібліографія

М. І. Женченко,

канд. наук із соц. комунік.

УДК 007: 304: 01(477)(045)

Науково-допоміжна бібліографія в системі

наукової комунікації: характеристика

бібліографічних центрів та бібліографічної продукції

У статті визначено основні центри науково-допоміжної бібліографії, запропоновано типологічну

характеристику системи науково-допоміжних бібліографічних посібників, показано роль науково-допоміжної

бібліографії у науковій комунікації.

Ключові слова: науково-допоміжна бібліографія, науково-допоміжні бібліографічні посібники, бібліографічні

бюлетені, бібліографічні покажчики, реферативні журнали.

Zhenchenko Marina. Scientifically auxiliary bibliography in the system scientifically informative activity of

ukrainian society: description of bibliographic centers and bibliographic products.

The article outlines the main centres of scientifically-auxiliary bibliography, suggesting typological characteristics of

the research supporting bibliographical textbooks and showing the role of scientifically-auxiliary bibliography in scientific

communication.

Keywords: scientifically-auxiliary bibliography, scientifically-auxiliary bibliographic manuals, bibliographic bulletins,

bibliographic pointers, abstract magazines.

Женченко М. И. Научно-вспомагательная библиография в системе научной коммуникации:

характеристика библиографических центров и библиографической продукции.

В статье определены основные центры научно-вспомогательной библиографии, предложена типологическая

характеристика системы научно-вспомогательных библиографических пособий, показана роль научно-

вспомогательной библиографии в научной коммуникации.

Ключевые слова: научно-вспомогательная библиография, научно-вспомогательные библиографические пособия,

библиографические бюллетени, библиографические указатели, реферативные журналы.

© Женченко М. І., 2010

Н

Наукові записки Інституту журналістики. Том 41. 2010. Жовтень—грудень.

203ності, у межах яких створюється науково-допо-

міжна бібліографічна продукція; 2) виокремити

основні структурні одиниці науково-допоміжної

бібліографічної продукції та запропонувати їх

типологічну характеристику; 3) з’ясувати місце

та роль науково-допоміжної бібліографії у нау-

ковій комунікації.

За територіальною ознакою в національній

сис темі науково-технічної інформації України

(НСНТІ) ви окремлюють бібліографічні центри

все ук ра їн ського, ре гіо нального та низового

рівнів. Ос новними бібліографічними центра-

ми на всеукраїнському рівні є:

1) Книжкова палата України;

2) Український ін ститут науково-технічної і

економічної інформації (УкрІНТЕІ);

3) Український науково-дослідний і навчаль-

ний центр проблем стандартизації, сертифікації

та якості;

4) Інститут промислової власності;

5) універсальні бібліотеки загальнодержавного зна-

чення: Національна бібліотека України ім. В. І. Вер -

надського НАН Ук раїни (НБУВ), На ціо нальна пар-

ламентська бібліотека (НПБУ), Львів ська націо-

нальна наукова бібліотека ім. В. Сте фаника

НАН України (ЛНБ), Одесь ка національна нау -

ко ва бібліотека ім. О. М. Горь кого (ОДНБ), Хар -

ків ська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Ко-

ро ленка (ХДНБ);

6) галузеві наукові бібліотеки загально дер -

жавного значення: Дер жавна наукова архітек-

турно-будівельна бібліотека Мінбудархі тек -

тури України (ДНАББ), Державна наукова

сільськогосподарська бібліотека Української

академії аг рарних наук (ДНСГБ УААН), Дер -

жавна науково-педагогічна бібліотека Укра -

їни ім. В. О. Су хомлинського, Націо нальна іс -

то рична бібліотека (ДІБУ), Націо нальна нау -

кова медична бібліотека Мініс терства охорони

здоров’я України (ННМБ), Центральна дер-

жавна науково-технічна бібліотека гірничо-

металургійного комплексу України (ЦДНТБ

ГМК України);

7) наукові установи України;

Центрами науково-допоміжної бібліографії

регіонального рівня є:

1) обласні універсальні наукові бібліотеки;

2) територіальні міжгалузеві центри науково-

технічної та економічної інформації;

3) обласні спеціалізовані бібліотеки; галузеві

центри НТІ.

До бібліографічних центрів низового рівня

належать:

1) вищі навчальні заклади;

2) бібліотеки науково-дослідних установ, ви щих

навчальних закладів, підприємств, організа цій;

3) відділи, бюро науково-технічної інформації;

4) публічні (масові) бібліотеки.

Бібліографічну продукцію, що створюється у

межах науково-допоміжної бібліографії можна

класифікувати за різними ознаками. В основу

запропонованої типологічної характеристики

системи науково-допоміжних бібліографічних

посібників (НДБП) покладено їх поділ на дві

основні групи за часом відображених докумен-

тів: поточні та ретроспективні, всередині яких

визначаються види за іншими ознаками.

До поточних НДБП належать:

1) бібліографічні бюлетені, які існують пе -

реважно у формі електронних доку мен тів, ви -

кладених на сайтах бібліографічних центрів. За

методами бібліографічної характеристики во ни

можуть бути сигнальними та анотованими. На -

приклад, галузева служба науково-технічної ін -

формації (ГСНТІ) випускає щоквартальний біб-

ліографічно-інформаційний бюлетень для опера-

тивного інформування про нові надходження до

довідково-інформаційного фон ду (ДІФу) ГСНТІ

та про видання з питань документознавства, ар -

хівної справи, спеціальних історичних дис цип -

лін, що надійшли до націо нальних та наукових

бібліотек України (URL: http://www. archives.

gov.ua/Publicat/Pointers/pointers.php); Наукова

бібліотека Харківського національного універ-

ситету радіоелектроніки випускає що мі сячний

бюлетень нових надходжень до біб ліо теки за

галузями: «соці аль но економічна лі те ра ту ра»,

«художня літера тура», «при роднича та тех ніч -

на література» (URL: http://www.lib.kture.

kharkov.ua/ua/newbooks.php) тощо;

2) реферативні журнали, які є галузевими

або багатогалузевими, випускаються у друко -

ваній формі, проте більшість із них має елек-

тронний аналог. В Україні виходять друком

такі реферативні журнали:

• «Агропромисловий комплекс України» (від

1999 р. щоквартально видає Дер-жавна наукова

сільськогосподарська бібліотека УААН та Ін -

ститут гідротехніки і меліорації УААН);

• «Депоновані наукові роботи» (випускає

Дер жавна науково-технічна бібліотека Укра їни);

• «Держава та право» (юридичний рефе ра -

тив ний журнал, який щоквартально видає

Одеська національна юридична академія);

• «Джерело» (видає НАН України, Інститут

проблем реєстрації інформації, Національна біб-

ліотека України ім. В. І. Вернадського, вихо -

дить шість разів на рік у чотирьох галузевих

серіях: Сер. 1. Природничі науки (виходить від

1999 р.); Сер. 2. Техніка. Промисловість. Сіль -

ське господарство (виходить від 1999 р.); Сер. 3.

Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво (ви -

ходить від 1999 р.); Сер. 4. Медицина. Медичні

науки (виходить від 2004 р.).

Реферативний журнал «Джерело» призначе-

ний для відображення змісту надрукованих в

204

Женченко М. І.Україні наукових видань із природничих, тех-

нічних, суспільних і гуманітарних дисциплін. У

ньому реферують монографії, збірники науко-

вих праць, матеріали конференцій, посібники

для вишів, серійні (періодичні) видання, авторе-

ферати дисертацій, препринти;

• «Економіка. Економічні науки» (від 1998 р.

щомісячно видає Книжкова палата України);

• «Збірник рефератів дисертацій, НДР та

ДКР» (від 2001 р. щорічно видає Український ін -

сти тут науково-технічної і економічної ін фор ма ції);

• «Медицинский реферативнообзорный жур-

нал: МРОЖ» (від 2002 р. випускає Асоціація

анестезіологів України, Національний медич-

ний університет ім. О. О. Богомольця, Медична

академія післядипломної освіти, Інститут хірур-

гії і трансплантації органів);

• «Політика. Політичні науки» (від 1997 р.

щомісячно видає Книжкова палата України);

3) каталоги, бібліографічні покажчики:

• каталоги, покажчики праць наукових ус -

танов та організацій НАН України, наприклад:

«Каталог видань Інституту історії України НАН

України за 2006 рік» (НАН України; Ін-т історії

України, К., 2007). Електронні каталоги книжко -

вих видань НАН України за 2004— 2009 рр. мож -

на переглянути на сайті НАН Укра їни (URL:

http://www.publications.nas.gov.ua/BOOKS/CATA

LOG/Pages/default.aspx). Каталог по ділено на те -

матичні рубрики за галузями знань (астро но мія,

біологія, гео графія, гео логія тощо). До кожного

видання подано біб ліо гра фіч ний опис, анотацію,

обкладинку ви дан ня;

• покажчики, що об’єднують літературу з

пев ної галузі знань, наприклад: «Анотований біб -

ліографічний покажчик літератури з проблем

бібліотекознавства, бібліографознавства та кни-

гознавства» (випускає двічі на рік відділ бібліо-

текознавства Львівської національної на укової

бібліотеки України ім. В. Стефаника; міс тить

анотовані аналітичні описи матеріалів з фахових

періодичних видань, які надійшли до фондів біб -

ліотеки, зо крема: «Библиотека», «Биб лио те ко ве -

дение», «Биб лиотечное дело», «Біб ліо те ко знав -

ство. Доку ментознавство. Ін фор мо логія», «Біб -

ліо течний віс ник», «Бібліо течний Фо рум

України», «Вестник Библио теч ной Ассамблеи

Евра зии», «Вісник Книжкової па лати», «На уко -

во-технічна інфор ма ція», «На уч ные и техни чес -

кие библиотеки» та нау кового збірника «Наукові

праці Національної бібліотеки України імені

В. І. Вернадського»); «Історія України» (щоріч -

ний науково-допо між ний по кажчик, який від

1968 р. видає На ціо наль на іс торична бібліотека

Укра їни); «Нові надходження з питань суспіль-

них та гуманітарних наук до бібліотек України»

(Націо нальна парламент ська бібліотека Укра -

їни); «Нові сільськогосподарські книги» (УААН,

Центральна наукова сільськогосподарська бібліо-

тека) тощо;

• краєзнавчі покажчики: «Книги Донеч чи ни»

(Донецька обласна універсальна наукова бібліоте-

ка ім. Н. К. Крупської), «Література про Хер сон -

ську область» (Державна обласна універсальна

на укова бібліотека ім. Олеся Гончара), «Лі те ра -

тура про Черкаську область» (Управ лін ня куль -

тури Черкаської обласної державної адміністра-

ції. Черкаська обласна універсальна наукова біб -

ліо тека ім. В. В. Маяковського), «Ук ра їн ські Кар -

пати: Природа. Економіка. Іс торія. На ро до знав -

ство» (НАН України, ЛНБ ім. В. Сте фа ника).

Основний масив науково-допоміжних бібліо-

графічних посібників становлять ретроспектив-

ні бібліографічні посібники: багатогалузеві та

галузеві друковані або електронні бібліографіч-

ні покажчики, електронні бази даних. Кла -

сифікувати їх досить складно, оскільки вони

мо жуть бути різних видів, форм і жанрів. За ме-

тою створення у системі ретроспективних нау -

ково-допоміжних бібліографічних посібників

можна виділити:

1. Бібліографічні та реферативні бази да них

Національної бібліотеки України ім. В. І. Вер -

над ського (НБУВ), які створюють для інфор-

маційного обслуговування вчених України та

пред ставлення української науки у світовому

ін формаційному просторі. Одним із найвагомі-

ших електронних ресурсів, створених НБУВ за

участю Інституту проблем реєстрації інформації

(ІПРІ), є загальнодержавна реферативна база

даних «Україніка наукова», що місячно по пов -

нюється новими записами (май же 2 тис.) та фун-

кціонує на сайті НБУВ (http://www.nbuv.

gov.ua/db/ref.html). Цінними для нау ковців є та -

кож уміщені на сайті НБУВ бази даних «Елек -

тронні наукові фахові видання» (http://www.

nbuv.gov.ua/ejournals/), «Наукова періо ди ка Укра -

їни» (http://www.nbuv.gov.ua/portal/), «Елек -

тронна бібліотека авторефератів ди сертацій»

(http://www.nbuv.gov.ua/eb/ard. html). Остання

містить 43 тис. бібліографічних записів та текстів

авторефератів дисертацій, за хищених в Україні

від 1998 р.

2. Бібліографічні посібники, що створюють -

ся для інформаційного забезпечення наукових

досліджень у певній галузі знань, комплексі га -

лузей, окремій темі. Залежно від галузевого

охоп лення вони можуть бути галузевими, багато-

галузевими, вузькогалузевими, комплексними,

те матичними. Наприклад, у 90-ті рр. Книжкова

па лата України започаткувала серію ретроспек-

тивних науково-допоміжних бібліографічних по -

сібників «Етноси України, 1917—1941». Покаж чи -

ки охоплюють вітчизняні та зарубіжні публікації,

які мають забезпечити наукові дослідження істо-

рії та культури народів України, їх зв’яз ків із за -

Наукові записки Інституту журналістики. Том 41. 2010. Жовтень—грудень.

205

Науково-допоміжна бібліографія в системі наукової комунікації...рубіжними кра їнами. Вийшли друком по каж -

чики «Етноси України» (загальні пита ння), «Та -

тари в Ук раїні», «Турки в Україні» (1997), «Нім -

ці в Ук раїні» (1998), «Євреї в Укра їні» (1999).

За формою бібліографічні посібники цього

виду можна поділити на:

• книжкові видання — галузеві, тематичні

бібліографічні покажчики, наприклад:

Археологія України : бібліогр. покажчик

1981—1990 / НАН України ; Нац. б-ка України

ім. В. І. Вер над ського ; уклад. І. Г. Шовкопляс. — К.,

1999. — 460 с.;

Бібліографічний покажчик до теми «Місцеві дер-

жавні адміністрації та органи місцевого са мо вря -

дування в Україні» / Апарат Верховної Ра ди Укра -

їни, Інформаційне управління, Відділ інформаційно-

бібліотечного забезпечення; Нац. парлам. б-ка Укра -

їни; упоряд. О. Яковлєва. — К. : НПБУ, 2001. — 76 с.;

• електронні ресурси — електронні бібліо гра -

фічні покажчики, бази даних, тематичні елек-

тронні списки літератури, які створюють біб -

ліотеки. Наприклад, на сайті Національної пар-

ламентської бібліотеки України (www. nplu.

kiev.ua) уміщено електронний бібліо гра фічний

покажчик «Політика і політики у дзер калі пе -

ріодичних видань», за допомогою якого можна

ознайомитися з переліком статей, що сто су -

ються політичного життя кра їни. Покажчик по -

с тійно оновлюється та доповнюється новими

статтями і є незамінним по мічником при напи-

санні наукових статей, оглядів політичного жит -

тя країни. Націо нальна історична бібліотека

ство рила електронну базу даних «Теорія, ме то -

дика і прак ти ка бібліотечного крає знав ства»

(URL: http://www.dibu.kiev.ua/html/elektrkat.

htm). На сайті Державної на уково-тех ніч ної біб -

ліотеки України (URL: http://gntb.gov.ua) по -

дано перелік бібліо гра фіч них спис ків, вико на -

них інформаційно-бібліо графічним відділом

протягом 1998—2008 рр., зокрема:

Енергія з водоростей, рослин і відходів рос лин -

ництва : 52 назви укр. та рос. мовами. — К., 2008. —

(Бібліогр. список / ДНТБ України; №6596);

Енергія з відходів деревини. Паливні брикети.

Паливні гранули (пелети) : 57 назв укр. та рос.

мовами. — К., 2008. — (Бібліогр. список / ДНТБ

України ; № 6597);

Стратегічний та операційний менеджмент : 25

назв укр. та рос. мовами. — К., 2008. — (Біб ліогр. спи-

сок / ДНТБ України ; № 6598).

(Зразок зі списку 2008 р. — URL: http://

gntb.gov.ua/ua/u/ templu.html?bs2008.)

3. Бібліографічні посібники, які випуска -

ють для інформування про наукові досягнен-

ня державних наукових установ, вищих нав -

чальних закладів. Наприклад:

«Бібліографічний покажчик надрукованих

робіт працівників Чернівецької державної сіль-

ськогосподарської дослідної станції (1940— 1993)»

(Чернівці, 1993);

«Бібліографічний покажчик наукових праць

Інституту електронної фізики Національної академії

наук України» (Ужгород, 1996);

«Бібліографічний покажчик наукових праць Тер но -

пільської державної медичної академії ім. І. Я. Гор-

бачевського (1968—1969 рр.)» (Тер но піль, 1998);

«Бібліографічний покажчик наукових праць Ін -

ституту гігієни та медичної екології ім. О. М. Мар зєєва

за 20 років. (1981—2000 рр.)» (К., 2001);

«Бібліографічний покажчик друкованих праць

співробітників НПУ імені М. П. Драго манова за

1990—1999 роки» (К., 2005);

«Бібліографічний покажчик наукових праць спів -

робітників відділення (2000—2006 рр.)» (Дер жавна гео-

логічна служба України; Львів, 2007).

4. Персональні та біобібліографічні посіб-

ники, які створюються для інформування

про діяльність відомих науковців, громадсь-

ких діячів, письменників. Такі посібники до -

помагають узагальнити та оцінити внесок ок ре -

мої пер соналії у розвиток науки та культури

Ук раїни. Наприклад:

Остап Тарнавський: бібліогр. покажчик.

1917—2007 / Марта Тарнавська (зібрала і упоряд.). —

К. : Пульсари, 2008. — 415 c.;

Бібліографічний покажчик творів Миколи Іва -

новича Костомарова / НАН України, Ін-т іс торії

України. — К., 2003. — 195 с.

5. Бібліографічні посібники, призначенням

яких є відображення змісту періодичних та

продовжуваних видань, ознайомлення з ним

наукового загалу. Посібники цієї групи потріб-

ні для вивчення історії української періодики,

українського журналістикознавства, тому од -

ним із важливих напрямів діяльності бібліотек

є створення «аналітичної ретроспективної біб-

ліографії вітчизняної періодики», адже відсут-

ність покажчиків змісту українських періо -

дичних ви дань залишає поза увагою науковців

ве личезний масив цінних, часом унікальних,

ма теріалів. Вра ховуючи це, Національна пар -

ла мент ська бібліотека України визначила як

но вий напрям своєї бібліографічної діяльності

роз криття змісту українських періодичних ви -

дань, наукових збірників та видань, що продо-

вжуються.

Сьогодні робота йде за трьома напрямами:

• бібліографування змісту тих часописів, що

користуються найбільшою популярністю («Все -

світ», 1925—2000; «Слово і час», 1990—1999;

«Наука і культура. Україна», 1966—2002; «Ку -

р'єр Кривбасу», 1994—2004; «Українське лі те -

ратурознавство», 1966—1994);

• малодоступних журналів, що стали бібліо-

графічною рідкістю («Червоний шлях», 1923—

1936; «Радянська література», 1933—1941; «Біб -

ліологічні вісті», 1923—1930);

• видань української діаспори, ознайомитись

з якими вітчизняним читачам тривалий час

Женченко М. І.

206було майже неможливо, а часом і небезпечно

(«Листи до Приятелів», 1953—1968; «Виз воль -

ний Шлях», 1948—1997).

Покажчики змісту періодичних та продовжу -

ваних видань випускає і Львівська національна

наукова бібліотека ім. В. Стефаника. На приклад,

«Українсько-руський архів (1906—1925) : по кажч.

змісту томів [продовжуваного видання Іс то рико-

філософської секції Наук. т- ва ім. Т. Г. Шев -

ченка] (Львів, 1992), «Бібліо гра фіч ний по кажчик

статей по музейництву і мистецтву, поміщених у

«Ділі» в річниках I—XLV (1882—1927) : [передрук

машинописного покажчика, складеного в

1928 р.]» (Львів, 1995), «Ко мариця М. Жур нал

«Дзвони» (1931— 1939) : систем. покажч. змісту»

(Львів, 1997).

Отже, науково-допоміжна бібліографічна

про дукція, яка створюється в межах науково-

допоміжної бібліографії, є важливим засобом

на укової комунікації. Вона виконує роль посе-

редника між науковою інформацією та її спожи-

вачами — науковцями, аспірантами, студентами,

викладачами вишів тощо, допомагаючи швид-

ше та ефективніше знайти потрібну інформацію,

виступаючи своєрідним дороговказом у величез-

ному просторі наукової інформації, «чарівною

па личкою», яка заощаджує сили й час на шляху

вивчення певної наукової проблеми чи розроб-

лення нової навчальної дисципліни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]