
- •Оглавление
- •59. Наукова лексикографія
- •Функції мови у суспільстві. Інформаційна революція. Писемна традиція і суспільний розвиток
- •2. Мовностилістичні та структурні особливості наукових робіт
- •Статус української мови як державної
- •4. Мовностильові особливості тексту документа
- •Мовна політика в Україні
- •Мовна норма. Типи мовних норм
- •Мова і культура мовлення
- •Комунікативні ознаки культури мови
- •9. Кодифікація і стандартизація мови
- •Принципи українського правопису
- •Українська нормотворча традиція
- •Прагматика висловлювання і мовна норма
- •Соціолінгвістичний аспект культури мови
- •Мовна норма у віртуальному просторі
- •Стандарт і субстандарт. Нормативні вимоги до усного і писемного висловлювання
- •16. Структура діалогу. Культура діалогу
- •17. Офіційно-діловий стиль, його особливості. Мовні кліше
- •18. Поняття про документ, його властивості та вимоги при його складанні
- •19. Стилістична система української мови. Основні ознаки функціонування стилів
- •20. Текст в теорії лінгвостилістики
- •21. Український лексикон і фразеологія
- •22. Тенденції сучасного спілкування
- •23. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини
- •24. Науковий стиль як комунікативний феномен
- •25. Правила бібліографії до наукових робіт
- •26. Спілкування і комунікація
- •27. Основні закони спілкування
- •28. Лексикографія. Типи словників
- •29. Гендерні та національні закони спілкування
- •30. Вимоги до використання іншомовних слів у діловому мовленні
- •31. Загальні вимоги до оформлення та особливості мови ділових паперів
- •32. Функції спілкування.
- •33. Жанри та види публічних виступів
- •34. Явище полісемії в діловому мовленні
- •35. Структура риторичного виступу
- •36. Поняття про ораторську компетенцію
- •37. Суржик і шляхи його подолання
- •38. Основні частини риторики. Мистецтво аргументації
- •39. Класифікація документів, національний стандарт України
- •40. Стиль сучасного ділового спілкування
- •41. Форми колективного обговорення професійних проблем
- •Дерево рішень.
- •Мозковий штурм.
- •42. Документація з кадрово-контрактних питань
- •43. Стратегії поведінки під час ділової бесіди
- •44.Термін як інструмент когнітивної діяльності
- •45.Жанри наукових і навчально-наукових досліджень.
- •46.Кодифікація і стандартизація термінів у науковому контексті.
- •47. Наукова бібліографія
- •48. Історія наукового словникарства в Україні
- •49. Багатство мови і стилістична виразність мовлення в професійній сфері
- •. Комунікативні ознаки культури мовлення
- •50. Фразеологія в науковому мовленні
- •51. Вербальні та невербальні засоби комунікації наукового етикету
- •52. Тематичні усні навчально-наукові презентації
- •53. Складні випадки слововживання
- •54. Лексика сучасної української мови з погляду її походження
- •55. Мовностилістичні особливості наукових текстів
- •56. Види і форми перекладу
- •57. Анотування, реферування питомих українських та іншомовних наукових джерел
- •58. Наукова стаття, вимоги вак до наукової статті
- •59. Наукова лексикографія
- •60. Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового та розмовно-побутового стилів
43. Стратегії поведінки під час ділової бесіди
Ділова бесіда – це цілеспрямоване спілкування з передбачуваним або попередньо запланованим результатом (пр. прийняття плану дій із діловим партнером, співбесіда з роботодавцем).
Аби досягти успіху під час бесіди треба:
Ретельно готуватися до бесіди;
Бути уважним і тактовним до співрозмовника;
Постійно стимулювати у співрозмовника зацікавленість розмовою;
Вміти слухати співбесідника, враховувати його погляди, думки і докази;
Стежити за реакцією партнера й відповідно корегувати свої дії;
Висловлювати свої думки точно, логічно, переконливо;
Створювати атмосферу довіри, щоби привернути до себе співрозмовника.
Щоб бесіда була ефективною, не можна:
Перебивати співрозмовника;
Різко прискорювати темп бесіди;
Негативно оцінювати особистість співрозмовника;
Підкреслювати відмінність між особою та співрозмовником;
Зменшувати дистанцію;
Зазвичай бесіда складається з таких етапів:
Визначення місця й часу зустрічі;
Обмін думками та пропозиціями;
Закінчення бесіди;
Під час бесіди слід триматися скромно, але впевнено. Не варто розмовляти уривчасто, ви маєте бути спокійним, чемним, щоби створити психологічно сприятливу атмосферу довіри, доброзичливості..
44.Термін як інструмент когнітивної діяльності
Термін - це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знань чи діяльності людини.
Термін
- це суспільно-регламентована назва
науково-технічного поняття.
Термін
- одиниця мови, яка сприяє виконанню її
пізнавально-інформативної функції,
пов’язаної із фіксування і збереженням
накопичених лдством знань.
Термін
є одиницею певної семантичної системи
і є прикріпленим до певної сфери
використання. При творенні термінів
переважає тенденція до появи однослівних
найменувань і виявляється прагнення
до сутої спеціалізації афіксів.
Когнітивна
діяльність
- мислення.
Структурно
терміни можуть бути простими,
складними,
складеними.
Прості
- однокореневі слова.
Складні
- більше ніж 2 корені.
Двокомпонентний
термін
є добрим компромісом рішення протиріччя
між прагненням до точності з одного
боку і до компактності з іншої.
За походженням терміни бувають: питомими, запозиченими, утвореним із запозичених елементів, представленим комбінацією інших способів. Інтернаціоналізми - слова термінологічні, або компоненти міжнародного фонду (класичних мов). Семантична калька - запозичення ідей. За функціональністю: 1) Вулькоспеціалізовані 2) Міжгалузеві 3) Загальнонаукові Вимоги до терміна: (за лекцією) 1) Традиційність 2) Мовна спорідненість 3) Узгодження із питомою і міжнародною термінологією 4) Логічність 5) Систематичність 6) Відповідність загальновживаним правилам 7) Повинен нести однозначну інформацію 8) Легкосполучуваність із іншими словами 9) Беземоційність Термінологія - 1) розділ мовознавства, що вивчає терміни. 2) сукупність термінів певної мови або певної галузі. Терміносистема - сукупність термінів конкретних галузей. Термінознавство - наука, що вивчає термінологію. Ознаки терміна: (за Шевчук-Клименко) 1) Системність: кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має терміноологічне значення, а за межами своєї термінологічної діяльності може мати зовсім інше значення. 2) Точність: термін повинен якнайповніше й найточніше передавати зміст поняття, яке він позначає, неточний термін може бути джерелом непорозумінь між фахівцями. 3) Прагнення до однозначності у межах своєї терміносистеми: якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, це зумовлено їх призначенням, але повністю усунути багатозначність не вдається. 4) Наявність дефініції: кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення. Кодифікація термінів - систематизація термінів у словниках, довідниках, що орієнтують мовців на правильне їх використання.