1. Соціальна та політична реклама в контексті цінностей

Загальнолюдські цінності — цінності, що не залежать від класових інтересів, симпатій, уподобань, однакові для  представників усіх класів і верств суспільства. Особливо яскраво  виражені у світовихрелігіях. Головне місце в З.ц. посідають  питання, пов’язані з моральнимиідеаламиособистості.Рекламна діяльність у сфері соціального життя суспільства є надзвичайно необхідною, адже саме реклама як засіб комунікації завдяки своїм особливостям здатна за короткий проміжок часу в стислій лаконічній формі розповсюдити інформацію, необхідну для популяризації діяльності соціальних служб України.

Соціальна реклама охорони здоров’я включає профілактику тютюнопаління, профілактику алкоголізму та зловживання алкоголем, профілактику наркоманії, профілактику СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом. Політична реклама – це заходи та способи формування думки виборців шляхом подання загалом об’єктивної інформації, що переконує у перевагах даного кандидата чи політичної організації над іншими. Вона складається з об’єктивної і переконливої інформації про певну політичну особу чи організацію та емоційно впливового повідомлення. Найбільш вагомим чинником політичної реклами є психологічний фактор. 

2.Політична комунікація,види і специфіка

Політчина комунікація-"процес передачі політичної інформації, за допомогою якого інформація циркулює між різними елементами політичної системи, а також між політичної та соціальної системами. Безперервний процес обміну інформацією здійснюється як між індивідами, так і між керівниками і керованими з метою досягнення згоди " Сутнісною стороною політико-комунікаційних процесів є передача, переміщення, оборот політичної інформації. Під політичною інформацією розуміються відомості про політику, якими обмінюються (збирають, зберігають, переробляють, поширюють і використовують) "джерела" і "споживачі" - взаємодіючі, в суспільстві індивіди, соціальні групи, верстви, класи. Політична інформація являє собою сукупність знань, відомостей, повідомлень про явища, факти і події політичної сфери суспільства. З її допомогою передаються політичний досвід, знання, координуються зусилля людей, відбувається їх політична соціалізація й адаптація, структурується політичне життя. Контроль і розподіл політичної інформації - важливий елемент у визначенні політичної культури, типи політичних систем: демократичних або авторитарних. Демократичний тип передбачає, що політична інформація широко поширюється між різними членами суспільства; при авторитарних формах правління інформаційні процеси беруться під суворий контроль.

3 Ефект Герострата

• “Эффект Герострата”: вводится “якобы запрет” на некое действие. На самом деле, чтобы осознать собственно запрет, избиратель должен вначале представить “запрещаемое действие”.

Пример. «КУПИ ЕДЫ В ПОСЛЕДНИЙ РАЗ» - один из слоганов президентской кампании 1996 года, направленный против угрозы коммунизма и Зюганова.

Білет №20

1. Характ.Риси мас.Свідомості і стратегії впливу стереотипів

масова свідомість являє собою сукупність дій, уявлень, почуттів, настроїв, що відображають в тому чи іншому вигляді суспільство з усіх боків. Стереотипи у масовій свідомості займають важливе місце у зв’язку з тим, що є її безпосередніми елементами, які автоматично дозволяють засвоювати інформацію безпосередньо про об’єкт, визнаючи характерні для нього властивості.

Важливою особливістю масової свідомості є з однієї сторони її само визначеність, а з іншої – маніпульованість ззовні. Свідченням  цього є аморфний характер  масової свідомості.  Масова свідомість – це незакінчена система соціальних уявлень, цінностей, які інколи протиріччям один одному. Структура стереотипу складається з центру – «стрижня» і «периферії». Як правило, у центрі стеретипізованого образу розташовуються одна-дві найбільш помітних, яскравих, емоційно забарвлених ознаки. З цими ознаками безпосередньо пов’язується «периферія» – певні риси характеру та поведінки, властивості явища, витоки й наслідки події або процесу.

Внутрішня побудова стереотипу включає два компоненти:

1)   знання – когнітивно-інформаційний компонент;

2)   відношення – емоційно-почуттєве і оцінне [7].

За своєю соціальною наповненістю і структурою природа стереотипу схожа до побудови масової свідомості, яка включає два рівні:

1)       основний (первинний) – емоційно-дійовий;

2)       вторинний – раціональний.

Стереотипи формуються в масовій свідомості під впливом таких двох основних факторів як:

1)       неусвідомлена колективна обробка інформації;

2)       цілеспрямований інформаційний вплив ззовні.