79. Політична свідомість, його місце в духовному жіні суспільства.

Політична свідомість являє собою одну з основних форм суспільної свідомості, виникаючи разом з появою политиче-ської влади і державності. Це найбільш загальна категорія, харак-теризует суб'єктивну сторону політики. За своїм змістом вона охоплює почуттєві і теоретичні, ціннісні і мотиваци-ційні уявлення громадян, що опосередковують їх зв'язки з владними інститутами.

У найбільш загальному сенсі політична свідомість - це сукупність-ність всіх існуючих в дану епоху теоретичних і стихійно виникають у людей політичних уявлень і установок.

Залежно від суб'єктів політична свідомість може бути:

 масовим (висловлює громадську думку, настрій і дію мас);

 груповим (узагальнює установки і мотиви політичної поведінки конкретних класів, шарів, еліт);

 індивідуальним (містить систему інформаційних, мотивацион-них і ціннісних компонентів, що забезпечують пізнання особисто-стю політики та участь в ній).

Політична свідомість (передусім групове і масове) являє собою поєднання установок, сформованих поза цієї свідомості (у сфері ідеологічної та політичної діяльності), і ви-водів, отриманих в результаті самостійного аналізу политиче-ської практики. Засвоєні установки виступають як політичні стереотипи, тобто спрощені, емоційно забарвлені універсальні образи політичних об'єктів і явищ.

Найважливішою складовою політичної свідомості виступають полі-тичні орієнтації як нормативні уявлення людей про від-повідно їх прагненням цілей політичної практики і прийнятних для них засобів досягнення цих цілей. При цьому різні, що знаходяться в однакових умовах спільності, зважаючи багатозначності виконуваних ними соціальних ролей і функцій, найчастіше дотримуються протилежний політичних орієнтацій.

У формуванні масової політичної свідомості тієї чи іншої спільності велику роль відіграє соціальний досвід, як власний, так і досвід попередніх їй соціальних формувань і груп. Цей досвід доходить до кожного покоління через певну систему ідеологічних уявлень, традицій, цінностей. Будь-яка ідеологія, впливаючи на масову свідомість, спирається на елемент соціального досвіду. Водночас суперечать один одному складові цього досвіду роблять різний за силою вплив на окремі елементи і структуру політичної свідомості.

З рольової точки зору, політична свідомість виконує сле-дмуть функції:

 регулятивну (дає орієнтири за допомогою ідей, представле-ний, переконань і т.п. щодо політичної участі);

 оціночну (сприяє виробленню відносин до политиче-ської життя, до конкретних політичних подій);

 інтегруючу (сприяє об'єднанню соціальних груп суспільства на основі спільних цінностей ідей, установок). Особливе місце серед форм суспільної свідомості займає політична свідомість та правосвідомість. Це пояснюється тим, що вони найбільше наближені до економічних умов життєдіяльності суспільства.

Політична свідомість відображає суспільне буття найбільш безпосереднім і глибоким способом. Вона тісніше за інші форми свідомості пов'язана з економічним базисом суспільства. Це пояснюється тим, що між ними відсутні будь-які опосередковані ланки. Однак сам характер цього зв'язку залежить від інтересів соціальних груп – верств, класів, страт тощо.

Політична свідомість включає в себе ідеологічну і психологічну сторони. Політична ідеологія – це система поглядів, ідей, які відображають інтереси соціальних угруповань, націй, держав.

Політична психологія поєднує в собі несистематизовані погляди, а також почуття і настрої конкретних соціальних груп стосовно інших груп, націй чи держав.

Певне соціальне угруповання реалізує свої інтереси, цілі і завдання шляхом діяльності політичних установ і організацій, тобто через діяльність держави та партій. Політична ідеологія обґрунтовує цілі й засоби реалізації групових інтересів і виступає як сукупність поглядів на державу, її побудову та політику. Слід розрізняти політичну ідеологію як систему поглядів на політику і політичні відносини.