70. Поняття суспільно-економічної формації як структурно-змістовний аспект людської дійсності.

Суспільно-економічна формація - це історично конкретне суспільство на даному етапі його розвитку. Суспільно-економічна формація - це суспільство, про-лада своєрідним відмітним «характером». Разом з тим суспільно-економічна формація - це певна щабель у розвитку історичного процесу по висхідній лінії.

Маркс розбив всю історію на 5 формацій: первіснообщинний, рабовласницька, феодальна, буржуазна і комуністична. Правда у Маркса є ще й інше деле-ня історії: первинна формація (первісне суспільство), вторинна формація (рабст-во, феодалізм, капіталізм) і третинна формація (комунізм). Причому, згідно Мар-ксу, кожна наступна формація є прогресивнішою порівняно з пре-дидущей.

Суспільно-економічна формація включає в себе всі явища, які є в суспільстві (матеріальні, духовні, політичні, і т.д.). Тобто суспільно-економічна формація - це певний тип соціальної системи, узятий в единст-ве всіх її сторін - способу виробництва, станів науки, мистецтва, багатства духів-ної сфери і всього способу життя людей. Стрижнем формації є спосіб виробниц-ства матеріального життя в єдності продуктивних сил і виробничих відношень.

Категорія суспільно-економічна формація - це категорія філософії, істо-рії, а специфіка філософських категорій полягає в тому, що, будучи абстракціями, вони відображають найбільш загальні, сутнісні риси об'єктивної дійсності. Формація має справу із загальною логікою розвитку людського суспільства, абстрагуючись від приватних явищ і випадковостей. Вона адекватно відображає реальну дійсність, але адек-ватность слід розуміти як відображення сутності, а не явища.

Категорія суспільно-економічної формації дає об'єктивний критерій для від-граніченія одного рівня суспільного розвитку від іншої, для виокремлення конкурують-но-історичних типів і форм способів виробництва, а також життя суспільства в цілому. Вона дозволяє дати періодизацію історії людства в рамках об'єктивної тенден-ції його прогресивного історичного розвитку. Таким чином вона покликана показати динаміку людської історії, представити історичний процес у часі.

Категорія суспільно-економічної формації дозволяє виділити два аспекти у вивченні історії суспільства: типологічний та історичний. Розглядаючи життя загально-ства на даному етапі історичного розвитку як щось відносно стійке, як розвивається в рамках саме даної формації, ми підходимо до його вивчення типо-логічно. Саме типологічний аналіз дозволяє розглядати рівень формація-онного розвиненого чи іншого суспільства. Розглядаючи самі переходи від однієї суспільно-економічної формації до іншої, ми підходимо до вивчення історично. У цьому випадку процес розвитку суспільства, представлений зміною суспільно-економічних формацій, виступає як розгорнутий у часі. Це дає можливість розглядати історію як єдиний процес, розглядаючи не тільки по окремих стра-нам і регіонами, а й у всесвітньому масштабі.

71. "Цивілізація" як категорія соціальної філософії.

Слово «цивілізація» вперше з'явилося у Франції в середині 19 століття. Воно походить від латинського civilis - цивільний, государсвенний і спочатку носило юридичний сенс, що відноситься до судової практики, але потім його значення розширилися. Цивілізація - це суспільство, що знаходиться на своєму рівні розвитку і характеризується рівнем розвитку, способом виробництва (для формації). Криза прогресивних ілюзій просвятитель, отриманий в епоху «подорожей» і який знайшов величезне разнообоазіе вдач і культур поза Європою, призвели до того, на початку 19 століття виникла «етнографічна концепція цивілізацій», в основу якої було покладено уявлення про те, що у кожного народу - совя цивілізація (Т.Жуффруа). Поява в 1869р. роботи Данилевського «Росія і Європа», присвяченій проблемам зародження і розвитку Російської цивілізації, було явним дисонансом в ряду аналогічних досліджень. Данилевський заперечував існування «людства» як цілого, як «єдиної цивілізації», визнаючи реальним суб'єктом історичного процесу лише окремі «культурно істріческіе типи», народи з їх самобутніми цивілізаціями, не підлягають передачі і запозиченню. Загальні форми організації:

1. Політична, 2.естетіческая, 3. Релігійна, 4.правовая, 5. Моральна. Цивілізація як синонім матеріальної культури, як досить високий ступінь оволодівання силами природи, безумовно несе в собі потужний заряд технічного прогресу і сприяє досягненню достатку матеріальних благ. Цивілізація - це перетворений людиною світ матеріальних об'єктів, а культура - це внутрішня надбання самої людини, оцінка його духовного розвитку, ступеня свободи від навколишнього соціального світу. Вперше розмежував ці два поняття І. Кант, а на початку 20 століття інший німецький філософ О. Шпенглер остаточно їх протиставив у своїй знаменитій праці «Занепад Європи». Цивілізація постала у нього вищою стадією культури, на якій відбувається її остаточний занепад. Шпенглер сформулював теорію культурно - історичного кругообігу, яка постулировала циклічність розвитку моножества розрізнених, але рівноцінних за рівнем досягнутої зрілості культурних світів.