- •1.Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території україни
- •2. Найдавніші народи та культури на території України
- •3. Початки державної Організації східних слов'ян.
- •4. Політичній розвиток суспільства організація в Київської Русі
- •5. Антична колонізація північного причорномор'я.
- •6. Соціально-економічний розвиток київської русі в х- першій половині хіі
- •7.Прийняття християнства та його вплив на розвиток України-Русі.
- •9.Територіальне оформлення Київської держави за князя Володимира Великого.
- •10. Політичний устрій та суспільна організація Киівської Русі, роль в державному управлінні великого князя, боярської ради та віче.
- •11. Київська держава за правління ярослава мудрого. Правда Ярослава
- •12. Політичний устрій Київської Русі
- •13. Причини роздробленості Київської Русі. Феодальні усобиці.
- •14. Галицько-волинське князівство та її роль в історії українського народу
- •1). Утворення,становлення та князювання Романа Мстиславича (1199—1205 pp.).
- •V. Поступовий занепад (1323—1340 pp.).
- •15. Внутрішня та зовнішня політика Гальцько_Волинського князівства. Данило Галицький
- •16.Бородьба Русі проти монголо-татарської навали та іі світове значення.
- •17. Князь Данило Ромнович Галицький- видатний державний і політичний діяч.
- •18. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського
- •42 Революційні події 1848-1849 рр в австрійській імперії та її наслідки для західноукраїнських земель
- •47. Кирило мефодіївське братство. Його програмні документи та діяльність
- •48. Особливості розвитку капіталізму в україні в другій половині 19 ст
- •49. Реформи 60-70 рр 19 ст в росії та їх социально-економічні та політичні наслідки для українських земель
- •50 Українські землі в першій половині 19 століття
- •51 Суспільно політичнеу життя в україні кінця 19 початок 20 ст.Виникнення українських політичних пртій та їх діяльність.
- •53 Аграрна політика п.А.Столипіна її політичні і економічні наслідки в україні
- •54 Причини і характер першої світової війни. Україна в планах воюючих держав
- •56. Україна в роки першої світової війни
- •61 Зовнішня політика української народної республики 1917-1918 р
- •59 Українські січові стрільці, їх роль в национально визвольній боротьбі українського народу
- •58 Утворення української центральної ради її діяльність та социальна база
- •57 Лютнева буржуазно-демократична революція в росії і піднесення национально визвольного руху в україні.
- •1893 Р. У львівському часописі
- •54 Причини і характер першої світової війни. Україна в планах воюючих держав
- •85. Економічний розвиток Західноукраїнських земель у 20 - 30 роки хх ст.
- •86. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях в 20-30 роки 20 століття. Заснування оун, її мета завдання практична діяльність.
- •87.Перехід України до мирного будівництва в повоєнний період. Наслідки війни для економіки України.
- •88. Посилення тоталітарного режиму в повоєнній Україні. Ідеологічний наслідок Сталінізму.
- •89. Десталінізація суспільного життя. М.Хрущов. Парадокси“відлиги”
- •90. Українська рср на міжнародній арені в повоєнний час.
- •91. М. Горбачов і політика перебудови, її наслідки для України.
- •92.Західноукраїнські землі в повоєнні роки. 50-60рр. 20ст.
- •93. Наростаня кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в 70-80ті рр. 20ст.
- •94.Міжнародна діяльність України в сучасних умовах.
- •95. Суспільно-політичне й культурне життя в Україні періоду застою 70-80ті рр.
- •96. Формування багатопартійності в незалежній Україні.
- •97. Президентська кампанія 1999р : підсумки та висновки.
- •98.Розпад срср і утворення снд 1991р.
- •105.Політичний курс на перебудову радянського суспільства і початок здійснення його в Україні в др.. Пол.. 80-х років.
3. Початки державної Організації східних слов'ян.
Східнослов'янські племена — група слов'янських племен, розташована на території сучасної України, Білорусі та Росії, предками яких були анти й дуліби (волиняни), вони проживали на території між Карпатами, Прип'яттю та Середнім Подніпров'ям. Археологічними дослідженнями простежується зв'язок від населення празької культури V—VII століть. Розселення цієї людності та її безпосередніх нащадків, носіїв лука-райквецької культури, в різних напрямках започаткувало в VI—IX століттях південну, західну та східну гілки слов'ян.
У IV—VI століттях у східнослов'янському ареалі стали виразно виділятися два масиви — північний та південний. Вони співвідносилися з двома історичними угрупуваннями слов'ян — склавинами(північний масив) й антами (південний масив). Ареал ранньої східнослов'янської етномовної спільності цілком збігався зі східною частиною прабатьківщини слов'ян між Верхнім Дністром, Прип'яттю, Середнім Дніпром і південним Степом, отже повністю вкладався в межі протоукраїнської (тобто райнньоукраїнської) етномовної території. Північніше Ясельди — Прип'яті (територія сучасної Білорусі) у той час жили балтські племена, південна межа яких пролягала по Прип'яті, Середній Десні та Сейму, а величезні простори на північному сході (нинішня Європейська Росія) були заселені численнимифінно-угорськими племенами.
У перших століттях н. е. розпочався міграційний рух східних слов'ян спочатку на північний схід по Десні й Сейму, а згодом — і на південь. Повільно розселяючись на нових землях, східні слов'яни змішувалися з місцевими балтськими та фінно-угорськими племенами, переймали їхні етнічні й мовні особливості або повністю втрачали свої й асимілювалися. Таким чином, сторювалися умови й ґрунт для формування нових етносів — білоруського і російського.
Коли міграційна хвиля східних слов'ян досягла приблизно території сучасних північної Брянщини й південної Смоленщини, у VI столітті на півночі, біля Псковського озера і в басейні річки Великої, з'явилися слов'янські племена — предки історичних кривичів, а в VII столітті у басейні озера Ільмень поселилися слов'яни — предки літописних ільменських словенів. Ці групи слов'ян емігрували сюди з вісло-одерського узбережжя Балтійського моря, найвірогідніше, морським шляхом. Поступово вони колонізували й сусідні території, унаслідок чого сформувалися Псковська та Новгородська землі.
Протягом VI—VIII століттях східнослов'янські племена або союзи племен переросли у феодальні князівства, відомі в історичній літературі під назвою «літописні племена» або «племінні князівства», а також територіальні князівства, до яких належали різні племена або їхні частини. Центрами таких князівств були міста: у полян — Київ, в ільменських слов'ян — Новгород, у кривичів — Смоленськ таПолоцьк, у сіверян — Чернігів та ін. Згодом утворилася ранньосхіднослов'янська держава Русь.
Східнослов'янських поселень існувало багато, хоч за розмірами вони були невеликими. Села будувалися групами за 2-4 км одне від одного і налічували від 4 до 70 дерев'яних жител. Кожна нова група поселень виростала на відстані 50—70 кілометрів. У центрі зводилися ґороди, тобто укріплені фортеці, що служили для захисту, проведення племінних сходів і культових обрядів. Східнослов'янські землі рясніли сотнями таких обнесених частоколом населених пунктів. Тому скандинави називали ці землі «Гардарікі», що значить «країна укріплень».