- •1.Формування і розвиток первіснообщинного ладу на території україни
- •2. Найдавніші народи та культури на території України
- •3. Початки державної Організації східних слов'ян.
- •4. Політичній розвиток суспільства організація в Київської Русі
- •5. Антична колонізація північного причорномор'я.
- •6. Соціально-економічний розвиток київської русі в х- першій половині хіі
- •7.Прийняття християнства та його вплив на розвиток України-Русі.
- •9.Територіальне оформлення Київської держави за князя Володимира Великого.
- •10. Політичний устрій та суспільна організація Киівської Русі, роль в державному управлінні великого князя, боярської ради та віче.
- •11. Київська держава за правління ярослава мудрого. Правда Ярослава
- •12. Політичний устрій Київської Русі
- •13. Причини роздробленості Київської Русі. Феодальні усобиці.
- •14. Галицько-волинське князівство та її роль в історії українського народу
- •1). Утворення,становлення та князювання Романа Мстиславича (1199—1205 pp.).
- •V. Поступовий занепад (1323—1340 pp.).
- •15. Внутрішня та зовнішня політика Гальцько_Волинського князівства. Данило Галицький
- •16.Бородьба Русі проти монголо-татарської навали та іі світове значення.
- •17. Князь Данило Ромнович Галицький- видатний державний і політичний діяч.
- •18. Українські землі в складі Великого Князівства Литовського
- •42 Революційні події 1848-1849 рр в австрійській імперії та її наслідки для західноукраїнських земель
- •47. Кирило мефодіївське братство. Його програмні документи та діяльність
- •48. Особливості розвитку капіталізму в україні в другій половині 19 ст
- •49. Реформи 60-70 рр 19 ст в росії та їх социально-економічні та політичні наслідки для українських земель
- •50 Українські землі в першій половині 19 століття
- •51 Суспільно політичнеу життя в україні кінця 19 початок 20 ст.Виникнення українських політичних пртій та їх діяльність.
- •53 Аграрна політика п.А.Столипіна її політичні і економічні наслідки в україні
- •54 Причини і характер першої світової війни. Україна в планах воюючих держав
- •56. Україна в роки першої світової війни
- •61 Зовнішня політика української народної республики 1917-1918 р
- •59 Українські січові стрільці, їх роль в национально визвольній боротьбі українського народу
- •58 Утворення української центральної ради її діяльність та социальна база
- •57 Лютнева буржуазно-демократична революція в росії і піднесення национально визвольного руху в україні.
- •1893 Р. У львівському часописі
- •54 Причини і характер першої світової війни. Україна в планах воюючих держав
- •85. Економічний розвиток Західноукраїнських земель у 20 - 30 роки хх ст.
- •86. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях в 20-30 роки 20 століття. Заснування оун, її мета завдання практична діяльність.
- •87.Перехід України до мирного будівництва в повоєнний період. Наслідки війни для економіки України.
- •88. Посилення тоталітарного режиму в повоєнній Україні. Ідеологічний наслідок Сталінізму.
- •89. Десталінізація суспільного життя. М.Хрущов. Парадокси“відлиги”
- •90. Українська рср на міжнародній арені в повоєнний час.
- •91. М. Горбачов і політика перебудови, її наслідки для України.
- •92.Західноукраїнські землі в повоєнні роки. 50-60рр. 20ст.
- •93. Наростаня кризових явищ в соціально-економічному розвитку України в 70-80ті рр. 20ст.
- •94.Міжнародна діяльність України в сучасних умовах.
- •95. Суспільно-політичне й культурне життя в Україні періоду застою 70-80ті рр.
- •96. Формування багатопартійності в незалежній Україні.
- •97. Президентська кампанія 1999р : підсумки та висновки.
- •98.Розпад срср і утворення снд 1991р.
- •105.Політичний курс на перебудову радянського суспільства і початок здійснення його в Україні в др.. Пол.. 80-х років.
42 Революційні події 1848-1849 рр в австрійській імперії та її наслідки для західноукраїнських земель
У лютому 1848 р. у Франції спалахнула революція, яка дуже швидко поширилися на німецькі та італійські держави, Австрійську імперію. «Весна народів», як називали її сучасники, мала як спільні риси, так і особливості в кожній країні. У багатонаціональній Австрійській імперії такою особливістю стало поєднання боротьби проти абсолютизму з національно-визвольними рухами.
На західноукраїнських землях під час «весни народів» український рух став набувати ознак, притаманних третьому, політичному етапу націотворення. Головними питаннями, що їх намагалися вирішити під час революційних подій західні українці, були селянське і національне. Необхідність звільнитися від залишків кріпацтва, передусім панщини, стала нагальною потребою соціально-економічного розвитку краю. Водночас з огляду на пробудження національної свідомості поляків і українців належало вирішити проблему впорядкування правового статусу обох народів в умовах співіснування у складі однієї імперської провінції. Пробудження національних почуттів західних українців спричиняло висування вимог територіального розмежування та надання прав самоуправління.
Змагання українців за їхні права під час «весни народів» очолювало греко-католицьке духовенство. Переконаність духовенства у необхідності підтримувати Габсбургів, оскільки лише це дає можливість здобути перевагу над поляками та угорцями, спричиняла консервативний характер українського національно-визвольного руху під час революційних подій.
Революційна хвиля 1848 р. примусила австрійський уряд впритул підійти до вирішення селянської проблеми і ліквідації залишків кріпосницьких відносин. Першими дістали волю селяни Закарпаття. В Угорщині, до складу якої входив цей край, це сталося раніше, ніж в інших частинах імперії. 18 березня, на третій день після початку революції, угорський сейм прийняв закон про аграрну реформу. Панщина скасовувалася, до селян, які ставали власниками землі, повинна була перейти третина оброблюваної землі. При цьому здійснитися це повинно було безоплатно, а компенсацію землевласникам сплачувала держава. Ці події справили значний вплив на селян в інших регіонах імперії.
43 соц-економ і політичний розвиток Лівобережної і слобідської україни в 2 половині 18 ст
На Лівобережній та Слобідській Україні в другій половині XVIII ст. панували феодально-кріпосницькі відносини. Основну роль відігравало сільське господарство. Успішніше розвивалося рільництво на родючих чорноземних фунтах у південній та степовій частинах України.
Поглиблювалася спеціалізація окремих сільськогосподарських районів. У деяких фільварках частка пшениці сягала 30% озимих. На Лівобережжі та Слобожанщині більше уваги приділяли вирощуванню жита, на півдні - пшениці, зокрема арнаутки, попит на яку за кордоном зростав із кожним роком. Почали вирощувати картоплю, кукурудзу, цукрові буряки й соняшник, а також технічні культури - тютюн, льон, коноплі. У Південній Україні та в Криму розвивалися садівництво й виноградарство. Окремі землевласники освоювали багатопільну систему, закладаючи основу для раціонального ведення сільського господарства. Трипільну систему запроваджували за рахунок перелогів. На той час вона була на Правобережжі в Галичині. Почали розводити коней, овець. На Лівобережжі у 80-х роках існувало понад 200 великих вівцеферм.
В Україні діяли підприємства з одночасним використанням примусової та найманої праці. Поява і зростання великих мануфактур (винокурень і текстильних виробництв), вкладання в їхнє будівництво значних коштів свідчили про формування нового типу підприємств - капіталістичних.
Поглиблювалася спеціалізація в окремих галузях промисловості, виникали нові самостійні галузі. Продукція рудень задовольняла і населення, зайнятого в сільському господарстві.
Розвивалися міста як центри економічного, політичного і культурного життя. Наприкінці XVIII ст. кількість поселень міського типу досягла 200. Міста відігравали велику об'єднавчу роль у становленні економічної української спільності
Докорінно змінився адміністративний поділ. Замість полків на Лівобережній і Слобідській Україні створювалися намісництва, а пізніше — губернії. Козацьке військо перетворювалося на регулярні кавалерійські полки царської армії. Старшинська верхівка зрівнювалася у правах з російським дворянством. Даровану дворянству грамоту Катерини II із захопленням сприйняла більшість української знаті, оскільки ця грамота закріплювала і розширювала її права. Саме тому правляча верхівка колишньої Гетьманщини погодилася з ліквідацією автономії.