1)Руйнівну,

2)транспортну (перенесення зруйнованих гірських порід)

3)акумулятивну (відкладання продуктів руйнування).

Вивітрювання - це руйнування та зміна гірських порід під дією коливань темпе­ратури повітря, вологи

і живих організмів.

Розрізняють вивітрювання:

1)Фізичне,

2)хімічне

3)Органічне

1)Фізичне вивітрювання відбувається в основному під впливом зміни температури повітря протягом доби. Удень гірські породи нагріваються на сонці і розширюють­ся. Вночі ж вони охолоджуються і стискаються. І так повторюється щоденно. Врешті - решт тверді породи розтріскуються. Від скелі при цьому відриваються брили різної величини, які з подальшим фізичним вивітрюванням розпадаються на дрібні уламки, а потім перетворюються на пісок та порох.

2)Хімічному вивітрюванні приступають до роботи повітря і вода з розчинени­ми в ній речовинами. При цьому порода не лише подрібнюється, але й зазнає хімічних змін, перетворюючись в іншу, зовсім не схожу на первісну. Наприклад, щільний твер­дий польовий шпат при хімічному вивітрюванні перетворюється в м'яку й пухку білу глину каолін, з якої виробляють порцеляновий посуд.

3)Органічне вивітрювання призводить до руйнування та зміни земної поверхні під впливом живих організмів - бактерій, грибів, лишайників, тварин. Ці організми виділяють розчини, які діють на гірські породи і руйнують їх.

Результатом дії всіх видів вивітрювання є формування потужних товщ пухких оса­дових порід - кори вивітрювання. Вона складається з несортованих уламків різного розміру: великих брил, дрібних щебінки та жорстви, піску, глини та пилу.

Вивчення кори вивітрювання має велике практичне значення. У ній часто знахо­дять корисні копалини осадового уламкового походження: марганцеві та алюмінієві руди, розсипи алмазів, каолін, охру.

Робота текучих вод

Велику геологічну роботу виконують текучі води. їх поділяють на поверхневі та підземні води. Розрізняють постійні поверхневі текучі води (річки) та тимчасові які виникають після дощу.

Р ічки - одна з могутніх зовнішніх сил Землі. Як усі зовнішні сили планети, вони ви­конують три види роботи в природі:

1) Руйнування, 2)перенесення та 3)відкладання гірських порід.

У результаті цього формуються річкові долини - звивисті заглиблення в земній корі, які простягаються від витоку до гирла (мал. 43). За зовнішнім виглядом вони нага­дують великі сходинки.

Річище = части­на долини, що зайнята водним потоком постійно.

Заплава = частина річкової долини, що заливається водою в період повені.

Тераси = вище заплави , колись були заплавами.

Це сліди діяльності вод річок у той час, коли річкова долина була міл­кішою. Тераси - частини річ­кової долини, які ніколи не заливаються водою.

Річкова ерозія = руйнівна робота річок. Під час цієї діяльності річка розмиває, розширює й поглиблює річкову долину, і чим більший нахил поверхні, по якій тече річка, тим швидше йде процес ерозії. Розрізняють глибинну та бічну ерозію.

Гірські річки мають глибокі та вузькі річкові долини, що говорить про переважання в їхній руйнівній роботі глибинної ерозії.

Рівнинні річки, де похил менший, мають неглибокі, але широкі й звивисті річкові долини. У їхній роботі переважає бічна ерозія.

По всій течії річки відбувається перенесення твердих частинок, які відкладаються на завороті річок. У результаті цього на дні формуються річкові відклади - алювій, складений з добре відсортованого та обкоченого каміння: найглибше лежить крупна галька, вище - дрібніший гравій, а зверху - пісок та мул.

Твердий стік = кількість твердих порід, які річка виносить протягом року. Найбільший його показнику Хуанхе - 1,3 млрд. тонн щороку. Річки, що мають великий твердий стік у гирлі, формують дельту.

Дельта - рівнина в гирлі річки, ство­рена її наносами й прорізана безліччю рукавів і протоків. Дельта постійно наростає і висувається в море.

Н

Стінка відривання

Мал. 45. Зсув

айбільшу дельту на земній кулі має річка Амазонка (Південна Америка), її площа 100 тис. км². Річки України, впадаючи в Чорне та Азовське моря, не утворюють великих дельт.

Тимчасові потоки води також виконують велику геологічну роботу. Під час дощу можна помітити, що разом з водою з горбів зносяться дрібні камінчики та піщинки. Вони переносяться і відкладаються в іншому місці. Отже, поверхневі води виконують:

руйнівну (вимивання, або розчинення, речовин земної кори), транспортну та акуму­лятивну роботу. У результаті всіх трьох видів геологічної роботи води утворюються нові форми рельєфу.

Якщо схили горбів складені пухкими породами, то вода поступово прокладає собі постійний шлях, по якому вона стікає, і виносить ці породи. Поява невеликої вимоїни свідчить про те, що розпочався процес

е розії - руйнування поверхні водяними по­токами. Поступово вода поглиблює і розширює вимоїну. Так вона перетворюється в яр (мал. 44), спочатку невеликий, а потім глибокий та широкий. В Україні утворюються яри, довжина яких вимірюється кілометрами, а глибина - сотнями метрів. Яри знищують родючі землі, заважають будівництву. Якщо не вести боротьбу з цим негативним явищем, руйнування водою поверхні продовжується після кожного дощу, перетворюючи територію у бедленд - порізані безліччю ярів місцевості, непридатні для господарського використання. Для бо­ротьби з ярами стрімкі схили засівають травою та за­саджують деревами, найбільші яри засипають.

З часом ерозія послаблюється, схили яру стають положистими, на них оселяють­ся рослини. Яр старіє і перетворюється в балку - улоговину, порослу Мал. 44. Будова яру травою, чагар­никами або деревами. Зазвичай балка є кінцевою стадією розвитку яру.

Частина води після дощу просочується в ґрунт та у верхні шари земної кори і вже там, під землею, продовжує свою роботу. Підземні текучі води вимивають або розчи­няють окремі гірські породи.

Карст = розчинення гірських порід водою. Розчинятися у воді здатні далеко не всі породи. Добре здатні до карстування вапняк, гіпс, сіль, крейда.

Якщо карст відбувається на поверхні, виникають заглибини різних розмірів: дрібні карри, карстові лійки, степові блюдця, які шкодять землеробству.

При розчиненні водою гірських порід на певній глибині в земній корі утворюються порожнини - карстові печери - з красивими натічними форма­ми: сталактитами, сталагмітами та сталагнатами. Великі карстові печери є цікавими для туристів.

У результаті роботи підзем­них вод разом із силою земного тяжіння виникають

зсуви - спов­зання сходинками незакріплених шарів гірських порід . Тіло зсуву повільно просу­вається схилом, ковзаючи по шару вологої глини під дією сили тяжіння. Зсуви руйнують дороги, будови, знищують сільськогосподарські угіддя. Вони особливо поширені на схилах річок (район Києва) і морів (райони Одеси, Ялти). Для запобігання зсувів укріплюють схили, садять дерева, відводять ґрунтові води.

Робота вітру

Вітер, як і будь-яка зовнішня сила Землі, виконує такі види геологічної роботи: руйнівну, транспортну та акумулятивну.

Результатами його геологічної роботи є:

1)природні явища (видування пухких порід, пилові бурі)

2)формування вітрових (еоло­вих) форм рельєфу (фігурних скель, барханів і дюн).

Вітер здатний виконувати два види руйнівної роботи: