5. Формування давньоруського держави

Держава на Русі склалося внаслідок об'єднання двох центрів східних слов'ян, Новгорода з Києвом. З упевненістю про такий злитті можна говорити лише після 862 р. Але ще задовго до приходу у Верховну Київ дружинників Рюрика тут існувалополусамостоятельноепротогосударственное освіту, номінально підлегле хазарам.Поднепровским слов'янам були властиві елементи державності: вони заплатили >дань-налог за безпека продукції та торгові привілеї, підпорядковувалисянадплеменним нормам правничий та структурам влади. Історики допускають, що >доаскольдово держава у Києві і держава Рюрика виникли незалежно друг від одного й майже одночасно. За умов їх злитті економічний і політичний перевагу виявилося за Києва. Він був центром найбільш розвиненої племені східних слов'ян — полян, при цьому добровільно підкорилися прибульцям із півночі. Київ був старим вузловим пунктом торгово-економічних зв'язків східних і західних країн. Нарешті, від Києва відкривалася дорога на Царгород.

Русь була винятком у великому світі слов'янства, що уVIII—X ст. торкнувся процес освіти держав. У роки VII в. стався політичний об'єднання слов'ян на Дунаї, що поклала початокБолгарскому державі. У VIII столітті виникла Сербія. У першій половині ІХ ст. лівому припливі Дунаю, річці Мораві, утворивсяВеликоморавский союз чеських, польських таморавских племен, який проіснував всього півстоліття до вторгнення угорців. На частину його території у верхів'ях річки Ельби (слов'янськоїЛаби) склалося Чеський держава. У Х в. в басейнах річок Вісли іВарти виник союз племен, став ядром Польської держави. У тому ж столітті з'явилася й Хорватія.

6.Галицко-Волынское княжество

Конец ХІ – середина ХІІІ ст. вошли в историю Киевской Руси как период политической раздробленности.

Характерной чертой раздробленности был ее прогрессирующий характер. Так, если в ХІІ ст. образовалось 12 княжеств (земель), а в ХІV ст. – 250.

Причиной феодальной раздробленности были несколько факторов:

1. Большие просторы государства и этническая неоднородность населения.

2. Увеличение крупного феодального землевладения.

3. Отсутствие четкого неизменного механизма наследования княжеской власти.

4. Смена торговой конъюнктуры и упадок торговли.

5. Перманентные набеги степных кочевников (печенегов, половцев, татар).

По своей сути феодальная раздробленность явилась переходным периодом от раннефеодального государства Киевской Руси к зрелому феодальному обществу.

В этот переходный период завершается формирование всех основных черт и институтов феодализма (повинностей крестьян, основных прав феодалов, системы феодальной иерархии, основных элементов аппарата и др.), только не в рамках одного государства, а лишь в рамках отдельных феодальных вотчин и княжеств.

То есть, феодальная раздробленность была закономерным и более высоким этапом в развитии феодального государства, чем раннефеодальная Киевская Русь, потому что способствовала росту производительных сил и более гибко защищала интересы господствующего класса (одна из основных функций государства).

Вместе с тем феодальная раздробленность снизила обороноспособность страны, что в условиях усиления монголо-татар привело к трагедии русских земель.