
- •1. Предмет курсу “Історія України”. Термін “Україна”. Періодизація історії
- •2. Географічне положення, природні умови, населення сучасної України. Національна символіка.
- •6. Східні слов’яни: заняття, розселення, звичаї, вірування, побут. Союзи слов’янських племен (vі-іх ст.).
- •7. Утворення держави Київська Русь. Політична система. Риси феодалізму.
- •8. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •9. Культура Київської Русі. Значення держави Київська Русь.
- •9. Причини феодальної роздробленості Русі. Українські землі в період феодальної роздробленості
- •10.Галицько-Волинське князівство: утворення, розвиток, значення. ДанилоГалицький.
- •11.Боротьба Південно-Західної Русі з монголо - татарами. Русь під владою Золотої Орди.
- •12.Культура українських земель періоду феодальної роздробленості.
- •13.Українські землі в складі Великого князівства Литовського (хіv - перша половина хvі ст.).
- •14.Люблінська і Берестейська церковні унії та їх наслідки для українських земель.
- •15.Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої
- •16.Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ: устрій, побут. Реєстрове козацтво.
- •17.Селянсько – козацькі повстання кінця хvі – першої половини хvіі ст.
- •18.Роль українського козацтва в боротьбі з турецько – татарською агресією. Гетьман Петро Сагайдачний.
- •19. Культура України хvі19. Культура України хvі – першої половини хvіі ст. Діяльність братств.
- •20.Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу
- •21 Основні етапи Визвольної війни (1648 – 1657 рр.). Хід воєнних дій.
- •22.Внутрішня і зовнішня політика уряду б.Хмельницького. Формування
- •23 Входження України під протекторат Російської держави. “Березневі статті”.
- •24 Українські землі в другій половині хvіі ст. “Руїна”.
- •25 Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності
- •26.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •27.Обмеження та ліквідація автономії України у складі Російської держави
- •28.Соціально – економічний розвиток України у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Знищення Запорізької Січі, її роль в історії українського народу. Історична доля українського козацтва.
- •30.Становище Правобережжя та західноукраїнських земель у хvііі ст.
- •31.Геополітичні зміни в Україні другої половини хvііі ст.
- •32.Українська культура другої половини хvіі – хvііі ст.
- •33.Зміни в адміністративно – політичному устрої України в кінці хvііі – на початку хіх ст. Участь українського народу у російсько – французькій війні 1812р.
- •34.Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Російської держави першої половини хіх ст.
- •35.Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні першої половини хіх ст. Кирило – Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко.
- •36.Діяльність декабристських організацій в Україні.
- •37. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •38. Культура України першої половини хіх ст
- •39.Буржуазні реформи 60-х – 70-х рр. В Російській імперії і їх реалізація в Україні
- •40.Модернізація економіки України в другій половині хіх ст.
- •42.Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •43.Розвиток української культури другої половини хіх ст.
- •44.Економічний розвиток України на початку хх ст. Столипінська аграрна
- •45.Суспільно – політичний рух на початку хх ст. Становлення українських
- •46.Україна в період революції 1905-1907 рр. Наслідки революції.
- •47. Західноукраїнські землі на початку XX ст.
- •48.Україна в період першої світової війни.
- •49.Створення і діяльність Центральної Ради. М.Грушевський.
- •50.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •51.Діяльність Директорії унр. Причини поразки національного руху в боротьбі за
- •52.Встановлення Радянськоївлади в Україні. Політика воєнного комунізму.
- •53.Соціально – економічніперетворення в Україні на основі неПу.
- •54.Сталінська політикаіндустріалізації.
- •55. Колективізаціяукраїнського села. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •56.Тоталітаризм як явищесвітового порядку, його суть і особливості в
- •57 Західноукраїнські землі у 20—30-ті роки XX століття
- •66.Проблеми розвитку народного господарства України в середині 1950-х –
- •67.Спроби лібералізації суспільно – політичного життя України у другій половині
- •1950-Х – першій половині 1960-х рр. Шестидесятники.
- •68.Посилення кризових явищ в соціально – економічному житті України протягом
- •69.Дисидентський рух в Україні.
- •70.Перебудові процеси в срср. Зростання суспільно – політичної активності
- •71.Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України
- •72.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в
- •73.Суспільно – політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •74.Національно – культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші
- •75.Соціально – економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.
- •76.Українська діаспора та Україна.
76.Українська діаспора та Україна.
таном на 2004 рік за межами України проживає від 10 до 15 млн. українців та їх нащадків, тобто близько чверті народу. Відповідно до статті 12 Конституції України держава дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців.
Українська діаспора - сформувалася в основному внаслідок сталінських депортацій і міграції часів II Світової війни. Вона умовно поділяється на східну (Росія 4,3 млн, Казахстан 900 тис., Молдова 600 тис., Білорусь 300 тис., Узбекистан 150 тис., Киргизія 100 тис.) і західну (США 2 млн., Канада понад 1 млн, Бразилія та Аргентина по 400 тис., Австралія і Франція по 40 тис., Велика Британія 30 тис., Німеччина 25 тис.).
Частина українців віддавна проживає на територіях, які після II Світової війни увійшли до складу сусідніх з Україною держав (Польща 300 тис., Румунія 100 тис., Словаччина 40 тис. жителів українського походження).
Усього у світі поза межами України проживає приблизно 10 млн людей українського походження.
Зв'язок української діаспори з історичною Батьківщиною здійснює через товариство "Україна", "Конгрес вільних українців", громадські та культурні організації.
Відчутну роль у зміцненні цих зв'язків відіграє журнал "Українська діаспора", що видається Національною Академією наук України.
Західна діаспора
Українська діаспора в Польщі не така велика і налічує близько 300 тис. чоловік. Українські діаспори є і в східній Словаччині, і Румунії. У країнах далекого зарубіжжя українські діаспори існують у Канаді (понад 1 млн чоловік), США, Великобританії та Німеччині, у даний момент створюється українське суспільство в Еквадорі.
Серед найбільших організацій української діаспори - Український державницький фронт (Великобританія), Європейський конгрес українців, Ліга українців і Ліга українок Канади, українсько-американська організація "Воля".
Політичною організацією, що має тісні зв'язки з українською діаспорою на Заході, є КУН (Конгрес українських націоналістів). З діаспорою також пов'язані ще кілька менш впливових правонаціоналістичних партій.
Українська влада пов'язувала особливі надії з українцями далекого зарубіжжя в перші роки становлення української державності. Орієнтація на діаспору переважно відстоювалася західноукраїнської політичною елітою, що прийшла до влади і контролювала міжнародну діяльність, культурний і духовний розвиток країни. Однак надії на значні інвестиції в економіку не виправдалися через економічну і політичну слабкість української діаспори. У той же час за кошти української діаспори зроблено чимало: відкрилися посольства і представництва України, здійснювалася гуманітарна допомога, особливо навчальною літературою і медикаментами.
Західна діаспора сформувалася в результаті переселення людей у країни Західної Європи, Північної і Південної Америки. На даний момент в США проживає 1,5 млн осіб, в Канаді - близько 1,2 млн чоловік, у Польщі - 300 тис. чоловік, в Бразилії 500 тис. чол. Всього в західній діаспорі проживає 4 млн. 348 тис. чоловік. На переселення вплинули фактор переслідування людей сталінізмом, а також безправне становище селян на початку XX століття.
Східна діаспора
Найбільшою за чисельністю діаспорою є російська. Загальна чисельність українців в Росії складає 4379690 чоловік. Більшість українців проживає на Кубані (до 47%), у Тюменській області - до 800 тис., у Воронезькій, Брянській, Омській областях, в Ставропольському і Приморському краях. У Молдові проживають 600,4 тис. українців, які складають 13,8% населення республіки.
У Росії є культурна автономія українців на чолі з Руденком-Десняком (керівництво автономії займає право-ліберальні позиції, а сам Руденко-Десняк у 1995 році балотувався в Державну думу РФ за списком "Демократичний вибір Росії - Об'єднані демократи").
У 1991 році уряд Республіки Молдова прийняв постанову "Про заходи щодо забезпечення розвитку української національної культури в республіці", а також здійснив ряд кроків щодо забезпечення мирного розв'язання придністровського конфлікту, але питання життя українського населення в Молдові піднімаються практично на кожній міжнародній зустрічі міждержавного рівня.
У Білорусі питання про збереження етнічної приналежності українців також вирішується на державному рівні.
Східна діаспора включає в себе українців Росії, Середньої Азії та інших країн СНД. У Росії проживає 4млн 362тис чоловік, в Казахстані - 890 тис. чоловік, в Молдові - 600 тис. чоловік, в Білорусії - 300 тис. чоловік.
Серед причин можна назвати висилки українців Петром Першим на будівництво, на освоєння нових земель, для участі у війнах.