- •1. Предмет курсу “Історія України”. Термін “Україна”. Періодизація історії
- •2. Географічне положення, природні умови, населення сучасної України. Національна символіка.
- •6. Східні слов’яни: заняття, розселення, звичаї, вірування, побут. Союзи слов’янських племен (vі-іх ст.).
- •7. Утворення держави Київська Русь. Політична система. Риси феодалізму.
- •8. Соціально-економічний розвиток Київської Русі.
- •9. Культура Київської Русі. Значення держави Київська Русь.
- •9. Причини феодальної роздробленості Русі. Українські землі в період феодальної роздробленості
- •10.Галицько-Волинське князівство: утворення, розвиток, значення. ДанилоГалицький.
- •11.Боротьба Південно-Західної Русі з монголо - татарами. Русь під владою Золотої Орди.
- •12.Культура українських земель періоду феодальної роздробленості.
- •13.Українські землі в складі Великого князівства Литовського (хіv - перша половина хvі ст.).
- •14.Люблінська і Берестейська церковні унії та їх наслідки для українських земель.
- •15.Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Речі Посполитої
- •16.Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ: устрій, побут. Реєстрове козацтво.
- •17.Селянсько – козацькі повстання кінця хvі – першої половини хvіі ст.
- •18.Роль українського козацтва в боротьбі з турецько – татарською агресією. Гетьман Петро Сагайдачний.
- •19. Культура України хvі19. Культура України хvі – першої половини хvіі ст. Діяльність братств.
- •20.Причини, характер, рушійні сили Визвольної війни українського народу
- •21 Основні етапи Визвольної війни (1648 – 1657 рр.). Хід воєнних дій.
- •22.Внутрішня і зовнішня політика уряду б.Хмельницького. Формування
- •23 Входження України під протекторат Російської держави. “Березневі статті”.
- •24 Українські землі в другій половині хvіі ст. “Руїна”.
- •25 Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності
- •26.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •27.Обмеження та ліквідація автономії України у складі Російської держави
- •28.Соціально – економічний розвиток України у другій половині хvіі – хvііі ст.
- •29.Знищення Запорізької Січі, її роль в історії українського народу. Історична доля українського козацтва.
- •30.Становище Правобережжя та західноукраїнських земель у хvііі ст.
- •31.Геополітичні зміни в Україні другої половини хvііі ст.
- •32.Українська культура другої половини хvіі – хvііі ст.
- •33.Зміни в адміністративно – політичному устрої України в кінці хvііі – на початку хіх ст. Участь українського народу у російсько – французькій війні 1812р.
- •34.Соціально – економічний розвиток українських земель у складі Російської держави першої половини хіх ст.
- •35.Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні першої половини хіх ст. Кирило – Мефодіївське товариство. Т.Г.Шевченко.
- •36.Діяльність декабристських організацій в Україні.
- •37. Західноукраїнські землі в першій половині XIX ст.
- •38. Культура України першої половини хіх ст
- •39.Буржуазні реформи 60-х – 70-х рр. В Російській імперії і їх реалізація в Україні
- •40.Модернізація економіки України в другій половині хіх ст.
- •42.Західноукраїнські землі в другій половині хіх ст.
- •43.Розвиток української культури другої половини хіх ст.
- •44.Економічний розвиток України на початку хх ст. Столипінська аграрна
- •45.Суспільно – політичний рух на початку хх ст. Становлення українських
- •46.Україна в період революції 1905-1907 рр. Наслідки революції.
- •47. Західноукраїнські землі на початку XX ст.
- •48.Україна в період першої світової війни.
- •49.Створення і діяльність Центральної Ради. М.Грушевський.
- •50.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •51.Діяльність Директорії унр. Причини поразки національного руху в боротьбі за
- •52.Встановлення Радянськоївлади в Україні. Політика воєнного комунізму.
- •53.Соціально – економічніперетворення в Україні на основі неПу.
- •54.Сталінська політикаіндустріалізації.
- •55. Колективізаціяукраїнського села. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •56.Тоталітаризм як явищесвітового порядку, його суть і особливості в
- •57 Західноукраїнські землі у 20—30-ті роки XX століття
- •66.Проблеми розвитку народного господарства України в середині 1950-х –
- •67.Спроби лібералізації суспільно – політичного життя України у другій половині
- •1950-Х – першій половині 1960-х рр. Шестидесятники.
- •68.Посилення кризових явищ в соціально – економічному житті України протягом
- •69.Дисидентський рух в Україні.
- •70.Перебудові процеси в срср. Зростання суспільно – політичної активності
- •71.Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України
- •72.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в
- •73.Суспільно – політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •74.Національно – культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші
- •75.Соціально – економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.
- •76.Українська діаспора та Україна.
52.Встановлення Радянськоївлади в Україні. Політика воєнного комунізму.
1. Установлення радянської влади в 1919 р. На початку 1919 р. радянські війська здобули вирішальну перемогу в боротьбі з Директорією. 3 січня 1919 р. Червона армія зайняла Харків, куди переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) (з 1936 р.- Українська Радянська Соціалістична Республіка - УРСР). До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії. III Всеукраїнський з'їзд Рад (6-10 березня 1919 р.) обрав радянську форму державності. В Україні вдруге (вперше - 25 грудня 1917 р.) була встановлена радянська влада.
У ході здійснення політики «воєнного комунізму» заборонялася оренда, наймана праця, робилися спроби запровадити колективні форми господарства (комуни).
Продовольча диктатура. Більшовицький режим увів продовольчу диктатуру. Влада поклала обов'язки на селян у примусовому порядку здавати запаси зерна та інших сільськогосподарських товарів за державними (украй низькими) розцінками, а ринкова торгівля цими товарами заборонялась і розглядалась як спекулятивна. Така політика здобула назву «продовольча розкладка» - «продрозкладка». Це була фактична конфіскація товару в селян. Для вилучення продовольства створювалися спеціальні «продовольчі загони» (продзагони). У 1920 р. продрозкладка була поширена на овочі, м'ясо, молоко тощо.
Створення комнезамів. Для зміцнення свого режиму на селі більшовики створювали з найбідніших селян комітети незаможників (комнезами). Вони повинні були доповідати державним службовцям і членам продзагонів про те, хто із селян має запаси хліба і де їх ховають. У 1919 р. комнезами почали створюватися в українських селах.
Впровадження політики «воєнного комунізму призвело до господарської розрухи, формування адміністративних методів управління, масового невдоволення населення. Уже в 1920-1921 pp. ця політика зазнала повного краху.
53.Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
Українське відродження 20-х років XX ст. — яскравий феномен історії українського народу. Його коріння — у нетривалому, але важливому періоді відновлення української державності 1917-1920 pp. Ця доба дала такий сильний імпульс національного розвитку, що його не змогла зупинити ні братовбивча громадянська війна, ні масова еміграція української інтелігенції, ні тиск тоталітарної держави.
Українське Відродження охопило різні сфери життя, у тому числі освіту, науку, літературу, мистецтво. Важливим напрямом культурного будівництва були ліквідація неписьменності населення. У 1921 р. була прийнята постанова Раднаркому УСРР, в якій підкреслювалося, що все населення віком від 8 до 50 років, яке не вміє читати й писати, зобов'язане навчатися грамоті російською або рідною мовою за бажанням. У 1925 р. діяло 18 тис. шкіл, 145 технікумів, 35 інститутів. При вступі до вузів ураховувалося соціальне походження — для робітників не вимагалося атестата про середню освіту, не проводилися вступні іспити. Для них у 1921 р. були відкриті робітничі факультети. Протягом 20-х років кількість неписьменних скоротилася з 70 % до 43% дорослого населення. Багато зробили для розвитку освіти наркоми О. Шумський, М. Скрипник. Центром української науки стала Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН), в якій було три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний і соціально-економічний. Найбільш плідно працювала перша секція, куди входили М. Грушевський, Д. Яворницький, С. Єфремов.
У середині 20-х років 80 % населення республіки складали українці, а 20 % — представники інших національностей. Тому політика коренізаціі здійснювалась у двох напрямках: українізація та створення необхідних політичних, соціальних і економічних умов для культурного розвитку національних меншостей. У зазначений період з 3702 відповідальних працівників губернського, окружного і районного масштабу українською мовою володіли лише 797 чол. Ще меншим був відсоток українців серед відповідальних працівників республіканського масштабу.
Практичними кроками в напрямку українізації стали декрети ВУЦВК від 27 липня і 1 серпня 1923 р., в яких проголошувалась рівність мов і у зв'язку з цим необхідність надання допомоги в розвитку української мови, щоб піднести її до рівня російської.
Українізація не означала примусової денаціоналізації меншин. Для того щоб її проведення не завдало шкоди представникам інших національностей, які проживали компактно, під керівництвом Комісії у справах нацменшостей ВУЦВК (1924— 1930) відбулося національне районування території республіки. У 1923-1925 pp. було організовано 12 національних районів (німецьких, болгарських, російських і польських), а також національні сільради: 167 російських, 153 німецькі, 115 польських, 86 єврейських, 27 грецьких, 24 болгарських. Цим створювались умови для національно-культурного відродження всіх народів України.