16.5. Особливості французького менеджменту

У Франції вважають, що ефективне управління є запорукою розвитку підприємств, промисловості та країни. Еволюція пріоритетів у ділових колах і зростання потреби у висококваліфікованих та компетентних спеціалістах з управління підтверджують це твердження. Франція відноситься до однієї із високорозвинених країн та високоекономічних наддержав. Історично склалось, що Франція стала центром розвитку культури, мистецтва, промисловості в Західній Європі. На сьогодні країна характеризується розвиненими атомною промисловістю (виробляє 75% електроенергії), автомобілебудівною (“Пежо”, “Рено”), електронікою, інформатикою; відома на увесь світ виробництвом одягу, косметики, ліків, вина, сирів. Франція займає перше місце у Європі з виробництва продуктів харчування. Зрозуміло, що такий стрімкий та закономірний економічний розвиток вимагав формування концепцій ефективного управління [166].

Перш за усе розглянемо запропоновану французькими економістами Д.Ру та Д.Сульє [138] концепцію підприємства. На їхню думку усі підприємства, не залежно від форм власності, різноманіття організаційних форм та видів діяльності, відіграють подібну роль в економічному житті та мають деякі спільні риси [138]:

• усі підприємства об’єднують людей та залучають ресурси (матеріальні, нематеріальні та фінансові) з метою здійснення виробничої діяльності та забезпечення незадоволених потреб споживачів з вигодою для себе (при цьому під виробничою діяльністю розуміється і надання послуг, як одна із ланок такої діяльності);

• усі підприємства створюють нову вартість, тобто збільшують вартість освоєних ресурсів. Це можливо за рахунок існування основної діяльності (матеріально-технічне забезпечення процесу виробництва, операції виробництва, збереження і транспортування готової продукції, маркетинг і комерціалізація, гарантійне післяпродажне обслуговування) та операцій підготовки (інформаційне забезпечення та комунікації, інфраструктура, наукові розробки тощо), які забезпечують використання ресурсів у процесі основної діяльності, сприяють розвиткові підприємства та пристосуванню до змін кон’юнктури.

Управління, на думку французьких економістів починається з виконання елементарних завдань та закінчується визначенням основних напрямів розвитку фірми. Загалом будь-який управлінський процес здійснюється за допомогою схеми, наведеної на рис. 16.3 [138, с. 40].

ІНФОРМАЦІЯ

РІШЕННЯ

ВИКОНАННЯ

ОЦІНКА

ЗАВДАННЯ

Рис. 16.3. Схематична модель процесу управління за концепцією французьких економістів Д. Ру і Д. Сульє

При цьому між етапами процесу управління існує не лише прямий лінійний зв’язок, але й зворотний. Звернемось до сутності кожного з етапів. Термін “завдання” фактично ототожнюється з поняттям “цілі”, тобто на першому етапі визначається чого прагне досягнути організація. Завдання (цілі) є надзвичайно різноманітними, оскільки відрізняються такі їхні складові [138]:

• джерело виникнення (спонтанні, виникають під впливом оточення, нав’язуються керівництвом, є результатом компромісу тощо);

• масштаб (можуть стосуватись усієї організації чи окремої її підсистеми);

• термін виконання;

• форма вираження (загальна, конкретизована).

Щодо збору та обробки інформації, то вимагається щоб інформація була повною та всебічною, внутрішньою (про стан справ на підприємстві) та зовнішньою (про ситуацію на ринку). На підставі зібраної інформації необхідно розробити шляхи виконання поставлених завдань (досягнення установлених цілей). Якщо проблема нова, неординарна, інформації недостатньо, то прийняте рішення буде результатом евристичного пошуку. У протилежному випадку застосовуються традиційні відпрацьовані методи (кількісні, аналітичні тощо). Прийняте рішення необхідно втілити в життя, враховуючи вплив на цей процес таких чинників [138, с. 42]:

• оскільки рішення за своєю природою є недосконале, то при його виконанні виникають різноманітні проблеми та ускладнення;

• виконавцями рішень є працівники (люди), які можуть бути не згідні з цим рішенням, не розуміти яким чином його необхідно виконати, відкрито чи приховано протидіяти його виконанню, не бажати його виконувати через неналежну мотивацію, бути не здатними виконати рішення через недостатню кваліфікацію тощо.

Останній етап процесу управління полягає в оцінці, завданнями якої є співставлення завдань (цілей), результатів виконань та аналіз розбіжностей і невдач. Фактично мова йде про контроль управління.

За рівнем значущості операції управління поділяють на [138, с. 43]: планування, пілотаж (чисте управління) та регулювання.

П роцеси планування здійснюються як правило на вищому рівні управління, пілотаж – на середньому та нижчому, регулювання - на нижчому, оскільки мова йде про безпосередні усунення недоліків у процесі виробничо-господарчської діяльності. Спільним для усіх процесів управління є обов’язкова наявність п’яти етапів, але відносна вага етапів при цьому є різною (див рис. 16.4) [138, с. 47].

Рис. 16.4. Взаємозв’язок між рівнем та етапами управлінського процесу у французькому менеджменті

Як видно з рис. 16.4 лише етап управлінського процесу – прийняття рішення охоплює усі рівні процесу управління. При цьому на кожному рівні можуть прийматись різні рішення. Згідно з класифікацією, запропонованою Сімоном, виділяють такі типи рішень [119,138]:

• запрограмовані;

• незапрограмовані (структуровані, неструктуровані).

На рис. 16.5 запропоновані приклади вижченаведених типів рішень на кожному з рівнів процесу управління.

Рис. 16.5. Приклади управлінських рішень на різних рівнях управлінського процесу

Усі етапи та рівні управління служать для реалізації функцій управління. У французькому менеджменті виділяють основні функції та додаткові за принципом їх наявності у діяльності підприємств. Вважається, що основні функції є присутніми та виконуються на усіх підприємствах, при цьому їхня відносна вага залежить від специфіки організації. Класифікація основних функцій є досить різноманітною. Дж. Обер-Кріє [119] виділяє такі основні функції: адміністративну, комерційну, технічну та фінансову. Більш конкретизованішою є класифікація функцій за Д. Ру і Д. Сульє [138], які виділяють такі основні функції, як управління, кадри, маркетинг, виробництво, облік і фінанси. Фактично перша класифікація є більш загальною та включає в себе другу.

Кожна із функцій пов’язана із певною галуззю управління. Але слід розуміти, що не можна розглядати їх окремо, роздрібнено, без взаємозв’язків та взаємовпливу.

Адміністративна функція за своїм змістом спрямована на підбір кадрів, визначення, упорядкування прав та обов’язків працівників, здійснення загального керівництва тощо.

Комерційна функція включає в себе такі підфункції [119, 138]:

• вивчення ринку, потреб споживачів, тенденцій, попиту і пропозиції;

• постачання: закупівля сировинних матеріалів, обладнання, енергії та ін;

• збут та просування товару.

Уся діяльність підприємства спрямована на задоволення потреб споживачів із вигодою для підприємства. При цьому підприємству необхідно володіти інформацією про смаки клієнтів, їхні уподобання, конкурентів, яку доцільно залучати до того моменту, поки її вартість не перевищує вигод. Інформація також виступає інструментом зниження ризику, непевності. Доцільно виділити такі види ризику для підприємства: технічний, соціально-психологічний, фінансовий та інноваційний. Для залучення необхідної інформації використовують методи кількісних та якісних досліджень [119, 138].

Після вивчення потреб споживачів мова йде про залучення необхідних ресурсів для виробництва продукції, яка призначена для реалізації. При цьому комерційна політика підприємства базується на таких елементах: продукція, ціни, канали розподілу та просування (реклама).

Технічна функція передбачає організацію виробництва, тобто формування технічної підсистеми перетворення вхідних речовин у вихідні [119, 138].

Фінансова функція має для підприємства виняткове значення та повинна відігравати потрійну роль [119, 138]:

• забезпечувати стабільне фінансування виробництва, тобто ефективно управляти грошовими засобами;

• фінансувати інвестиції та економічне зростання;

• забезпечувати підприємства фінансами за найвигіднішими цінами.

Фінанси відіграють важливу роль у діяльності підприємств різних розмірів та видів діяльності. Для малих та середніх підприємств найважливіші фінансові проблеми пов’язані із господарським циклом, тобто із забезпеченням фінансування поточних операцій (особливо актуальною ця проблема є для торгівельних підприємств), тоді як перед крупними підприємствами постають проблеми фінансування капіталовкладень [119, 138].

За іншою класифікацією виділяються такі функції менеджменту [119]:

• передбачення (планування) ( рис. 16.6);

• організування;

• керівництво;

• координування;

• контролювання.

Організування передбачає створення відповідної організаційної структури підприємства, яка залежить від видів діяльності, форми власності, масштабів виробництва та складності галузі діяльності. Схематично структура управління відображається за допомогою органіграм. Д. Ру та Д. Сульє виділяють такі типи організаційних структур управління [138]:

• функціональна;

• поліструктурна (те ж саме, що конгломерантна);

• гнучка (те ж саме, що матрична);

• інноваційна (проектна, програмно-цільова).

Основні етапи плану-вання	Зміст	Виконавці	Ключові позиції
Гіпотези поведінки Зовнішнє середовище Передбачення результатів 1 2 3 4 ... N Сукупність усіх можливих стратегій Матриця стратегій-результатів Вибір стратегії Визначення цілей Визначення засобів Довгострокові цілі Довгостроковий план розширення підприємства Середньострокові цілі План збуту, план результатів, бюджет Довгострокові зобов’язання Зобов’язання План капіталовкладень у: засоби виробництва; комерційні засоби; НДДКР; персонал. План закупок. План реклами. План ремонту обладнання. Вивчення можливих стратегій (передбачення)	+	Штабні служби	Розгляд усієї сукупності гіпотез поведінки у відповідності до: “вузьких місць” підприємства (фінансові ресурси, потенціал обладнання, постачання, попит тощо); цілей підприємства. Аналіз сукупності можливих результатів від застосування певної стратегії.
Вибір стратегії	Будь-яка стратегія містить	Керівники вищого рівня	Принципи вибору: найбільш оптимальна стратегія повинна бути прийнята до уваги, але не бути єдиною; найбільш оптимальною повинна бути відібрана гнучка стратегія, яку легко адаптувати.
Ретельне планування		Функціональні підрозділи	Завдання: пристосування наявних ресурсів до встановлених цілей та мінімізація їх використання; децентралізація контролю на засадах “самоконтролю”; прийняття рішень на засадах конкретних стратегій; забезпечення координації в колективі тощо.

Рис. 16.6. Етапи планування (передбачення)

Дж. Обер-Кріє [119] вказує, що основні типи організаційних структур формуються за трьома напрямками:

• виділення підрозділів без спеціалізації за принципами чисельності або територіальності;

• виділення підрозділів за виконуваними функціями, тобто за спеціалізацією;

• виділення підрозділів за видами продукції.

При цьому досить велика роль відводиться принципам централізації чи децентралізації управління. При розробці чи удосконаленні діючих організаційних структур управління насамперед звертається увага на такі аспекти:

• визначення цілей та ролі підрозділів;

• розподіл відповідальності;

• установлення взаємозв’язків.

На засадах цього здійснюється загальна координація діяльності та керівництво.

Контролювання є необхідною складовою будь-яких процесів, що відбуваються в організації. Його основним завданням є оцінка наявної інформації про виконання планів, її аналіз, визначення відхилень та причин такого стану речей. При цьому доцільно виділити контроль зобов’язань (щодо зовнішнього середовища: споживачів, клієнтів, кредиторів та ін.) та контроль виконання (щодо внутрішньої діяльності: використання ресурсів, виробництво продукції, якість роботи тощо). Досить дієвим інструментом контролю французькі економісти [119, 138] вважають бюджет, який може формуватись як у грошовій, так і не у грошовій формах. Основним завданням бюджету є прогнозування певних видатків (усіх видів ресурсів чи окремих з них) та визначення джерел їх покриття. Бюджет дає можливості визначити напрямки економії обмежених ресурсів організації та проконтролювати наскільки цільовим є їх використання.

За змістом контроль поділяють на контроль витрат, виробництва, збуту, грошових коштів, збитків. Варто наголосити, що контроль базується на порівнянні із розробленими нормативами, стандартами, плановими показниками, що надалі є основою регулювання.

Отже, особливості французького менеджменту базуються на виділенні специфічних етапів та рівнів процесу управління, нестандартних підходів до розгляду основних та додаткових функцій менеджменту.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що вивчає менеджмент?

2. Чому рівні управління доцільно показувати за допомогою піраміди?

3. Навести принципи Файоля та пояснити їхню сутність на конкретних прикладах.

4. Надати всебічну характеристику організаціям, класифікувати їх за різними ознаками.

5. Охарактеризувати внутрішні змінні організації.

6. Охарактеризувати зовнішні фактори впливу на організацію.

7. Чому варто виділяти поняття “управління” та “менеджмент”?

8. Які етапи виділялись у процесі розвитку менеджменту, охарактеризуйте їх?

9. Навести приклади формальних та неформальних організацій.

10. Обґрунтувати класифікацію факторів зовнішнього середовища.

11. На конкретних прикладах розкрити сутність функцій менеджменту.

12. Навести причини віднесення менеджменту до відокремленої галузі наукових досліджень на поч. XX ст.

13. Назвати та охарактеризувати основні категорії менеджменту.

14. Охарактеризувати етапи процесу управління організацією.

15. Охарактеризувати на конкретних прикладах керуючу і керовану системи організації.

16. На конкретних прикладах пояснити механізм впливу факторів зовнішнього середовища прямої дії.

17. На конкретних прикладах пояснити механізм впливу факторів зовнішнього середовища непрямої дії.

18. Навести підходи Файоля та Мескона до класифікації основних функцій менеджменту.

19. Дати характеристику ролей менеджера (за Мінцбергом).

20. На конкретних прикладах пояснити сутність процесійного підходу.

21. Навести загальні риси організації.

22. Навести характеристику та класифікацію конкретних функцій менеджменту.

23. Які відмінності між менеджером та підприємцем?

24. Які якості повинні бути властиві сучасному менеджеру?

25. На конкретних прикладах пояснити механізм реалізації конкретних функцій менеджменту шляхом застосування основних (загальних) функцій.

26. На конкретних прикладах розкрити сутність системного підходу.

27. На конкретних прикладах охарактеризувати складові успіху організації.

28. Назвати сутність рівнів управління та причини їх виникнення.

29. Назвати сутність ситуаційного підходу та приклади його застосування.

30. Охарактеризувати методи менеджменту: сутність, умови виникнення, призначення.

31. Навести класифікацію методів менеджменту за різними ознаками.

32. Коротко охарактеризувати усі групи методів менеджменту.

33. Навести механізм впливу економічних планів як методів менеджменту (на конкретних прикладах).

34. Охарактеризувати роль та значення адміністративних методів менеджменту (на конкретних прикладах).

35. Охарактеризувати неформальні комунікації (на конкретних прикладах).

36. Носії інформації та системи її надходження.

37. Пояснити призначення, сутність топограм та діаграм і навести приклади.

38. Охарактеризувати організаційні комунікації (перепони, заходи щодо їх усунення) (на конкретних прикладах).

39. Дати класифікацію економічних методів менеджменту та розкрити їхній зв’язок з функціями менеджменту (на конкретних прикладах).

40. Охарактеризувати комунікації між організацією та зовнішнім середовищем (на конкретних прикладах).

41. Навести класифікацію інформації за ознакою повноти охоплення.

42. Охарактеризувати діловодство та документообіг (елементи, підходи).

43. Охарактеризувати комунікації “зверху до низу” (навести приклади).

44. Навести класифікацію інформації за ознаками періоду дії та достовірності.

45. Пояснити роль графіків у менеджменті та принципи їх побудови.

46. Розкрити роль зворотного зв’язку та шумів у комунікаційному процесі (навести приклади).

47. Навести класифікацію соціально-психологічних методів менеджменту та на конкретних прикладах пояснити їх взаємозв’язок з функціями менеджменту.

48. Пояснити комунікації “знизу до верху” (навести приклади).

49. Навести класифікацію інформації за її змістом та пояснити її.

50. Пояснити сутність, призначення органіграм та хронограм і навести приклади.

51. Охарактеризувати складові елементи комунікаційного процесу (на конкретних прикладах).

52. Пояснити вплив через бюджет на керовану систему організації (навести приклади).

53. Пояснити вплив через економічні стимули на керовану систему організації (навести приклади).

54. Охарактеризувати механізм дії соціально-психологічних методів менеджменту (навести приклади для усіх груп соціально-психологічних методів менеджменту).

55. Розкрити поняття комунікацій та їхньої ролі у менеджменті (навести приклади).

56. Охарактеризувати комунікації між підрозділами, а також між менеджером та його групою (на конкретних прикладах).

57. Розкрити зміст, поняття та призначення документації.

58. Охарактеризувати міжособові комунікації (перепони, заходи щодо удосконалення, навести приклади).

59. Пояснити схему стратегічного планування.

60. Пояснити схему оперативного планування.

61. Коротко розкрити сутність бізнес-планування.

62. Навести приклади та охарактеризувати процес делегування повноважень (переваги і недоліки).

63. Які спільні риси є в директора підприємства та начальника технологічного відділу (машинобудівне підприємство)?

64. Пояснити поняття та роль управлінських рішень в процесі менеджменту (пояснити на прикладах).

65. Обґрунтувати необхідність класифікації рішень за характером розв’язуваних організацією завдань.

66. На конкретних прикладах розкрити зміст параметрів, за якими здійснюється оптимізація управлінських рішень.

67. На конкретних прикладах охарактеризувати сукупну думку збутовиків та модель очікування споживачів як методів прогнозування.

68. Охарактеризувати комітети та навести причини їх створення.

69. Охарактеризувати неформальні організації (навести приклади).

70. Пояснити групові норми та їхню роль у менеджменті (навести приклади).

71. Обґрунтувати необхідність класифікації рішень залежно від підходів до їхнього прийняття.

72. На конкретних прикладах розробити механізм впливу середовища на процес прийняття рішень.

73. На конкретних прикладах охарактеризувати функцію оптимізації управлінських рішень.

74. Навести приклади застосування моделей.

75. На конкретних прикладах охарактеризувати думку журі та експертні оцінки як методи прогнозування.

76. Навести приклади формальних та неформальних комітетів.

77. Охарактеризувати результати Хоторнського експерименту.

78. Пояснити рекомендації щодо проведення зборів.

79. На конкретних прикладах розкрити сутність організаційних запрограмованих рішень.

80. На конкретних прикладах розкрити процес вироблення раціональних управлінських рішень.

81. Розкрити зв’язок між процесом вироблення рішень та комунікаційним процесом.

82. На конкретному прикладі показати використання наукового методу.

83. На прикладах показати призначення Теорії ігор та Теорії черг.

84. На конкретних прикладах охарактеризувати кількісні методи прогнозування.

85. Охарактеризувати комітети та їхні різновиди і навести приклади.

86. Охарактеризувати Хоторнський експеримент.

87. Навести та охарактеризувати фактори, які визначають ефективність груп працівників.

88. На прикладі пояснити класифікацію рішень за ознакою сфери охоплення.

89. Обґрунтувати необхідність класифікації рішень залежно від організації їх розробки.

90. На конкретному прикладі розкрити умови прийняття управлінських рішень.

91. На конкретному прикладі розкрити зміст системної орієнтації, як підходу до оптимізації управлінських рішень.

92. На прикладах пояснити призначення моделей управління запасами та імітаційного моделювання.

93. На конкретних прикладах розкрити зміст неформальних методів прогнозування.

94. Охарактеризувати групи керівників, цільові групи та комітети (на конкретних прикладах).

95. Пояснити засади управління неформальними групами працівників.

96. На прикладі пояснити класифікацію рішень за ознаками рівня прийняття.

97. На конкретних прикладах розкрити сутність компромісних рішень.

98. В яких випадках доцільні одноособові, колегіальні чи колективні рішення (навести приклади)?

99. Розкрити необхідність та причини використання моделей.

100. На конкретному прикладі розкрити механізм дії зворотного зв’язку в процесі прийняття рішення.

101. На прикладах пояснити призначення платіжної матриці й дерева рішень.

102. Охарактеризувати прогнозування та навести приклади прогнозів.

103. Пояснити можливі причини невисокої ефективності комітетів.

104. Які спільні риси та відмінності формальних і неформальних організацій.

105. На прикладі пояснити класифікацію рішень за ознакою сфери охоплення.

106. Охарактеризувати сутність та засади керівництва у менеджменті.

107. Охарактеризувати форми влади на рівні держави.

108. На прикладах розкрити сутність та недоліки влади прикладу (еталонної).

109. Розкрити сутність та недоліки підходу до керівництва з позицій поведінки.

110. Дати загальну характеристику ситуаційній моделі Фідлера.

111. На конкретному прикладі охарактеризувати модель стилів прийняття рішень керівником Врума та Йєттона.

112. Розкрити сутність конфлікту та навести приклади.

113. На конкретних прикладах розкрити сутність міжособових способів управління конфліктними ситуаціями.

114. На конкретних прикладах висвітлити способи усунення організаційних стресів.

115. Розкрити сутність впливу у менеджменті.

116. На прикладах розкрити сутність та недоліки експертної влади.

117. Розкрити сутність та переваги ситуаційного підходу до керівництва.

118. На прикладах пояснити сутність функціональних та дисфункціональних конфліктів.

119. На прикладах висвітлити природу організаційних перемін.

120. Складові елементи управління стресами.

121. Розкрити сутність влади у менеджменті.

122. Дати загальну характеристику форм влади на рівні організації.

123. На прикладах пояснити сутність та недоліки автократичного керівництва.

124. На прикладах пояснити сутність та недоліки впливу через переконання.

125. Пояснити фактори які впливають на стиль керівництва за моделлю Фідлера.

126. Дати загальну характеристику підходу “шлях-ціль” Мітчела та Хауса.

127. Дати загальну характеристику типам конфліктів (на конкретних прикладах).

128. На конкретних прикладах розглянути зміст соціальної відповідальності та соціальної етики.

129. На прикладах пояснити переваги та недоліки влади примусу.

130. На прикладах пояснити сутність та недоліки впливу через залучення працівників до управління.

131. На прикладах пояснити сутність та недоліки демократичного керівництва.

132. Розкрити сутність, переваги та недоліки стилів керівництва відповідно до системи Лайкерта.

133. На конкретних прикладах розглянути прийоми впливу згідно з підходом “шлях-ціль” Мітчела та Хауса.

134. На конкретних прикладах висвітлити причини конфліктів.

135. Охарактеризувати способи подолання опору перемінам.

136. Чи можуть підлеглі мати владу над керівником (навести приклади)?

137. На прикладах пояснити сутність та недоліки влади винагороди.

138. Охарактеризувати систему керівництва через структуру та увагу до підлеглих (сутність та переваги).

139. Дати загальну характеристику теорії життєвого циклу Херсі та Бланшара.

140. На конкретних прикладах висвітлити зміст організаційного розвитку.

141. Навести приклади взаємодії влади, впливу та лідерства.

142. На прикладах пояснити сутність та недоліки законної влади.

143. Розкрити сутність та недоліки підходу до керівництва з позиції особистих якостей.

144. Охарактеризувати управлінську гратку Блейка і Моутон.

145. На прикладах навести характеристику структурних методів управління конкретними ситуаціями.

146. На конкретних прикладах висвітлити зміст стресу та факторів, які його зумовлюють.

147. На конкретних прикладах висвітлити зміст нормування та нормалізації умов управлінської праці.

148. Розкрити сутність та роль об’єднувальної функції менеджменту.

149. Дати означення керівництва.

150. Розкрити поняття управлінського рішення.

151. Розкрити сутність форм оплати праці.

152. Охарактеризувати відмінності між надбавками та доплатами.

153. Навести принципи, на яких побудована Єдина тарифна системи.

154. У яких випадках доцільно застосовувати відрядну форму оплати праці та які її недоліки?

155. Охарактеризувати системи відрядної форми оплати праці.

156. Охарактеризувати системи комісійної форми оплати праці.

157. Пояснити на прикладах застосування мотиваційної теорії Герцберга.

158. Розкрити відмінності між змістовними та процесійними теоріями мотивації.

159. Пояснити на прикладах переваги та недоліки застосування погодинної форми оплати праці.

160. Чим відрізняються поняття “менеджмент” та “управління”?

161. Чим відрізняються менеджер та підприємець?

162. Які є три рівні управління, охарактеризувати їх?

163. Що таке організація, які є види організацій?

164. Навести приклади формальних і неформальних організацій.

165. Охарактеризувати організацію як відкриту систему.

166. Які загальні риси характеризують будь-яку організацію?

167. Охарактеризувати усі фактори внутрішнього середовища.

168. На які групи поділяються фактори зовнішнього середовища та як вони впливають на організацію?

169. Охарактеризувати фактори зовнішнього середовища прямої дії.

170. Охарактеризувати фактори зовнішнього середовища непрямої дії.

171. Дати визначення функціям менеджменту та пояснити як вони поділяються за ознакою місця у менеджменті.

172. Як класифікуються конкретні функції менеджменту?

173. Які ви знаєте основні функції менеджменту?

174. Пояснити на прикладах реалізацію конкретних функцій менеджменту через основні.

175. Розкрити сутність планування як функції менеджменту, охарактеризувати види планування.

176. Пояснити етапи стратегічного планування.

177. Пояснити напрямки планування реалізації стратегії.

178. Що таке місія, цілі, стратегія, тактика, політика, процедури, правила?

179. Розкрити сутність організування як функції менеджменту.

180. Пояснити поняття: відповідальність, повноваження, делегування.

181. Які повноваження виділяють у менеджменті, пояснити їх сутність?

182. Які дві основні організаційні структури управління виділяють у менеджменті, пояснити їх переваги та недоліки?

183. Охарактеризувати лінійно-функціональну організаційну структуру управління.

184. Охарактеризувати лінійно-штабну організаційну структуру управління.

185. Охарактеризувати бюрократичні організаційні структури управління.

186. Охарактеризувати адаптивні організаційні структури управління.

187. Охарактеризувати матричну організаційну структуру управління.

188. Охарактеризувати конгломератні організаційні структури управління.

189. Розкрити сутність мотивування як функції менеджменту.

190. Пояснити поняття: потреби та винагороди.

191. Яка основна відмінність між процесійними та змістовними теоріями мотивації?

192. Охарактеризувати усі змістовні теорії мотивації.

193. Охарактеризувати усі процесійні теорії мотивації.

194. Під впливом яких факторів формується структура заробітної плати?

195. Охарактеризувати відрядну форму оплати праці та її системи.

196. Охарактеризувати погодинну форму оплати праці та її системи.

197. Охарактеризувати комбіновану форму оплати праці.

198. Охарактеризувати комісійну форму оплати праці та її системи.

199. Пояснити сутність надбавок, доплат та премій.

200. Розкрити сутність контролювання як функції менеджменту.

201. Навести приклади попереднього, поточного та заключного контролю.

202. Які етапи включає контролювання?

203. Розкрити сутність регулювання як функції менеджменту.

204. Розкрити сутність, особливості утворення та види методів менеджменту.

205. Охарактеризувати економічні методи менеджменту на прикладах.

206. Охарактеризувати адміністративні методи менеджменту на прикладах.

207. Охарактеризуйте соціально-психологічні методи менеджменту на прикладах.

208. Охарактеризувати технологічні методи менеджменту на прикладах.

209. Показати на прикладах (не менше 3-ьох) взаємозв’язок методів менеджменту.

210. Показати на прикладах процес утворення методів менеджменту в результаті реалізації конкретних функцій менеджменту через основні.

211. Пояснити поняття “управлінські рішення”.

212. Навести приклади загальних рішень.

213. Навести приклади часткових рішень.

214. Навести приклади перспективних рішень.

215. Навести приклади поточних рішень.

216. Навести приклади рішень на вищому рівні управління.

217. Навести приклади рішень на середньому та нижчому рівнях управління.

218. Навести приклади запрограмованих рішень.

219. Навести приклади незапрограмованих рішень.

220. Навести приклади компромісних рішень.

221. Навести приклади одноособових рішень.

222. Навести приклади колегіальних рішень.

223. Навести приклади колективних рішень.

224. Назвати етапи прийняття рішень та пояснити їх зміст.

225. Які фактори необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень?

226. Які умови успішного прийняття управлінських рішень?

227. Які існують підходи до оптимізації управлінських рішень?

228. Пояснити застосування наукового підходу до оптимізації рішень.

229. Пояснити застосування методу використання системної орієнтації до оптимізації рішень.

230. Пояснити застосування моделей до оптимізації рішень.

231. Що таке керівництво, пояснити поняття: влада, вплив, лідерство?

232. Які форми влади може застосовувати менеджер у своїй діяльності, охарактеризувати їх?

233. Які підходи до лідерства виділяють у менеджменті, охарактеризувати їх?

234. Охарактеризувати основні стилі керівництва.

235. Пояснити управлінську решітку Блейка-Моутон (які стилі керівництва виділяються, їх сутність).

236. У чому полягає ситуаційний підхід “Шлях-ціль” Мітчела і Хауса?

237. Що таке комунікації і які вони можуть бути (поясніть на прикладах)?

238. Пояснити на прикладах комунікації між організацією і зовнішнім середовищем.

239. Пояснити на прикладах комунікації всередині організації.

240. Що таке інформація, як її можна класифікувати?

241. Що таке документація, як її можна класифікувати?

242. Що таке графіки, які їхні основні елементи?

243. Що відображають органіграми (наведіть приклади)?

244. Що відображають топограми (наведіть приклади)?

245. Що відображають хронограми (наведіть приклади)?

246. Що відображають діаграми (наведіть приклади)?

247. Що таке комунікаційний процес, які його складові елементи та етапи (навести приклади)?

248. Навести приклади шумів при комунікаційному процесі.

249. Чим відрізняються поняття “група” та “організація”?

250. Назвати спільні риси формальних груп з неформальними.

251. Назвати відмінності між формальними та неформальними групами.

252. Назвати основні характеристики неформальних груп.

253. Що є причинами конфліктів?

254. Охарактеризувати структурні методи вирішення конфліктів.

255. Охарактеризувати міжособисті методи вирішення конфліктів.

256. У чому полягають функціональні наслідки конфліктів?

257. У чому полягають дисфункціональні наслідки конфліктів?

258. Охарактеризувати організаційні зміни: поняття, види.

259. Чому виникає опір перемінам і як його можна подолати?

260. Стрес: визначення, види (поясніть на прикладах).

261. Під впливом яких почуттів формується стрес?

262. Пояснити на прикладах взаємозв’язок основних категорій менеджменту (конкретні та основні функції менеджменту, методи менеджменту, управлінські рішення, керівництво, комунікації).

263. Пояснити сутність ефективності систем менеджменту та охарактеризувати методику її оцінки.

264. Охарактеризувати чинники формування японської системи менеджменту.

265. Назвати найбільш характерні особливості японської системи менеджменту.

266. Який зміст закладають у поняття “планомірність” японські менеджери?

267. Як формується типова організаційна структура японських підприємств?

268. Охарактеризувати системи матеріального та нематеріального стимулювання, що застосовуються на підприємствах Японії.

269. У чому полягає основна ідея контролювання на японських підприємствах?

270. Охарактеризувати японські методи менеджменту.

271. У чому полягає процедура прийняття рішень “рінгі”?

272. Охарактеризувати принципи інформаційного забезпечення у Японії.

273. Обґрунтувати які складові елементи японського менеджменту доцільно застосовувати на теренах України.

274. Охарактеризувати німецьку систему “смертних гріхів” В. Хоєра.

275. Які характерні особливості “моделі Гарцбурга”?

276. Пояснити принцип механізму консультування за “моделлю Гарцбурга”.

277. Розкрити етапи процесу контролювання на німецьких підприємствах.

278. Охарактеризувати чинники формування шведської системи менеджменту.

279. Охарактеризувати види організацій у Швеції.

280. Розкрити засади мотивування у Швеції.

281. Назвати характерні особливості шведської системи менеджменту.

282. У чому полягає фінська система управління за результатами?

283. Які фактори успішної діяльності керівника виділено фінською школою?

284. Охарактеризувати концепцію підприємства у французькому менеджменті.

285. Назвати особливості процесу управління у французькому менеджменті.

286. Навести класифікації функцій менеджменту за Дж. Обер-Кріє, Д. Ру та Д. Сульє.