
- •Тема 1. Сутність та значення менеджменту
- •1.2. Менеджери та підприємці
- •Відмінності між менеджером та підприємцем
- •1.3. Рівні управління
- •Характеристика рівнів управління
- •1.4. Закони, закономірності та принципи менеджменту
- •Тема 2. Історія розвитку менеджменту
- •2.1. Передумови виникнення науки управління організацією
- •2.2. Етапи розвитку менеджменту
- •2.3. Розвиток управлінської науки в Україні
- •Тема 3. Організації як об’єкти управління
- •3.2. Колективи (групи) працівників в організації
- •Продовження табл. 3.3
- •Продовження табл. 3.4
- •3.4. Процес менеджменту
- •Тема 4. Функції та технологія менеджменту
- •4.2. Взаємозв’язок загальних і конкретних функцій менеджменту
- •Тема 5. Планування як загальна функція менеджменту
- •5.1. Сутність та види планування
- •5.2. Стратегічне планування
- •Шанси та загрози зовнішнього середовища
- •Класифікація стратегій
- •5.3. Тактичне планування
- •Тактичне планування
- •Поточне планування
- •Оперативне планування
- •Бюджетне планування створює для підприємства низку переваг, а саме [41, 44, 51, 54, 55, 61, 75, 87, 167, 108, 110, 118, 159, 162]:
- •Цілі роботи керівника
- •5.4. Загальна характеристика бізнес-планування
- •Тема 6. Організування як загальна функція менеджменту
- •(Стрілками показані напрями передачі завдань і повноважень)
- •(Різні букви означають різні рівні підлеглих)
- •6.2. Побудова організацій
- •Продовження табл. 6.2
- •6.3. Оцінка та аналіз організаційних структур управління
- •Перелік та характеристика фактично виконуваних функцій менеджменту
- •Функціональний розподіл в підрозділах
- •6.4. Формування організаційних структур управління в умовах зовнішньоекономічної діяльності
- •Р ис. 6.27. Організаційна структура управління крупним підприємством з виділенням відділу збуту за товарним принципом (продукт, споживання)
- •Тема 7. Мотивування як загальна функція менеджменту
- •7.1. Сутність та теоретико-прикладні засади мотивування
- •7.2. Матеріальне стимулювання праці
- •Тема 8. Контролювання як загальна функція менеджменту
- •Тема 9. Регулювання як загальна функція менеджменту
2.3. Розвиток управлінської науки в Україні
Розглянемо основні етапи розвитку управлінської науки в нашій країні [3, 31, 92]. В Україні управлінська наука розвивалась в межах підходів, які панували в СРСР. Хоча науково-пошукові дослідження направлялись врешті-решт на удосконалення адміністративно-командної системи, певний досвід в галузі управління все ж таки був накопичений.
Можна виділити 7 періодів розвитку управлінської науки в радянський і позарадянський періоди:
період (жовтень 1917 р. – березень 1921 р.). Розроблялись форми і методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовувались принципи централізму, організаційні методи управління, адміністрування та державне регулювання.
період (1921 – 1928 рр.). Здійснювалось подальше вдосконалення адміністративного управління виробництва, були зроблені спроби застосування госпрозрахунку як основи економічних методів управління, з’явились трести і синдикати, а також формально вивчались можливості участі працівників в управлінні.
період (1929 – 1945 рр.). Пов’язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва, і присвячувався удосконаленню структур управління, методів підбору і підготовки кадрів, планування і організації виробництва.
період (1946 – 1965 рр.). Характеризується пошуком нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління, що врешті-решт призвела до поглиблення адміністрування.
період (1965 – 1975 рр.). Була здійснена спроба проведення господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Цей етап підтвердив неефективність реформ, які проводяться в межах адміністративно-командної системи.
період (1975 – 1988 рр.). Характеризується все більш глибоким усвідомленням неможливості реформування адміністративно-командної системи, яка складалась в економіці СРСР. Він підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин, корінних економічних реформ.
період (1985 р. і до наших часів). Проведення економічних реформ. Цей період можна поділити на 5 підетапів:
а) робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку.
б) застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин.
в) впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, збільшення економічної свободи.
г) впровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління.
д) початок та розвиток ринкових реформ (реалізація цього підетапу здійснюється вже в умовах незалежної національної економіки України).
На різних етапах розвитку управлінської науки суттєвий вклад вносили такі українські вчені, як О. Терлецький, М. Павлик, М. Драгоманов, М. Зібер, С.Подолянський, М. Туган-Барановський, І. Вернадський, М. Вольський, Г.Цехановецький, К. Воблий, Т. Войнаровський, В. Бандера, І. Коропецький та інші [3, 81, 92]. Сучасна модель менеджменту в Україні формується на засадах дослідження еволюції управлінської науки, узагальнення досвіду найбільш розвинутих країн (США, Японії, Німеччини, Франції, Англії, Росії та інших), глибинних традицій управлінської діяльності в українських організаціях, починаючи з княжих часів. Розвиток українського менеджменту співпадає з важливими трансформаційними процесами, які здійснюються у національній економіці України на сучасному етапі.