МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

ЛЬВІВ 2002

Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту: Підручник, 2002. – 344 с.

Підручник присвячений вивченню теоретичних основ і прикладних засад менеджменту і відповідає програмам курсів “Менеджмент” (для студентів напряму “Економіка і підприємництво”) і “Основи менеджменту” (для студентів напряму “Менеджмент”). У ньому послідовно розглядаються усі аспекти, категорії та положення менеджменту, а саме: сутність менеджменту та його місце в загальній системі управління, ролі менеджерів і управлінців, еволюція менеджменту, види організацій як об’єктів управління, процес менеджменту, функції та методи менеджменту, управлінські рішення та підходи щодо їх оптимізації, інформаційні системи і комунікації, керівництво в системі функцій менеджменту, проблеми відповідальності та управлінської етики, організаційні зміни та організаційний розвиток, ефективність менеджменту тощо. Відображено характерні особливості менеджменту та досвід у цій сфері таких країн, як США, Німеччина, Франція, Японія, Швеція, Фінляндія, Росія та ін. Розглянуто можливості їх застосування на українських підприємствах.

Особливістю викладу матеріалу є те, що в основу розгляду найважливіших положень покладено процес менеджменту, що дозволяє усвідомити місце кожної категорії менеджменту в управлінській діяльності, виявити взаємозв’язки між ними та зрозуміти природу й характер управлінського впливу. Це дає можливість вивчати різноманітні аспекти менеджменту з позицій майбутньої управлінської діяльності випускників економічних спеціальностей та озброїти їх ефективним інструментарієм управлінського впливу.

Рекомендується студентам, екстернам, аспірантам, викладачам вищих закладів освіти, а також менеджерам і підприємцям.

Бібліографія: 201 позиція.

Рецензенти: Мартиненко Микола Мефодійович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту, проректор Київського економічного інституту менеджменту, член Президії Науково-методичної комісії з менеджменту Міністерства освіти і науки України

Хміль Федір Іванович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту Львівської комерційної академії, член Президії Науково-методичної комісії з менеджменту Міністерства освіти і науки України

Рекомендовано до видання Вченою радою Навчально-наукового інституту економіки і менеджменту Національного університету “Львівська політехніка”

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………..
Тема 1. СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ……………………………………………….
1.1. Категорії “управління” та “менеджмент”………………………………………………….
1.2. Менеджери та підприємці…………………………………………………………………...
1.3. Рівні управління……………………………………………………………………………...
1.4. Закони, закономірності та принципи менеджменту ………………………………………
Тема 2. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ МЕНЕДЖМЕНТУ………………………….…………………………...
2.1. Передумови виникнення науки управління організацією………………………………...
2.2. Етапи розвитку менеджменту……………………………………………………………….
2.3. Розвиток управлінської науки в Україні……………………………………………………
Тема 3. ОРГАНІЗАЦІЇ ЯК ОБ’ЄКТИ УПРАВЛІННЯ…………………………………………………..
3.1. Сутність та класифікація організацій……………………………………………………….
3.2. Колективи (групи) працівників в організації………………………………………………
3.3. Фактори впливу на організацію……………………………………………………………..
3.4. Процес менеджменту………………………………………………………………………...
Тема 4. ФУНКЦІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ……………………………………………...
Загальна характеристика і класифікація функцій менеджменту…………………………
Взаємозв’язок загальних і конкретних функцій менеджменту…………………………..
Тема 5. ПЛАНУВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ…………………………….
5.1. Сутність та види планування………………………………………………………………..
5.2. Стратегічне планування……………………………………………………………………...
5.3. Тактичне планування......................………………………………………………………….
5.4. Загальна характеристика бізнес-планування………………………………………………
Тема 6. ОРГАНІЗУВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ…………………………
6.1. Сутність і характеристика функції організування…………………………………………
6.2. Побудова організацій………………………………………………………………………...
6.3. Оцінка та аналіз організаційних структур управління…………………………………….
6.4. Формування організаційних структур управління в умовах зовнішньоекономічної діяльності …………………………………………………………………………………..
Тема 7. МОТИВУВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ…………………………..
7.1. Сутність та теоретико-прикладні засади мотивування……………………………………
7.2. Матеріальне стимулювання праці…………………………………………………………..
Тема 8. КОНТРОЛЮВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ…………………….....
Тема 9. РЕГУЛЮВАННЯ ЯК ЗАГАЛЬНА ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ…………………………...
Тема 10. МЕТОДИ МЕНЕДЖМЕНТУ…………………………………………………………………..
Тема 11. УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ…………………………………………………………………...
11.1. Сутність, класифікація та процес вироблення управлінських рішень………………...
11.2. Оптимізація управлінських рішень……………………………………………………...
Тема 12. ІНФОРМАЦІЯ ТА КОМУНІКАЦІЇ У МЕНЕДЖМЕНТІ…………………………………….
12.1. Сутність комунікацій та їх інформаційне забезпечення………………………………..
12.2. Комунікаційний процес…………………………………………………………………..
Тема 13. КЕРІВНИЦТВО ТА ЛІДЕРСТВО В ОРГАНІЗАЦІЇ………………………………………….
13.1. Сутність та основні засади керівництва і лідерства…………………………………….
13.2. Стилі керівництва…………………………………………………………………………
13.3. Конфлікти як об’єкт керівництва………………………………………………………...
13.4. Стреси як об’єкт керівництва…………………………………………………………….
Тема 14. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЕТИКА У МЕНЕДЖМЕНТІ……………………………………..
Тема 15. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ……………………….
15.1. Організаційні зміни та організаційний розвиток як об’єкти управління……………...
15.2. Ефективність менеджменту………………………………………………………………
Тема 16. ЗАРУБІЖНІ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ………………………………………………….
16. 1. Особливості японської системи менеджменту…………………………………………
16. 2. Особливості німецької системи менеджменту…………………………………………
16. 3. Особливості шведської системи менеджменту………………………………………...
16.4. Особливості фінського менеджменту……………………………………………………
16.5. Особливості французького менеджменту……...………………………………………..
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ…………………………………………………………………………….
МОДУЛЬНІ ТЕСТОВІ ЗАПИТАННЯ…………………………………………………………………..
ЗАВДАННЯ………………………………………………………………………………………………..
ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕСТИ………………………………………………………………………………...
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ МЕНЕДЖМЕНТУ....……………………………………………
ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………………………………………...

ВСТУП

Процеси глобалізації у світовій економіці, поглиблення міжнародного поділу праці, формування сучасних організацій, таких як транснаціональні корпорації, холдингові компанії, промислово-фінансові групи, франчайзингові об’єднання тощо, вимагають створення у кожній країні клімату підприємницької активності, механізмів інноваційного розвитку, ефективної ринкової інфраструктури. Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найбільш ефективних важелів та інструментів здійснення виробничо-господарської діяльності. Посилення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності вимагають удосконалення механізму управління організаціями як найважливішого чинника впливу на працівників з метою досягнення поставлених цілей. Саме управлінська діяльність визначає успіхи організації на внутрішньому і зовнішньому ринках, якість інституційних і структурних змін, здатність до адаптації в умовах жорсткої конкуренції.

Однією з найголовніших складових успіху економічно розвинутих країн світу (США, Японія, Великобританія, Німеччина, Франція, Канада, Швеція та ін.) є використання менеджменту, тобто науково обґрунтованої та якісно побудованої системи управління організацією. Менеджмент виступає як результативний засіб формування ринкових стратегій, залучення інвестицій, здійснення нововведень, оптимізації співвідношення попиту і пропозиції тощо. Так, від пересічних американців дуже часто можна почути, що ефективну економіку США сформували три чинники – автомобілі, автомобільні дороги і менеджмент.

В умовах розвитку ринкових відносин менеджмент активно проникає на українські підприємства. Підприємці зацікавлені у використанні його основних надбань, оскільки це дає можливість досягнути стрункої побудови організації, зменшити трудомісткість управлінських робіт, оптимізувати чисельність апарату управління, посилити управлінський вплив, зосередити зусилля усіх працівників на досягненні поставлених цілей. В організаціях усе більшого значення набуває діяльність керівників нової формації – менеджерів. Саме ці категорії працівників сприяють утвердженню підприємства на ринку, успіху у конкурентній боротьбі, втіленню нових ідей та результативних стратегій. Добре підготовлений менеджер, який володіє широкими знаннями у сфері сучасної економіки, основами інформаційних і комп’ютерних технологій, технікою ділового спілкування з вітчизняними та зарубіжними партнерами, може забезпечити успіх організації, її інноваційний розвиток, сприятливий інвестиційний клімат. Управління організацією, яке побудоване на засадах сучасного менеджменту, характеризується, з одного боку, стабільністю в отриманні високих економічних, технологічних, соціальних та інших результатів, з другого, високою динамікою позитивних змін.

Вивчення науки про менеджмент є обов’язковою складовою підготовки фахівців економічних спеціальностей в усьому світі. В Україні дисципліни “Менеджмент” (напрям підготовки “Економіка і підприємництво”) і “Основи менеджменту” (напрям підготовки “Менеджмент”) входять у відповідні державні стандарти і є важливим чинником отримання економічної освіти.

Предметом вивчення науки про менеджмент є:

1. Теоретичні засади управлінської діяльності (закони, закономірності, принципи, категорії, механізми, моделі тощо).

2. Практика управління організаціями (підприємствами, корпораціями, господарськими товариствами тощо).

3. Проектування систем менеджменту, тобто формування взаємопов’язаних і взаємодіючих управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив керуючої системи організації на керовану.

Об‘єктом вивчення є процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств, корпорацій, господарських товариств, об’єднань та інших організацій. Дослідження процесу менеджменту, виділення його окремих етапів дають можливість послідовно ознайомитись з усіма управлінськими категоріями, виявити взаємозв’язки між ними, зрозуміти характер та особливості здійснення управлінського впливу. Це сприяє формуванню у майбутніх економістів та менеджерів управлінського мислення, керівних навичків, здатності до прийняття управлінських рішень.

Суб’єктом вивчення менеджменту є працівники керуючої і керованої систем організації, їх професійний та кваліфікаційний рівень, ступінь виконання ними повноважень, обсяги відповідальності, а також взаємозв’язки в системі менеджменту.

Особливістю побудови підручника є те, що його зміст послідовно (розділ за розділом) відображає процес менеджменту. Це формує у студентів чітке бачення усіх управлінських проблем в організації, а також створює умови для розуміння способів здійснення необхідних змін, удосконалення та трансформації. Процес менеджменту розглядається як послідовність таких етапів:

1. Виконання функцій менеджменту (реалізація конкретних функцій менеджменту шляхом застосування загальних).

2. Формування та використання методів менеджменту.

3. Трансформація методів менеджменту в управлінські рішення.

4. Забезпечення управлінського впливу на засадах керівництва.

У підручнику, крім послідовного викладу основних положень менеджменту, наводяться також тести, запитання й завдання, які можуть використовуватись при самоконтролі; психологічні тести, які дадуть можливість читачам оцінити свої шанси стати підприємцями та менеджерами, виявити рівень розвитку комунікативних навичок, лідерських рис, прагнення до успіху тощо. Розроблені також методичні вказівки до виконання курсової роботи (проекту), що сприятиме закріпленню практичних навичок. Окремі положення, узагальнення та висновки ілюструються з допомогою графічних моделей, схем і таблиць

У книзі наведено широкий перелік літературних джерел (201 позиція), у якому відображені найважливіші вітчизняні та зарубіжні публікації – підручники, посібники, методичні розробки, монографії, а також матеріали періодичних видань. Зноски в тексті посібника на позиції відомих авторів дають можливість читачам сформувати список видань, додаткове вивчення яких створить умови для глибшого розуміння та оволодіння тими темами і питаннями, що викликали найбільше зацікавлення. Однак навіть достатньо велика кількість наведених видань повністю не може охопити усю сукупність управлінської літератури. Тому щодо деяких авторів у підручнику наведено 1-3 основні публікації, а інші читач може знайти самостійно.

Зміст підручника відповідає типовій програмі курсів “Менеджмент” та “Основи менеджменту” для студентів напрямів підготовки відповідно “Економіка і підприємництво” та “Менеджмент”.

Тема 1. Сутність та значення менеджменту

1.1. Категорії “управління” та “менеджмент”

У процесі ринкових перетворень в Україні в усіх сферах виробничо-господарської діяльності почали використовувати термін “менеджмент”. Широкої популярності набули професії менеджерів ділової адміністрації, з перевезень, реклами, продажу, маркетингу, зовнішньоекономічної діяльності тощо. У різноманітних закладах освіти України – університетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах - активно йде підготовка фахівців кваліфікації менеджера.

Варто чітко зрозуміти різницю між двома поняттями “менеджмент” та “управління”, оскільки дуже часто їх ототожнюють, що призводить до плутанини. Управління є цілеспрямованою дією на об’єкт з метою змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною обставин. Управляти можна технічними системами, комп’ютерними мережами, автомобілем, конвеєром, літаком, людьми тощо. Менеджмент є різновидом управління та означає управління людьми (працівниками, колективами працівників, групами, організацією та ін.) [3, 22, 33, 37, 41, 44, 51, 54, 92, 98]. На рис. 1.1 показано співвідношення між поняттями “управління” та “менеджмент”.

Рис. 1.1. Співвідношення між поняттями “управління” та “менеджмент”

Таким чином, МЕНЕДЖМЕНТ – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей [3, 92]. Феномен менеджменту викликав зацікавлення у представників багатьох наук і професій, сприяв його усесторонньому вивченню.

На сьогодні у світі існує понад п’ятдесят визначень поняття “менеджмент”. В його основі лежить англійське дієслово “to manage” – керувати, яке походить від латинського “manus” – рука.

Парадигми менеджменту дають широке та різнобічне трактування як поняттю “менеджмент”, так і його ролі у виробничо-господарській діяльності. Так, фундаментальний Оксфордський словник англійської мови, вперше виданий ще у 1933 році, дає такі тлумачення [3, 92, 110, 122, 123]:

1. Менеджмент – це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками).

2. Менеджмент – це влада та мистецтво керівництва.

3. Менеджмент – це вміння і адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату (служб працівників).

4. Менеджмент – це органи управління, адміністративні одиниці, служби і підрозділи.

В енциклопедії бізнесмена, економіста, менеджера [52, с. 356] менеджмент трактується як сукупність принципів, методів, засобів, функцій і форм управління організаціями, установами з метою реалізації стратегічних планів, досягнення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

З функціональних позицій менеджмент – це процес планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання, необхідний для формування та досягнення цілей організації.*

За напрямком здійснення менеджмент можна поділити на три види:

• виробничий менеджмент;

• фінансовий менеджмент;

• маркетинг.

Український економіст Валерій Терещенко зазначає, що менеджеризм, як американська теорія управління, пересуває центр ваги правових питань у галузь соціології, суспільних відносин, людських стосунків, психофізіології праці, психотехніки, колективної психології. Менеджери розглядаються як розпорядники економічного життя суспільства [3, 92, 152, 153]. Олег Білоус та Євген Панченко вказують на те, що менеджмент забезпечує реалізацію мети підприємства – задоволення соціальних потреб через ринок, виробництво товарів або надання послуг [3, 12, 92].

Широка розповсюдженість у світі терміну менеджмент викликає необхідність застосовувати його і в Україні у розумінні управління людьми, колективами працівників, організаціями. Разом з тим у менеджменті буде використовуватись і термін управління, але з обов’язковою орієнтацією на певний об’єкт (процес). Наприклад, управління кредитним відділом банку, управління виробництвом, управління зовнішньоекономічною діяльністю.

____________________________

*Під організаціями розуміють підприємства, товариства, банки, асоціації тощо, їх відділи, бюро, сектори, цехи та ін.

До основних категорій менеджменту слід віднести поняття організацій, функцій управління, рівнів управління, методів менеджменту, стилів керівництва, комунікацій, управлінських рішень тощо.

Виявленню тенденцій розвитку, вивченню законів та формуванню принципів менеджменту буде сприяти застосування певних методів дослідження, а саме [52, 85, 115, 151]:

1. Діалектичний метод вивчає явища у розвитку, а саме – взаємозумовлений і суперечливий розвиток явищ дійсності.

2. Конкретно-історичний метод передбачає вивчення досліджуваного явища у розвитку з урахуванням причин, умов і факторів, які впливали на виникнення змін; виявлення тенденцій розвитку явища тощо.

3. Системний метод – це сукупність методологічних засобів, процедур, прийомів, спрямованих на дослідження складних об’єктів з врахуванням усіх наявних взаємозв’язків та динамічних характеристик.

4. Аналітичний метод. В його основі лежить розчленування цілого на частини і розгляд їх як цілого. Використовується стосовно явищ та об’єктів, що характеризуються високим рівнем складності.

5. Балансовий метод. Використовується для вимірювання впливу факторів на узагальнюючий показник. В основі цього методу лежить складання балансів, що є аналітичною формою порівняння планових і звітних показників, надходжень та витрат, активів та пасивів. Балансовий метод дає змогу проаналізувати відповідність показників у вартісних і кількісних величинах, виявити відхилення та фактори, що зумовили такий стан речей.

6. Методи моделювання (вербального, фізичного, аналогового, математичного) застосовуються у тих випадках, коли неможливо через складність взаємозв’язків дослідити розвиток об’єкту під впливом дії різноманітних факторів. При цьому застосовуються імітаційні моделі, що повинні бути адекватними та максимально наближеними до оригіналу.

7. Експертні методи використовуються тоді, коли неможливо визначити кількісно певні оцінювані параметри. До експертних методів відносяться органолептичні, тобто визначення в кількісній формі результатів суб’єктивного сприйняття спеціалістами (експертами) ознак чи властивостей оцінюваного явища.

8. Економіко-математичні методи. До них відносять такі методи, які вивчають явища, що мають випадковий або імовірнісний характер та дозволяють виявляти закономірності серед випадковостей. Вони включають: методи елементарної математики (диференційне, інтегральне та варіаційне обчислення), методи математичного аналізу (вивчення одномірних та багатомірних статистичних залежностей), методи математичної статистики (виробничі функції, міжгалузевий баланс тощо), економетричні методи (лінійне, нелінійне, блочне, динамічне програмування), методи математичного програмування (метод випуклого програмування, сіткове програмування, управління запасами тощо), методи економічної кібернетики (системний аналіз, імітаційні методи), методи теорії ймовірностей тощо.

9. Соціологічні методи (анкетування, інтерв’ювання, тестування тощо) базуються на соціологічних опитуваннях вибірки цільових респондентів.