- •У чому полягає сутність схеми історії України м.Грушевського та його періодизації українського історичного процесу?
- •3.Конституція Пилипа Орлика. Чи можна вважати її першою демократичною конституцією Європи?
- •4. Гайдамаки: розбійники чи національні герої
- •5. 5. Скіфський світ: уявлення про світобудову у кочових народів і тис. До н.Е. (на території України)
- •9. Виникнення Київської Русі у геополітичному контексті : давньоруська держава у системі міжнародних відносин IX – X століть.
- •14. Київська Русь і кочові народи степу у XI-XII столітті:між війною і співпрацею
- •19. Тисячоліття Софії Київської: новітні гіпотези і старі переконання.
- •20. Основні напрямки політичної діяльності Ярослава Мудрого: творення імперії чи вдала реалізація особистих амбіцій?
- •21. Галицько-Волинське князівство: єдиний прямий спадкоємець Київської Русі чи один з багатьох уламків величної державності?
- •22. Особливості станової структури Галицько-Волинського князівства.
- •24. У чому полягали особливості процесу індустріалізації в Україні?
- •25. Даниила Галицкий как историческая персона: выдающийся политик или беспринципный коньюктурщик?
- •26. Західна політика Галицько-Волинської держави
- •29. Загибель Галицько-Волинського князівства:смерть української незалежної державності чи трансформація середньовічного
- •30. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського: старе вино у нових міхах?
- •32. Основні риси та особливості економічного розвитку українських земель у складі Великого князівства Литовського.
- •33. Польсько-литовська війна за українські землі в XIV столітті
- •35. Полемічна література кінця XVI – поч. XVII ст. Як памятник політичної думки в уКраїні
- •39.Цеховий устрій в українських містах : ремісники між вибором вільної ринкової економіки та привидом перевиробництва.
- •44. Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої третини XVII ст. : стихійні бунти без чітко визначеної мети чи прообрази національно-визвольної війни
- •50. Визвольна війна і Слобожанщина: наслідки миттєві й відтепер міновані
- •51. Чи можливі зараз форми соціальної взаємодії на кшталт братств?
- •53. Существовала ли альтернатива Переяславскому договору 1654 г. ?
- •54. Чи можна назвати Визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького «козацькою революцією»?
- •55. Амбивалентная роль Кримского ханства в Национально-Освободительной войне (1648-1654).
- •56. Яким роком скінчилася Національно-визвольна війна: проблеми періодизації
- •57. Слобожанщина: формування нового історичного регіону України у середині – другій половині XVII ст.
- •59. Якого гетьмана і чому називали «сонцем доби Руїни»
- •60. Московсько-козацькі стосунки доби Руїни: чому сторони не зрозуміли одна одну?
- •62. Чи був «зрадником» Іван Мазепа?
- •63. Трипільська культура: сукупність племінних союзів чи цивілізація
- •65. Геополітичні зрушення XVIII ст. У Центрально – Східній ЄвропІ і їхнє значення в історії україни
- •74. Столипінська реформа та її наслідки
- •69. Українське національне відродження : причини, етапи, наслідки.
- •81.Чи можна було уникнути голоду 1921-1923 рр?
- •82. Нова економічна політика: чому було згорнуто політику, яку Ленін планував проводити «всерйоз та надовго»?
- •84. Галицько-Волинське князівство у геополітичному контексті:сусіди як друзі і вороги.
- •Почему последствия индустриализации являются спорными и неоднозначными?
- •86. Яке місце колективізації сільського господарства у рамках курсу на модернізацію економіки
- •90. Чи була незмінною офіційна лінія польських властей щодо українських земель у 1920-1930-х роках?
62. Чи був «зрадником» Іван Мазепа?
Я вважаю, що Іван Мазепа не був зрадником. У часи панування Петра І, гетьман надав йому активну допомогу у походах на турків і татар, таким чином увійшовши в його довіру. Мазепа також давав поради у різних справах. Згодом між ними виникла дружба. Козацькі полковники із сарказмом зауважували, що «цар скоріше не повірить ангелові, ніж Мазепі», а російські урядники заявляли, що «ніколи ще не було гетьмана кориснішого і вигіднішого для царя, як Іван Степанович Мазепа». Іван Мазепа отримав від Петра І багато нагород, за ті чи інші досягнення.
Але через деякий час їх дружба почала згасати. Петро І почав сильно обмежувати права українців. Він видавав накази, в яких було сказано, що козаки повинні були їхати на будівництво Петербурга. Також він заборонив торгівельні шляхи через Архангельськ.
Дізнавшись про це, Мазепа не зміг з цим змиритись та почав шукати нового царя на місце Петра І. Коли Іван Мазепа переконався, що Петро І нищить основи української державності, він вирішив скористатися умовами Північної Війни (1700-1721 рр.) для розв’язання державницьких проблем іншим шляхом. Петро І порушив зобов’язання обороняти Україну від поляків, що було основою угоди 1654р., та український гетьман з цього часу не вважав своїм обов’язком зберігати вірність королю. 1708 р., коли Карл XII, який ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3 тис. козаків і провідних членів старшини. У одному з варіантів створеним «істориками-мазепинцями» розповідається: «цар Петро, переконавшись, що Мазепа перейшов на бік шведів, кинув усі свої сили на штурм Батурина. Батуринці під проводом полковника Чечеля відважно відбили атаки царського війська... Довго боронились батуринці, поки всі не згинули і місто згоріло дотла. Цар Петро із своїми сатрапами на згарищах Батурина серед трупів його мешканців справляв бенкет з приводу "добровольного воссоєдінєнія", а потім звелів трупи батуринців вішати на шибеницях і пускати на плотах по річці Сейм на пострах "хохлам".»
Тож потрібно ще розібратись хто кого зрадив. Іван Мазепа зрадив тільки Петра І, Петро І же зрадив весь український народ, порушивши свій обов’язок перед ними. Цар не вважав потрібним захищати Україну від загарбників, він хотів тільки захопити нові землі. Іван Мазепа, напроти, бажав захистити людей, зробити українське життя краще, ніж воно було з Петром І.
Мазепа до останнього сподівався, що відданою службою у царя він зможе добитися прав для України. Лише після того, як Мазепа переконався в тому, що Петро І нищить Україну, він вирішив перейти на бік Карла ХІІ. Але за те, що Мазепа хотів щоб Україна процвітала на нього наклали анафему! Навіть Меншиков, найбільший ворог Мазепи, писав у листі до Петра І, що Іван Мазепа перейшов до шведського короля заради України.
Прочитавши о зраді Мазепи в різних історичних джерелах, не можна точно сказати був він зрадником чи ні. Про нього не скажеш, що він був ідеальною людиною, у кожного є свої недоліки, Іван Мазепа не був виключенням. Єдине, у чому сходяться думки більшості істориків – він був справжнім патріотом. Я схиляюсь саме до думки тієї більшості істориків, які на боці Мазепи, як патріота. Адже дійсно, якщо заплющити очі на його деякі негативні риси характеру, то вимальовується велична постать відданого своїй країні гетьмана, якого пам’ятають та поважають до теперішнього часу.