- •1. Механ рук. Сонові види мех.. Руху
- •2. Переміщення, швидкість прискореня при поступальному русі тіла
- •3.Криволінійних рух. Тангец. І норм. Прискорення
- •4.Рух матеріальної точки по колу.Кутові переміщення, швидкість та прискорення
- •5.Інерційні системи відліку. Перший закон Ньютона
- •6.Поняття про силу. Другий закон Ньютона.
- •7.Сили в природі. Особливості деяких сил.
- •8. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу.
- •9. Рух системи матеріальних точок. Центр мас. Координати центра мас. Закони руху центра мас.
- •10. Механічна енергія та потужність
- •11. Кінетична енергія
- •12. Потенційні та не потенціальні сили. Потенційне енергія. Зв’язок сили з потенціальною енергією
- •13. Закон збереження повної механічної енергії
- •14. Тверде тіло як система матеріальних точок. Абсолютно тверде тіло. Поступальний та обертальних рух твердого тіла. Миттєві осі обертання.
- •15. Момент сили. Момент пари сил
- •16. Основне рівняння динаміки обертального руху.
- •17. Момент інерції. Теорема Штейнера. Вільні осі обертання.
- •19. Механічна робота та кінетична енергія обертального руху.
- •21. Рух тіла у в’язкому середовищі. Формула Стокса
- •22. Тиск в рідині та газі. Закон Паскаля. Закон Архімеда
- •23. Ідеальна рідина. Рівняння неперервності ідеальної рідини
- •24. Рівняння Бернулі та його наслідки.
- •27. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії газів. Експерементальне підтвердження основних положень основ молекулярно- кінетичної теорії газів: дифузія та броунівський рух
- •28. Кількість речовини. Число Авогадро. Молярна маса речовини.
- •29.Ідеальний газ. Основне рівняння кінетичної теорії газів. Визначення швидкостей молекул.
- •30. Температура. Вимірювання температури. Абсолютна температура. Абсолютний нуль температур.
- •31. Рівняння Менделєєва — Клапейрона
- •32.Газові закони:
- •33. Розподіл енергії молекули за ступенями вільності. Теплоємність. Обрахунок кількості теплоти
- •34. Оборотні і необоротні процеси. Ентропія. Другий закон термодинаміки.
- •35. Колові процеси. Принцип дії теплової і холодильникової машин. Цикл Карно….
- •36. Електризація тіл.Електричні заряди. Властивості електричного заряду: два види зарядів, закон збереження заряду, дискретність заряду.
- •37. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона
- •38. Електричне поле. Вектор напруженості електричного поля. Принцип суперпозиції полів…
- •39.Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського – Ґаусcа
- •40. Робота сил електричного поля. Циркуляція вектора напруженості.
- •41. Потенціальний характер електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
- •42. Електричне поле в діелектриках. Типи діелектриків. Поляризація діелектрика. Діелектричні матеріали
- •43. Провідники в електричному полі. Розподіл заряду в провіднику. Зв'язок між напруженістю поля в поверхні провідника й поверхневою густиною зарядів
- •44. Електроємність провідника. Конденсатори. Ємність конденсатора.
- •45.Енергія і густина енергії електричного поля.
- •46. Електричний струм. Сила струму та густина струму. Закон Ома для ділянки кола.
- •47. Опір провідність, їх залежність від температури..
- •49. Джерелос струму. Сторонні сили. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для повного кола.
- •50. Правила Кірхгофа для розгалужених кіл та їх застосування.
- •51. Робата і потужність постійного електричного струму. Теплова дія ….
- •52. Взаємодія електричних струмів
- •53.Закон Біо-Савара-Лапласа
- •54.Дія магнітного поля на провідник зі струмам закон Ампера.
- •55. Магнітне поле рухомого заряду сила Лоренца. Рух заряджених частинок у магнітному полі
- •56. Потік вектора магнітної індукції . Теорема Остроградського – Гауса для магнітного поля.
- •1.Потік вектора магнітної індукції
- •57.Циркуляція індукції магнітного поля.Закон повного струму
- •60. Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •61. Явище самоіндукції та взаємоіндукції. Індуктивність та кофіцієкт само індукції
- •62. Енергія і густина енергії магнітного поля
- •63. Рух тіла під дією пружинних і квазіупружних сил. Гармонісні коливання.
- •64. Рівняння руху найпростіших коливальних систем без тертя: пружинний, фізичний та математичний маятники. Власна частота коливань.
- •65. Магнітне поле рухомого заряду. Сила Лоренца. Рух заряджених частинок у магнітному полі
- •67.Вимушені коливання. Явище резонансу. Поняття про автоколивальні системи.
- •68.Коливальний контур.Вільні гармонічні електромагнітні коливання.Власна частота коливань. Формула Томсона.
- •69. Затухаючі електромагнітні коливання. Збудження не затухаючих електромагнітних коливань автоколивальні системи
- •71. Коло змінного струму з опором, індуктивністю і ємністю. Векторні діаграми. Закон Ома для кола змінного струму. Резонанс напруг і струмів.
- •72. Робота і потужність зміного струму.
- •73.Будова та принцип дії трансформатора. Застосування трансформаторів у техніці. Проблема переносу та розподілу електроенергії на відстань.
46. Електричний струм. Сила струму та густина струму. Закон Ома для ділянки кола.
Електри́чний струм — впорядкований рух заряджених частинок у просторі. У металах це електрони, напівпровідниках - електрони та дірки, у електролітах - позитивно та негативно заряджені іони, у іонізованих газах — іони та електрони. За напрямок струму вибирають рух позитивно заряджених частинок. Таким чином, напрямок струму в металах протилежний напрямку руху електронів. Сила струму — кількісна характеристика електричного струму в провіднику, скалярна величина , яка відповідає кількості заряду ( ), що проходить через перетин провідника за час , розділеному на цей проміжок часу. Силою струму, називають, ще величиною, що характеризує швидкість перенесення заряду частинками, які створюють стум, через поперечний переріз провідника. Струм - це упорядкований рух заряджених частинок. У системі СІ сила струму вимірюється в A. Відповідно, густина струму вимірюється в A/м².
Якщо за кожен проміжок часу заряд однаковий і напрямок струму незмінний, то такий струм називають постійним.
У випадку, коли ці величини залежать від часу, силу струму описують так: такий струм називають змінним.
Для класичної системи заряджених частинок із зарядом e безмежно малий заряд dQ, що переноситься за час dt через елементарну площадку dS, перпендикулярну до напрямку середньої швидкості v частинок визначається як:
,
де — заряд частинок, — швидкість руху частинок, а — їх кількість в одиниці об'єму.
Сила струму dI через площадку визначається співвідношенням
,
звідки для густини струму
— густина електричного струму, де риска над символами означає усереднення.
Густина струму — визначається, як величина заряду, яка протікає через одиничну площу за одиницю часу.
Густина струму — векторна величина, напрямок якої визначається напрямком потоку заряду. Вона позначається латинською літерою .
У системі СІ сила струму вимірюється в амперах. Відповідно, густина струму вимірюється в A/м².
Зако́н О́ма — це твердження про пропорційність сили струму в провіднику прикладеній напрузі.
Закон Ома справедливий для металів і напівпровідників при не надто великих прикладених напругах. Сила струму на ділянці кола прямо пропорційна прикладеній напрузі і обернено пропорційна опорові цієї ділянки:
47. Опір провідність, їх залежність від температури..
Пито́мий о́пір — кількісна характеристика речовини, якою визначається здатність створювати опір електричному струму. Позначається зазвичай грецькою літерою ρ. Одиниця вимірювання питомого опору в системі СІ — Ом м. Питомий опір використовується для характеристики провідників і напівпровідників в умовах, коли виконується закон Ома. Питомий опір — обернена величина до питомої провідності σ .
Опір провідника довжиною l і з поперечним перерізом S визначається співвідношенням . Питомий опір провідників зростає зі збільшенням температури. Це явище зумовлене посиленням хаотичного руху атомів, а отже збільшенням частоти розсіяння носіїв заряду. Для напівпровідників питомий опір здебільшого зменшується при підвищенні температури, з-за росту концентрації носіїв заряду. Проте опір є характеристикою провідника, а не матеріалу, й залежить від довжини та поперечного перерізу провідника. Тому в фізиці застосовують закон Ома у диференціальному вигляді: де j — густина струму, σ — питома провідність матеріалу, E — напруженість електричного поля. Питома провідність залежить від кількості вільних носіїв заряду в провіднику і від їхньої рухливості.
48. Послідовне і паралельне з'єднання в електротехніці - два основних (є ще інші, які походять з них) способи з'єднання елементів електричного кола. При послідовному з'єднанні всі елементи пов'язані один з одним так, що ділянка кола не має жодного вузла. При паралельному з'єднанні всі вхідні в коло елементи об'єднані двома вузлами і не мають зв'язків з іншими вузлами. При послідовному з'єднанні провідників сила струму у всіх провідниках однакова.
При послідовному з'єднанні провідників сила струму в будь-яких частинах кола одна й та ж:
Повна напруга в колі при послідовному з'єднанні, або напруга на полюсах джерела струму, дорівнює сумі напруг на окремих ділянках кола:
Загальний опір усієї ланки кола дорівнює сумі опорів
.
При паралельному з'єднанні падіння напруги між двома вузлами, що поєднують елементи кола, однакове для всіх елементів. При цьому величина, зворотна загальному опору кола, дорівнює сумі величин, обернених опорам паралельно включених провідників.
Сила струму в нерозгалуженій частині кола дорівнює сумі сил струмів в окремих паралельно з'єднаних провідниках:
Напруга на ділянках кола і на кінцях всіх паралельно з'єднаних провідників одна й та ж:
Опір ділянки визначається із рівняння і є сумою провідностей
