
- •1. Механ рук. Сонові види мех.. Руху
- •2. Переміщення, швидкість прискореня при поступальному русі тіла
- •3.Криволінійних рух. Тангец. І норм. Прискорення
- •4.Рух матеріальної точки по колу.Кутові переміщення, швидкість та прискорення
- •5.Інерційні системи відліку. Перший закон Ньютона
- •6.Поняття про силу. Другий закон Ньютона.
- •7.Сили в природі. Особливості деяких сил.
- •8. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу.
- •9. Рух системи матеріальних точок. Центр мас. Координати центра мас. Закони руху центра мас.
- •10. Механічна енергія та потужність
- •11. Кінетична енергія
- •12. Потенційні та не потенціальні сили. Потенційне енергія. Зв’язок сили з потенціальною енергією
- •13. Закон збереження повної механічної енергії
- •14. Тверде тіло як система матеріальних точок. Абсолютно тверде тіло. Поступальний та обертальних рух твердого тіла. Миттєві осі обертання.
- •15. Момент сили. Момент пари сил
- •16. Основне рівняння динаміки обертального руху.
- •17. Момент інерції. Теорема Штейнера. Вільні осі обертання.
- •19. Механічна робота та кінетична енергія обертального руху.
- •21. Рух тіла у в’язкому середовищі. Формула Стокса
- •22. Тиск в рідині та газі. Закон Паскаля. Закон Архімеда
- •23. Ідеальна рідина. Рівняння неперервності ідеальної рідини
- •24. Рівняння Бернулі та його наслідки.
- •27. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії газів. Експерементальне підтвердження основних положень основ молекулярно- кінетичної теорії газів: дифузія та броунівський рух
- •28. Кількість речовини. Число Авогадро. Молярна маса речовини.
- •29.Ідеальний газ. Основне рівняння кінетичної теорії газів. Визначення швидкостей молекул.
- •30. Температура. Вимірювання температури. Абсолютна температура. Абсолютний нуль температур.
- •31. Рівняння Менделєєва — Клапейрона
- •32.Газові закони:
- •33. Розподіл енергії молекули за ступенями вільності. Теплоємність. Обрахунок кількості теплоти
- •34. Оборотні і необоротні процеси. Ентропія. Другий закон термодинаміки.
- •35. Колові процеси. Принцип дії теплової і холодильникової машин. Цикл Карно….
- •36. Електризація тіл.Електричні заряди. Властивості електричного заряду: два види зарядів, закон збереження заряду, дискретність заряду.
- •37. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона
- •38. Електричне поле. Вектор напруженості електричного поля. Принцип суперпозиції полів…
- •39.Потік вектора напруженості. Теорема Остроградського – Ґаусcа
- •40. Робота сил електричного поля. Циркуляція вектора напруженості.
- •41. Потенціальний характер електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
- •42. Електричне поле в діелектриках. Типи діелектриків. Поляризація діелектрика. Діелектричні матеріали
- •43. Провідники в електричному полі. Розподіл заряду в провіднику. Зв'язок між напруженістю поля в поверхні провідника й поверхневою густиною зарядів
- •44. Електроємність провідника. Конденсатори. Ємність конденсатора.
- •45.Енергія і густина енергії електричного поля.
- •46. Електричний струм. Сила струму та густина струму. Закон Ома для ділянки кола.
- •47. Опір провідність, їх залежність від температури..
- •49. Джерелос струму. Сторонні сили. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для повного кола.
- •50. Правила Кірхгофа для розгалужених кіл та їх застосування.
- •51. Робата і потужність постійного електричного струму. Теплова дія ….
- •52. Взаємодія електричних струмів
- •53.Закон Біо-Савара-Лапласа
- •54.Дія магнітного поля на провідник зі струмам закон Ампера.
- •55. Магнітне поле рухомого заряду сила Лоренца. Рух заряджених частинок у магнітному полі
- •56. Потік вектора магнітної індукції . Теорема Остроградського – Гауса для магнітного поля.
- •1.Потік вектора магнітної індукції
- •57.Циркуляція індукції магнітного поля.Закон повного струму
- •60. Електромагнітна індукція. Досліди Фарадея. Закон електромагнітної індукції. Правило Ленца.
- •61. Явище самоіндукції та взаємоіндукції. Індуктивність та кофіцієкт само індукції
- •62. Енергія і густина енергії магнітного поля
- •63. Рух тіла під дією пружинних і квазіупружних сил. Гармонісні коливання.
- •64. Рівняння руху найпростіших коливальних систем без тертя: пружинний, фізичний та математичний маятники. Власна частота коливань.
- •65. Магнітне поле рухомого заряду. Сила Лоренца. Рух заряджених частинок у магнітному полі
- •67.Вимушені коливання. Явище резонансу. Поняття про автоколивальні системи.
- •68.Коливальний контур.Вільні гармонічні електромагнітні коливання.Власна частота коливань. Формула Томсона.
- •69. Затухаючі електромагнітні коливання. Збудження не затухаючих електромагнітних коливань автоколивальні системи
- •71. Коло змінного струму з опором, індуктивністю і ємністю. Векторні діаграми. Закон Ома для кола змінного струму. Резонанс напруг і струмів.
- •72. Робота і потужність зміного струму.
- •73.Будова та принцип дії трансформатора. Застосування трансформаторів у техніці. Проблема переносу та розподілу електроенергії на відстань.
41. Потенціальний характер електричного поля. Напруженість як градієнт потенціалу
Розглянемо поле, яке створюється нерухомим точковим зарядом q у вакуумі (рис. 73). Нехай в електростатичному полі заряду q вздовж довільної траекторії з точки 1 в точку 2 переміщується інший точковий заряд під дією сили. Робота силина елементарному переміщенні дорівнює: Робота при переміщенні заряду з точки 1 в точку 2 дорівнює: Ця робота не залежить від траєкторії переміщення, а визначається лише початковим (1) і кінцевим (2) положенням заряду. Отже, електростатичне поле точкового заряду є потенціальним, а електростатичні сили – консервативними. Оскільки робота консервативних сил виконується за рахунок зменшення по- тенціальної енергії, то Отже, потенціальна енергія заряду в полі заряду q у вакуумі дорівнює: Домовимось вважати потенціальну енергію заряду такою, що дорівнює нулю на нескінченно великій відстані від q. При r і . Тому потенціальна енергія заряду , що перебуває на відстані r від точкового заряду q, дорівнюєЯкщо заряди та q однойменні, то потенціальна енергія їхньої взаємодії (відштовхування) додатна і зростає при зближенні цих зарядів (рис. 74). У випадку взаємного притягання різнойменних зарядів потенціальна енергія їхньої взаємодії від’ємна і зменшується при наближенні одного із зарядів до іншого.Потенціальна енергія заряду що перебуває в полі точкових зарядів , дорівнює сумі його потенціальних енергій у полях, що створюються кожним зарядом зокрема: де відстань від заряду до заряду . Величина , однакова для всіх зарядів в даній точці поля, називається потенціалом поля.Потенціалом будь-якої точки електростатичного поля називають фізичну величину, яка числово дорівнює потенціальній енергії одиничного позитивного заряду, поміщеного в цю точку. Одиниця потенціалу – вольт. – це потенціал такої точки поля, в якій заряд в має потенціальну енергію в .Потенціал поля, створеного одним точковим зарядом q у вакуумі, дорівнює: Роботу, яку виконують електроста- тичні сили при переміщенні заряду від точки 1 до точки 2 електростатичного поля, можна записати так: ,де та – потенціали поля в точках 1 та 2. Якщо заряд з точки з потенціалом віддаляється в нескінченність , тоді робота сили поля буде дорівнювати . Звідси.
Потенціал даної точки електростатичного поля – це така фізична величина, яка числово дорівнює роботі, яку виконують зовнішні сили (проти сил електростатичного поля) при переміщенні одиничного позитивного заряду з нескінченності в дану точку поля. Потенціал поля, яке створюється системою зарядів, дорівнює алгебраїчній сумі потенціалів, створених кожним із зарядів зокрема:.
Нехай маємо заряд q в електростатичному полі. Переміщаючи його в просторі, електричне поле виконає деяку роботу (розглядаємо для простоти переміщення вздовж осі ). Величина цієї роботи визначається за формулою
З іншого боку, робота при переміщенні заряду q в електростатичному полі виражається через потенціали цього поля . Отже, елементарна робота становитиме:
Тоді, прирівнявши елементарні роботи, отримаємо:
Знак “–“ означає, що під дією сил електричного поля заряд переміщується в бік зменшення потенціалу.
Аналогічні міркування можна поширити і на напрямки переміщень вздовж осей і;
Отже, ми знайшли та – компоненти вектора напруженості E:
Це рівняння можна переписати так: У векторному аналізі градієнтом скалярної величини називається така векторна величина, для якої справедливий запис:
Отже, Знак "–" вказує на те, що вектор напруженості поля напрямлений в бік найшвидшого зменшення потенціалу. Напруженість в якій-небудь точці електростатичного поля дорівнює градієнту потенціалу в цій точці, взятому з оберненим знаком. Знаючи потенціал в кожній точці поля, за формулою можемо обчислити напруженість в кожній точці