
- •1. Операційна система Windows 7 2
- •2. Операційна система Ubuntu 11
- •Висновок 19
- •1. Операційна система Windows 7
- •1.2. Опис Windows 7
- •1.3. Функціональні можливості Windows 7
- •1.3.1. Домашня група
- •1.3.2. Списки переходів
- •1.3.3. Функції інтерфейсу
- •1.3.4. Стилі оформлення
- •1.3.5. Служба пошуку Windows Search
- •1.3.6. Панель завдань Windows
- •1.3.7. Підтримка 64-розрядних версій
- •1.3.8. Удосконалення продуктивності
- •1.3.9. Функція «Відтворити за допомогою»
- •2. Операційна система Ubuntu
- •2.1. Історія та процес розробки
- •2.3. Функціональні можливості Ubuntu
- •2.3.2. Альтернативне встановлення
- •2.3.3. Мережевий встановлювач
- •2.4. Версії Ubuntu
- •Висновок
2.3.3. Мережевий встановлювач
Ubuntu також може бути встановлена через мережу за допомогою «network install CD». Цей CD встановлює Ubuntu прямо з одного із офіційних дзеркал Ubuntu. Це означає, що усі пакунки будуть найновіших версій. «Network install CD» містить лише ядро для того, щоб запустити встановлювач. Встановлювач є текстовим.
2.3.4. LiveUSB
Ubuntu також може бути завантажена з USB флеш носія, що дозволяє використовувати її в якості повноцінної системи без наявності твердого диску. Також це буває корисно у випадку, якщо потрібно протестувати, чи добре система підтримує конкретне апаратне забезпечення. Live USB системи Ubuntu може бути створено вручну або ж за допомогою інструментів, на кшталт Live USB creator чи UNetbootin.
2.4. Версії Ubuntu
Кожен випуск має номер версії та кодову назву. Номер версії складається з року й місяця, в якому відбувся випуск. Наприклад, перший випуск Ubuntu 4.10 вийшов у світ у жовтні 2004 р. Відповідно, номери майбутніх версій є тимчасовими; якщо випуск відкладено на місяць, або більше, то номер версії обов'язково зміниться.
Кодові назви випусків (окрім перших трьох) вибираються так, щоб перша літера нової назви була наступною за латинською абеткою відносно першої літери попередньої. Це спрощує розпізнавання номерів версій за кодовою назвою.
Дата виходу нової версії розраховується таким чином, щоб він відбувся приблизно через місяць після виходу нових версій GNOME та X.org. Зазвичай, кожен випуск Ubuntu містить останні версії GNOME та X.org.
На рис.1 зображена детальна інформація про версії Ubuntu. На рисунку червоним кольором позначені ті версії, що не підтримуються, жовтим − ті, що досі підтримуються, зеленим − поточний випуск, синім − ті, що будуть випускатись в майбутньому.
Рис.1. Версії Ubuntu
2.4.1. Ubuntu 13.10 (Saucy Salamander)
В день релізу Ubuntu 13.04, Марк Шаттлворт повідомив, що кодова назва Ubuntu 13.10 буде «Saucy Salamander» (укр. зухвала саламандра).
17 жовтня 2013 офіційно представлений реліз Ubuntu 13.10 «Saucy Salamander». Дистрибутив доступний в редакціях для десктопів, серверів і хмарних оточень. Одночасно випущені релізи суміжних проектів: Kubuntu (KDE 4.11), Ubuntu GNOME (GNOME 3.8), Xubuntu (Xfce 4.10), Lubuntu (LXDE), Mythbuntu, Edubuntu (з підбіркою навчального ПЗ) та Ubuntu Studio (для обробки мультимедіа інформації). Підтримка випуску Ubuntu 13.10 скорочена до терміну 9 місяців і завершиться в липні 2014 року, для тих кому необхідна тривала підтримка рекомендовано використовувати LTS-випуски.
Основним нововведенням випуску мало стати впровадження власного дисплейного сервера Mir, але це рішення було скасовано в останній момент через низку невирішених проблем. У підсумку, в Ubuntu 13.10 як і раніше за замовчуванням використаний графічний стек X.Org. Прошарок Mir/XMir, який надає засоби для запуску X-сервера з організацією виводу через дисплейний сервер Mir, дозволяючи звичайним X11-застосункам і X-серверу працювати поверх Mir, доступний лише опціонально. Необхідні для Mir/XMir компоненти доступні через спеціальний PPA-репозиторій.
У Unity додана підтримка розумних областей (Smart Scopes), які представляють собою серверні обробники, що дозволяють представляти в Dash певні види локальної або зовнішньої інформації з визначенням порядку виведення областей з урахуванням їхньої релевантності та затребуваності користувачем. Наприклад, при введенні в пошуку «Бітлз» в першу чергу будуть виведені області з музикою та відео, в яких буде відображено локальний і зовнішній контент, як з персональних хмарних сховищ користувача, так і з сервісів подібних Wikipedia, YouTube, Last.fm і Amazon. За замовчуванням при спробі пошуку виводиться список з усіх доступних Scope-плагінів, неактивні області відзначені чорно-білої піктограмою. Користувач може на свій розсуд відключати і включати області в залежності від своїх уподобань.
Ядро Linux оновлено до версії 3.11, система ініціалізації Upstart оновлена до версії 1.10 з підтримкою подій від файлової системи.
До складу Ubuntu Server включено:
новий випуск хмарної платформи OpenStack 13.2 «Havana»
новий випуск Juju 1.6, інтерфейсу для швидкого розгортання переднастроєних сервісів. Для використання з Juju підготовлено понад 130 сервісів (Juju Charms), готових до роботи відразу після їхньої установки. Серед таких сервісів різні СУБД (MySQL, PostgreSQL, Redis, Cassandra, MongoDB, Membase), веб-застосунки (Wordpress, Drupal, node.js, Django, Ruby on Rails), серверні системи (LAMP, tomcat, vsftpd), системи моніторингу, хмарні платформи тощо. Забезпечена підтримка розгортання сервісів як на локальних системах, так і в ізольованих LXC-контейнерах і хмарних оточеннях AWS, HP Cloud, Azure, OpenStack і MAAS. Реалізовано новий графічний інтерфейс, в якому конфігурація сервісів визначається шляхом переміщення функціональних блоків і визначення зв'язку між ними (наприклад, для запуску MediaWiki можна активувати сервіси LAMP, MediaWiki, MySQL, memcached і визначити зв'язки між ними). Додані Juju-клієнти для розгортання в Ubuntu Server сервісів з оточення OS X і Windows.
новий випуск MAAS 1.4, інструментарію для швидкого і зручного розгортання Ubuntu-конфігурацій на безлічі серверів з використанням технік, що використовуються в хмарних платформах.