42. Випишіть тих військових діячів унр, із чиїм імям повязують опір окупації України військами більшовицької Росії в останні роки Української революції.

Це Всеволод Петрів, Олександр Удовиченко, Юрій Тютюнник, Михайло Омелянович-Павленко.

43. Випишіть назву політики, яку більшовицький уряд провадив на окупованих українських землях під час Української революції зазначте головні її ознаки:

Політика воєнного комунізму (1918-1920)

Головні ознаки: 1) скасування товарно-грошових відносин і заміна їх прямим товарообміном, запровадження карткової системи на продукти харчування, зрівняльна система оплати праці

2) націоналізація промисловості, державний контроль над виробництвом

3) мілітаризація праці (запровадження загальної трудової повинності населення віком від 16 до 60 років, трудова мобілізація, робота за трудодні)

4) запровадження продрозкладки на селі – системи заготівель сільськогосподарських продуктів 5) різке обмеження суверенітету України: КП(б)У – складова частина РКП(б), керівництво профспілками і громадськими організаціями здійснювалося з Москви 6) утворення в червні 1919 р. військово-політичного союзу радянських республік із метою централізованого управління господарством, фінансами і створення єдиного військового командування

44.Випишіть ті українська землі, що у першій половині XX ст. Перебували поза межами усрр, до складу яких держав вони входили:

Закарпаття (Чехо-Словаччина)

Галичина, Волинь(Польша)

Буковина (Румунія)

45. Випишіть імена провідників політики «українізації» (зазначте, у яких роках здійснювалася ця політика), зазначте, у яких галузях знання вони відзначилися або які посади обіймали: (1923-1933рр.)

Микола Скрипник (народний комісаріат освіти)

Олександр Шумський (народний комісаріат освіти)

Микола Хвильовий (у літературі)

Михайло Волобуєв (в економіці)

46. Випишіть діячів, що були провідниками оун, зазначте, яку роль вони відіграли в появі та існуванні організації і на які сили орієнтувались у боротьбі за незалежну Україну:

Євген Коновалець (2 лютого 1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано К. У кін. 1920-x - на поч. 30-х рр. К., організаційно зміцнивши УВО і ОУН, встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій в Франції, Бельгії, Канаді. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді.)

Андрій Мельник (Очолив ОУН полковник у часи державного будівництва Карпатської України. ОУН стала промотором боротьби за неї, працюючи з політичними силами, щоб парламентськими засобами здобути самостійність Карпатської України. І цей шлях виявився правильним. Демократично обраний Сойм проголосив незалежність держави, ствердивши своїм рішенням, що Карпатська Україна вважає себе частиною Соборної України. ОУН взяла на себе відповідальність за оборону краю і в лавах війська — Карпатської Січі — боролася з угорськими окупантами.)

Роман Шухевич (1929 р. вступає до ОУН як один з перших її членів. В 1938-1939 рр. бере активну участь в організуванні збройної сили молодої української держави на Закарпатській Україні - в організуванні "Карпатської Січі" та в керівництві нею.

В 1939-1940 рр. працює у Проводі ОУН на пості референта зв'язку з українськими Землями в СССР. В 1940-1941 р. входить до складу Революційного Проводу ОУН. Весною 1941 р. бере участь в II Великому Зборі ОУН. Після II Збору стає на пост крайового провідника ОУН на західних окраїнах українських земель поза межами СССР, в т.зв. генерал-губернаторстві. Впродовж усього цього часу постійно працює теж у Головному Військовому Штабі ОУН як його член та викладає різні військові дисципліни на таємних курсах кадрів ОУН.)

Степан Бандера (На початку 1933 року 24-річний Степан Бандера став Крайовим Провідником ОУН.

За активну боротьбу проти польських поневолювачів окупанти засудили Степана Бандеру на кару смерті, замінену довічним ув'язненням, з якого він вийшов з розвалом Польщі у 1939 році і одразу ж включився в революційну боротьбу. У квітні 1941 року на Другому Великому Зборі ОУН був обраний Головою Проводу революційної ОУН. )