18. Виберіть князівства, що існували на території України у хv ст.., зазначте, чим була зумовлена їх поява і скільки часу вони проіснували:

Галицьке князівство, Волинське князівство, Київське князівство, Переяславське князівство, Чернігівське князівство, Сіверське князівство.

19 Хронологічній послідовності і зазначте дати козацьких повстань кінця хvі – початку XVII ст.:

1) повстання Криштофа Косинського 1591 – 1593; 2) повстання Северина Наливайка 1594 – 1595; 3) повстання Марка Жмайла 1625; 4) повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630; 5) повстання Івана Сулими 1635;

6) повстання Павла Бута (Павлюка), Якова Остряниці і Д. Гуні (1637 – 1638).

20. Випишіть із нижче наведених гетьманів тих, які протягом свого гетьманування двічі укладали угоди з Московською державою чи Російською імперією. Зазначте роки їх гетьманства, назви угод, що вони укладали, та їх основний зміст: І. Виговський, К. Розумовський, Ю.Хмельницький, Д. Апостол, Я. Сомко, І. Мазепа, Д. Многогрішний,

І. Брюховецький, І. Скоропадський, І. Самойлович.

Іван Брюховецький (1663-1668 рр.)

Ставши гетьманом, І. Брюховецький проводив проросійську політику, незабаром після свого обрання підписавши т.зв. Батуринські статті 1663 р., які містили поступки царському урядові.

Він першим з українських гетьманів поїхав для свого затвердження у Москву, де одержав титул боярина. Під час свого візиту в грудні 1665 р. він підписав Московські статті, що значно обмежили суверенітет Гетьманщини.

За умовами договору:

• українські міста і землі ставали володіннями російських монархів, і з їхніх жителів, крім козаків, стягувалися податі в царську скарбницю;

• підтверджувалося право козаків обирати гетьмана, але кожен обраний гетьман повинен був їхати на затвердження до Москви;

• гетьман позбавлявся права надавати містам самоврядування, яке тепер могло надаватися лише царською жалуваною грамотою;

• Київський митрополит повинний був призначатися московським патріархом.

Таким чином, Батуринські і Московські статті підтверджували привілеї козацької старшини і права реєстрових козаків, але посилювали адміністративну і фінансову залежність гетьманського уряду від царату, ще більш обмежуючи українську державність.

21. Зазначте запорізького гетьмана, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії та сприяв відновленню Православної церкви в Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося). Наведіть основні фрагменти його біографії:

С. Кішка, Я. Бородавка (Нерода), М. Дорошенко, Петро Конашевич-Сагайдачний, М. Жмайло.

П. Конашевич-Сагайдачний (1615 – 1622)

Гетьман Петро Сагайдачний походив зі шляхетної родини, здобув прекрасну освіту в Острозькій академії, а потім пішов на Січ і став козаком. Відвага, розум і талант політика дозволили йому вирізнитися і очолити Запорізьку Січ. Козацький флот за Сагайдачного налічував кілька сотень чайок, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії. Величезну роль гетьман відіграв у справі захисту православ’я. Саме він у 1629 р. сприяв вступу всього війська Запорізького до Київського патріарха Феофана, який призначив київського митрополита і єпископів, відновивши церковну ієрархію. За допомогою Сагайдачного в Києві було відкрито братську школу. Він сприяв об’єднанню зусиль козацтва, церкви і городян у справі захисту православ’я. Петро Сагайдачний – один з найвидатніших політиків України ХVІІ ст.

21. Випишіть литовського князя, під час правління якого вперше було ліквідовано удільні князівства України-Русі, зазначте, які це були князівства, в якому столітті це сталося і з якою метою було здійснено:

Міндовг, Кейстут, Вітен, Тренята, … Вітовт, Зігмунд.

У ХІV ст.. Волинське, Київське, Подільське князівства були ліквідовані литовським князем Вітовтом. Після чого тут почали правити намісники князя. А земельними володіннями обдаровувалися на українських землях литовські феодали і католицька церква.

22. Випишіть політ. угоду, що встановлювала поділ Козацької держави на Лівобережний і Правобережний Гетьманати у третій четверті ХVII ст. Зазначте, коли і які держави цю угоду уклали, її основні положення, хто на час її підписання був лівобережним, а хто правобережним гетьманом: Березневі статті, Переяславська угода, Андрусівського перемир’я, Віленське, Вічний мир, Поляновська мирна угода, Константинопольський мирний договір.

Розділ Гетьманьщини на Лівобережну та Правобережну був обумовлений підписанням Андрусівського перемир’я 30 січня 1667 між Московією й Річчю Посполитою. За умовами Андр. перемир’я воєнні дії припинялися, встановлювалось перемир’я на 13,5 років. Московії залишалась Лівобережна Україна, поверталась Сіверщина, Смоленщина та на 2 роки – Київ. За Польщею закріплювались землі Білорусі й Правобережної України. Запор.Січ переходила під контроль обох держав. Андрусівське перемир’я было заключено таємно від України, перекреслювало результати 20-річної війни укр. народу за нац. визволення. Це був насильницький розділ укр. земель. Пізніше на основі Андр. перемир’я було укладено «Вічний Мир», який підтверджував факт переходу Лівобер. Укр-ни з Києвом. Польща назавжди відмовлялась від Лівоб. Укр-ни й Києва. Лівобер. гетьманом на той час бул І. Брюховецький, Правобережним – Петро Дорошенко.

23. Серед наведених нижче козацьких урядів і соціальних верств випишіть лише ті, що були на території слобідських полків у середині ХVII- ХVIIІ ст. Поясніть, на якій території була решта соціальних верств і урядів: полковник, гетьман, кошовий атаман, полкова старшина, генеральна старшина, городові козаки, підпомічники, компанійці, низовики, випищики.

На території слобідських полків були: полковник, підпомічники, компанійці.

Гетьман, полкова старшина, генеральна старшина відносилися до земель, які були у складі Російської імперії, також гетьман, городові козаки і генеральна старшина належали до Лівобережної України.

Кошовий атаман, низовики, паланкова старшина, випищики належали до Запоріжжя.

24. Випишіть у хронологічній послідовності із зазначенням дат ті козацькі повстання кінця ХVI- початку XVII ст., що призводили до заборони козацтва або скорочення кількості реєстровців і зміцнення влади уряду Речі Посполитої над козаками:

А)Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.)

Б)Повстання Северина Наливайка (1594-1596р\-ліквідація реєстрового війська) В)Повстання Павла Бута (Павлюка) (травень 1637р.)

Г)Повстання Дмитра Гуні (1638р.)

25. Які з перелічених земель увійшли до складу Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося) і які адміністративні одиниці на них були створені: Закарпаття, Південна Україна, Галичина, Правобережна Україна, Волинь, Слобідська Україна, Лівобережна Україна, Буковина, Крим.

Київщина, брацлавщина та Волинь (Східна у 1793) В травні 1793 р. на цих та інших землях було утворено Ізяславське намісництво (генерал-губернаторство), яке поділялось на Мінську, Ізяславську, і Брацлавську губернії.

(Західна у 1795) Територію колишніх Ізяславської та брацлавської губернії та Кам’янецької області тепер стали охоплювати 3 губернії – Волинська, Брацлавська, Подільська. Наприкінці 1796 р. частину земель Брацлавського намісництва було приєднано до Київського, а на возз’єднанній території Правобережної України утворено 2 губернії: Подільську й Волинську.

26. Випишіть козацькі повстання, що сприяли зростанню козацького реєстру на початку XVII ст. Зазначте, у якому році ці повстання відбувалися і чим вони завершилися:

Повстання Марка Жмайла – 1625р. Реєстр збільшився з 3 до 6 тис.

Повстання Якова Остряниці – 1637-1638р. Піднесення визвольного руху. Репетиція Визвольної війни укр. народу 1648-1654р.

Повстання Івана Сулими – 1635р. Сулиму і 5 його сподвижників відправили до Варшави, де четвертували всіх, окрім Павла Бута.

Повстання Тараса Федоровича (Трясила) – 1630р. Реєстр збільшився до 8 тис. чоловік.

27. Випишіть із перелічених соціальних верств ті, що існували у Великому князівстві Літовському в ХV-ХVІ ст., які з них належали до непривілейованих і особисто невільних верств суспільства Великого князівства Литовського: князі, невільники, бояри, пани, ізгої, холопи, гості, міщани, смерди, купці, рядовичі, закупи, гридні.

Князі, пани – привілейовані, - магнати.

Бояри – соціальний прошарок, що існував в шляхетському стані. Холопи, невільники – особисто невільні верстви суспільства.

міщани – прості люди, непривілейовані, селяни.

Купці – торговці

28. Випишіть козацьки полки, що утворились у другій половині ХVІІ ст. на Слобідській Україні. Зазначте, які історичні події сприяли утворенню слобідських полків: Охтирський, Канівський, Сумський, Гадяцький, Чернігівський, Ізюмський, Ніжинський, Харківський, Брацлавський, Острогозький, Полтавський.

Охтирський (1655-1658), Сумський (1652-1658), Харківський (2659-1660) (З ньго у 1685р. виділився Ізюмський полк), Острогозький (1652-1658)

Політичний лад на Слобожанщині був спрямований в русло загальнодержавного ладу. Згідно з «Учреждением о губерниях» на цих землях було запроваджено загальнодержавну систему адміністративно-територіального устрою – поділ на губернії та намісництва задля встановлення впливу Росії на обмеження прав козацької ради на Слобожанщині.