Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамин історія україни.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
109.05 Кб
Скачать
  1. Рух Опору в Україні: партизанська та підпільна боротьба.

Існувало дві течії руху опору.

Радянський рух опору прагнув до відновлення статусу україни в складі срср. Створення підпільних організацій. Які організовували диверсії здійснювали розвідувальні операції. Створення партизанських загонів наприкінці 1942 їх було 800. Форми боротьби: диверсії на комунікаціях ворога. Знищення ліній звязку доріг мостів. Влітку 1943 розгорнулася рейкова війна.

Національно-визвольний рух опору на чолі з ОУН прагнув до відродження незалежної української деражави. Проголошення у львові 30 червня 1941 самостійної української держави. Формування уряду під проводом стецька. Арешт 9 липня членів новоствореного уряду. Репресії проти ОУН німцями. Створення партизанських загонів ОУН та обєднання їх у жовтні 1942 в УПА на чолі з шухевичем.

Основні обєкти партизанських дій з боку УПА – німці та їх союзники. Формування армії крайової та польське населення. Радянські партизанські загони а згодом підрозділи червоної армії.

Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Боротьба сторін тривала до сердини 50-х років.

  1. Діяльність оун-упа в роки II світової війни. Проголошення у Львові Акта відновлення Української держави (30 червня 1941 р.). Наслідки.

Національно-визвольний рух опору на чолі з ОУН прагнув до відродження незалежної української деражави. Проголошення у львові 30 червня 1941 самостійної української держави. Формування уряду під проводом стецька. Арешт 9 липня членів новоствореного уряду. Репресії проти ОУН німцями. Створення партизанських загонів ОУН та обєднання їх у жовтні 1942 в УПА на чолі з шухевичем.

Основні обєкти партизанських дій з боку УПА – німці та їх союзники. Формування армії крайової та польське населення. Радянські партизанські загони а згодом підрозділи червоної армії.

Радянське командування для боротьби з УПА створило окрему армію НКВС. Боротьба сторін тривала до сердини 50-х років.

  1. Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Втрати України за роки війни. Завершення возз’єднання українських земель.

Сталінградська битва листопад 1942-лютий 1943 –корінний перелом у ході війни на користь срср. Звільнення перших населених пунктів України в східному Донбасі с.Півнівка 18 грудня 1942. Курська битва 5 липня – 23серпня 1943-початок масового визволення українських земель. Визволення падянською армією донбасу та лівобережної україни у 1943. 24 грудня 1943 р. розпочався загальний наступ радянських військ на Правобережжі.Липень-серпень 1944 львівсько-сандомирська операція. Вересень-жовтень 1944р. східно-карпатська операція. 28 жовтня 1944 від гітлерівців звільнено закарпаття. Територія україни була остаточно визволенна від загарбників.

Завершення обєднання українських земель: червень 1945 радянсько-чехословацький договір-входження закарпатської україни до складу урср. Серпень 1945- радянсько-рольський договір входження до складу України західних областей. 1947-радянсько-румунський договір встановив кордон з румунією. 19 лютого 1954 Верховна рада срср на ознаменування 300 річчя приєднання україни до росії прийняла рішення про включення кримського півострова до складу урср.

  1. Труднощі післявоєнної відбудови в Україні. Голод 1946 - 1947 рр.

Особливо складним у повоєнний період було становище сільського господарства, яке внаслідок війни та колективної системи господарювання повністю деградувало. Хронічно не вистачало техніки, реманенту, тяглової худоби, насіння, робочих рук.

Катастрофу сільського господарства України довершила жорстока посуха, яка знищила врожай у південних областях республіки. Почався голод 1946—1947 рр., який охопив значну територію, де проживали мільйони людей. За найскромнішими підрахунками, понад 1 млн. осіб загинуло. Траплялися випадки людоїдства. СРСР мав достатні резерви для забезпечення людей зерном. Однак добірну пшеницю вивозили за кордон, а власне населення партія й уряд кинули на поталу.

Отже, післявоєнна відбудова народного господарства здійснювалася шляхом жорстких командно-адміністративних методів управління, ігнорування інтересів простих людей. Поряд із вагомими успіхами, насамперед у галузях важкої промисловості, темпи розвитку харчової та легкої промисловості, сільськогосподарського виробництва значно відставали, не задовольняючи потреб населення у предметах споживання.