
- •Комплексні числа та дії над ними
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Диференційованість функції комплексної змінної, аналітичні функції
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Інтегрування функцій комплексної змінної
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Ряди Лорана, ізольовані особливі точки
- •Задачі для самостійного розв'язання
- •Лишки та їх застосування для обчислення інтегралів
- •Задачі для самостійного розв'язання
Задачі для самостійного розв'язання
1. Обчислити інтеграли.
а) ; б) ; в) ; г) .
2. Обчислити інтеграли за замкнутим контуром.
а) ; б) ; в) ; г) .
Ряди Лорана, ізольовані особливі точки
Функція
,
однозначна й аналітична в кільці
(не виключаються випадки, коли
та
),
розкладається у цьому кільці в ряд
Лорана
.
У цій формулі ряд
називається головною частиною ряду Лорана, а ряд
називається правильною частиною ряду Лорана.
На практиці, якщо це можливо, використовують відомі розкладання в ряд Тейлора елементарних функцій. Наприклад, такі:
,
,
,
,
,
(ці
розкладання мають місце при
)
(
).
Задача 7. Розкласти функцію в ряд Лорана.
а)
у околі точки
;
б)
в околі точки
;
в)
у кільці
.
Розв’язання. а) Скористаємось відомим розкладанням
.
Маємо
.
б) Перетворимо задану функцію:
.
Тепер скористаємось відомим розкладанням
,
поклавши
в ньому
.
Одержимо
в) Розкладемо задану функцію на елементарні дроби, та виконаємо перетворення:
.
Тепер,
врахувавши, що у кільці
,
та
,
використаємо розкладання
.
Одержимо
Точка називається ізольованою особливою точкою функції , якщо існує окіл цієї точки, в якому функція аналітична всюди, окрім точки .
Функцію в околі точки можна розкласти в ряд Лорана. При цьому можливі три різних випадки, коли ряд Лорана:
1)
не містить членів з негативними степенями
,
тобто
(ряд Лорана не містить головної частини). У цьому випадку називається усувною особливою точкою функції .
2) містить скінчене число членів з від'ємними степенями , тобто
,
причому
.
У цьому випадку точка
називається полюсом
порядку
p
функції
.
3) містить нескінченне число членів з від'ємними степенями , тобто
.
У цьому випадку точка називається істотно особливою точкою функції .
При визначенні характеру ізольованої особливої точки інколи не обов'язково шукати розкладання функції в ряд Лорана. Наприклад, для того, щоб точка була полюсом порядку p, необхідно і достатньо, щоб її можна було подати у вигляді
,
де
– аналітична у точці
і
.
Для того, щоб точка була усувною особливою точкою функції необхідно і достатньо, щоб у цій точці функція мала скінчену границю.
Задача 8. Визначити особливі точки функцій та вказати їх тип.
а)
;
б)
;
в)
.
Розв’язання.
а) Дана функція має розрив у точці
,
значить ця точка є особливою. Розкладемо
функцію в ряд Лорана, використовуючи
відоме розкладання
.
Маємо
.
Оскільки головна частина ряду Лорана містить нескінчену кількість членів, то точка є істотно особливою точкою функції.
б) Точка не належить області визначення заданої функції, значить вона є особливою точкою. Розкладемо функцію в ряд Лорана, використовуючи відоме розкладання
.
Маємо
.
Оскільки ряд Лорана заданої функції не містить головної частини, то точка є усувною особливою точкою функції .
в) Для знаходження особливих точок прирівняємо до нуля знаменник дробу.
значить
,
– особливі точки заданої функції.
Тепер перетворимо задану функцію:
.
Дослідимо
точку
.
Подамо функцію у вигляді
,
де
– аналітична у точці
.
Значить досліджувана точка є полюсом
четвертого порядку заданої функції.
Дослідимо
точку
.
Подамо функцію у вигляді
,
де
– аналітична у точці
.
Значить досліджувана точка є полюсом
першого порідка заданої функції.