1.1 Організація і обслуговування робочих місць

Робоче місце – це первинна ланка виробництва, що знаходиться в безпосередньому веденні одного робочого або бригади і включає комплект матеріальних елементів, що забезпечують процес праці.

Робоче місце складається з таких елементів:

• виробничої площі;

• основного устаткування;

• пристроїв для зберігання матеріалів, заготовок, готової продукції, відходів, браку;

• пристрою для зберігання інструментів, оснащення і пристроїв;

• підйомно-транспортних пристроїв;

• пристроїв для безпеки і зручності роботи.

Організація робочого місця – це комплекс заходів, направлених на створення на робочому місці необхідних умов для високопродуктивної праці, на підвищення її змістовності та охорони здоров'я робочого. Це низка таких заходів:

• вибір раціональної сигналізації робочого місця і його оснащення устаткуванням та інвентарем;

• створення комфортних умов праці;

• раціональне планування;

• безперебійне обслуговування робочого місця за всіма його функціями.

Конкретний зміст робіт з раціональної організації робочих місць залежить, у свою чергу, від багатьох чинників:

• виду праці – розумова, фізична; легка або важка; різноманітна або монотонна;

• умов праці – комфортні або несприятливі;

• типу виробництва та ін.

Обслуговування робочого місця – це система заходів, направлених на забезпечення роботи всім необхідним для безперебійного ходу виробничого процесу. Кожен робочий на своєму робочому місці зобов'язаний здійснювати такі функції:

• до початку роботи підготувати устаткування до роботи, ознайомитися із змінним завданням, підготувати інструмент і т.п.;

• під час роботи підтримувати порядок і чистоту на робочому місці, виправляти дрібні дефекти, змащувати устаткування, сигналізувати обслуговуючому персоналу про необхідні послуги;

• після роботи здати або заховати інструмент і пристрої, прибрати робоче місце і передати його змінникові;

На основі функціонального розподілу праці існують такі функції обслуговування робочих місць:

• ремонтна;

• забезпечення інструментом;

• налагоджувальна;

• матеріального постачання;

• транспортна;

• технічного контролю;

• організаційна.

Оснащення робочих місць визначається їх виробничим профілем, спеціалізацією, ступенем механізації і автоматизації технологічних процесів. Так, наприклад, у машинобудуванні в комплект типового оснащення робочого місця входять:

• основне технологічне устаткування – верстат, пульт;

• допоміжне устаткування - підйомно-транспортне устаткування, підставки, сидіння;

• інвентар, інструментальні шафи, тумбочки, полиці, стелажі та ін.;

• тара заготовок і готових деталей – ящики, піддони, касети, штативи, конвеєри;

• технологічне оснащення та інструмент – затиски, ключі, ріжучий і вимірювальний інструмент;

• організаційне оснащення – пристрій зв'язку і сигналізації, планшети для документації;

• пристрої охорони праці, санітарно-гігієнічні та культурно-побутові пристрої – огорожі, захисні екрани, промислова вентиляція, освітлення, пристрій збору виробничих відходів, предмети інтер'єру.

Устаткування повинне відповідати вимогам ергономіки і естетики, а робочому повинні бути створені комфортні та безпечні умови праці.

Одним з найважливіших питань організації робочих місць є раціональне їх планування. Під плануванням робочого місця розуміється раціональне просторове розміщення всіх матеріальних елементів виробництва на робочому місці: устаткування, технологічного і організаційного оснащення, інвентаря, які забезпечують економне використання виробничої площі, високопродуктивну і безпечну працю робочого.

Розрізняють зовнішнє і внутрішнє планування робочих місць.

Зовнішнє планування є доцільним розміщенням на робочому місці основного і допоміжного устаткування, інвентаря, організаційного оснащення. Проектується спеціально з урахуванням робочого і допоміжного простору (зони). Робоча зона – це ділянка тривимірного простору, обмежена межами досяжності рук робочого в горизонтальній і вертикальній площинах з урахуванням повороту його корпусу на 180^о і переміщенні на один – два кроки, на якому розміщуються знаряддя і предмети праці, які постійно використовуються в роботі. Решта площі робочого місця – допоміжний простір, в якому розташовуються рідко використовувані інструменти, елементи інтер'єру, та ін.

До раціонального зовнішнього планування пред'являються такі вимоги:

• забезпечення мінімальних траєкторій переміщення предметів праці у вертикальній і горизонтальній площинах;

• скорочення зайвих трудових рухів;

• зменшення до мінімуму кількості нахилів і поворотів корпуса робочого;

• економне використання виробничої площі.

Внутрішнє планування робочого місця є доцільним розміщенням технологічного оснащення інструменту в інструментальній шафі, правильне розташування заготовок і деталей на робочому місці і повинне забезпечувати зручну робочу позу, рівномірне і, по можливості, одночасне виконання трудових рухів двома руками. Воно проектується з урахуванням досяжності рук робочого в горизонтальній і вертикальній площинах.

Ергономіка і психофізичні умови праці. Ергономіка досліджує вплив на функціональний стан людини різних чинників навколишнього середовища: складу повітря, шуму, вібрації, освітлення, метеорологічних умов і ін., визначає зони комфорту і розробляє засоби захисту організму людини від шкідливого впливу середовища. Виробничі умови зводяться до чотирьох типів:

1. Нестерпні, коли організм людини не може існувати тривалий час (водолаз);

2. Некомфортні, коли істотно відхиляються від норми один або два елементи зовнішнього середовища (ливарні, ковальські та ін. цехи шкідливого виробництва);

3. Комфортні, коли всі елементи трудової обстановки знаходяться в достатній відповідності з людським фактором;

4. Висококомфортні, коли всі елементи трудової обстановки знаходяться в якнайкращій відповідності з людським чинником.

Психофізичні параметри продуктивності праці наведені в табл.2.1

Таблиця 2.1

Психофізичні параметри продуктивності праці

Зона	Температура в період року, Со		Воло-гість%	Загазова-ність Со2, міліграм/л	Шум, дб	Освітлен-ня, лк	Об'єм повітря, м3/чол
	теплий	холодний
Неприпустимих умов	+38	+10	90	0,03	120	30	20
Фізіологічна межа	+38	+10	60	0,03	120	30	20
Дуже несприятливі умови	+38+32	+10+15	60-40	0,03-0,02	120-100	30-50	20-25
Несприятливі умови	+32	+15	40	0,02	100	50	25
Психологічна межа	+22	+18	20	0,01	80	50	35
Сприятливі умови	+18	+20	12	-	20	150	50

Продуктивність праці залежить не тільки від навколишнього середовища, але і від багатьох виробничих чинників. Створити нормальні умови праці для роботи - одне з найважливіших завдань менеджменту.

Нормативи умов праці наведені в табл. 2.2. Цими нормативами керуються переважна більшість вітчизняних підприємств, вони сприяють підвищенню продуктивності праці та якості продукції, що випускається.

Таблиця 2.2

Нормативи умов праці

Показник	Умови праці
	Нормальні	Ненормальні
Колір устаткування	Ясно-зелений	Сірий, чорний
Колір стін і стелі	Ясно-бежевий	Коричневий, синій, брудно-сірий, чорний
Стан скління	чисте	забруднене
Захаращення робочих місць і проходів	немає	є
Піднімання тяжкості, кг	До 10	20-50
Положення тіла робочого	Сидячи	Нахилившись
Нахил тіла робочого вперед, назад, градус	0	5-20
Повторюваність одноманітних дій протягом години	До 130	300-600
Фізичне зусилля при управлінні, кг	1	8-10