5. Організація тарного господарства
Тарне господарство є самостійним підрозділом допоміжного господарства. Тара – це виріб, в який поміщаються матеріали, напівфабрикати або готова продукція з метою їх якісного і кількісного збереження при транспортуванні з місця виробництва до місця зберігання або споживання.
Призначення тари: споживча, транспортна, виробнича.
Споживча тара – функціонально-самостійний пристрій, що безпосередньо містить у собі раціональний за об'ємом використання споживчий запас, забезпечує безпосередній захист його кількості та якості на необхідний час, що економічно характеризується єдиною із запасом вартістю.
Транспортна тара - функціонально-самостійний пристрій, що містить в собі певну безліч споживчих запасів, що забезпечує їх фізичне збереження в процесі транспортування, перевантаження і зберігання на складі, економічно характеризується рівномірним у процесі експлуатації переходом його вартості на вартість запасу. Транспортна тара, призначена для зберігання і переміщення товарів від постачальників до споживачів. За принципом використання підрозділяється на універсальну (ящики, бочки, мішки і так далі) і спеціальну (мішки для цементу, муки, ящики для вершкового масла і так далі).
Виробнича тара призначена для зберігання, переміщення і складування продукції на підприємстві - виробнику (у цехах, переміщення напівфабрикатів і готової продукції між цехами, на відпускних складах). Як виробнича тара приймаються дерев'яні та металеві (суцільні, ґратчасті, сітчасті), а також пластмасові та виготовлені з картону ящики, різноманітні піддони, мішки.
За ступенем (кратності) використання тара підрозділяється на разову, використовувану повторно (зокрема поворотну) і багатооборотну. Разова тара призначена для одноразового використання при постачаннях продукції. Зазвичай після першого вживання вона приходить у непридатність. У інших випадках її збір, зберігання і повернення економічно менш вигідні, ніж виготовлення.
Основні вимоги, що пред'являються до тари:
- мінімальне співвідношення маси тари до маси поміщеної в неї продукції;
- міцність і надійність конструкції, що забезпечують збереження якості і кількості поміщеного в неї продукту;
- дешевизна виготовлення;
- зручність упаковки і розпаковування;
- портативність і зручність перевезення порожньою і завантаженою тарою.
При встановленні переваги виду або типу тари враховують таке:
абсолютну масу (різницю між масою брутто і нетто);
відносну масу (відношення власної маси тари до маси продукту, який підлягає затарюванню. Цей показник характеризує технічний рівень виробництва тари);
коефіцієнт власної маси (відношення маси тари до утворюваного нею об'єму, який завантажується);
об'ємну масу тари (відношення маси тари до її власного об'єму).
При впровадженні нового виду і типів тари необхідно прагнути до зниження абсолютного значення перерахованих показників тари, чим досягаються вивільнення транспортних засобів, зменшення вартості самого продукту і його перевезення.
Склад і організація тарного господарства залежать від виду продукції підприємства, вимоги споживача до її розфасовки, упаковки і тари, а також від кооперації з підприємствами – постачальниками тари і пакувальних матеріалів. Зазвичай частину тари і засобів упаковки підприємства виробляють самостійно, для чого створюються спеціальні підрозділи (цехи, ділянки). Основну частину тари підприємства отримують від спеціалізованих підприємств – бочки, скляні банки, металеві контейнери.
Організація тарного господарства включає облік і планування потреби в тарі, її оборот, виготовлення, ремонт і зберігання.
Потреба в тарі і пакувальних матеріалах планується на основі виробничої програми випуску продукції підприємства за кількістю видів і нормами витрат тарних і пакувальних матеріалів на одиницю продукції.
Річна потреба в тарних і пакувальних матеріалах у відповідних одиницях вимірювання встановлюється за формулою:
,
(9.8)
де Qпр – річна кількість затарюваної продукції; n - кількість продукції, що поміщається в одиницю тари; k - коефіцієнт обороту тари (число оборотів тари між постачальником і споживачем за рік); m - норма витрат тарних або пакувальних матеріалів на одиницю продукції.
Потребу в тарі розраховують, виходячи з норм місткості продукції в тарі при максимальному використанні її об'єму. З'ясувавши потребу в тарі, відділ матеріально-технічного постачання підприємства складає заявки на тару і пакувальні матеріали з урахуванням обороту тари і перехідних запасів.
Оборот тари (вартісний) - складова частина оборотності оборотних коштів. Від правильно організованого обороту тари залежить чітка і беззбиткова робота підприємства. Оборот тари включає операції, пов'язані з прийманням, зберіганням, ремонтом, повторним використанням, здачею і поверненням тари. Особливість обороту тари полягає в тому, що тара разом з товаром, потрапляючи до споживача, не поступає в сферу споживання як товар (окрім споживчої тари), а зазвичай після витягання товару повертається назад споживачеві тари для її подальшого використання._
Використання тари включає обов'язкову операцію – маркування (указується вид вантажу, його кількість, вимоги до перевезення, вантажоодержувач, вантажовідправник, спеціальні вимоги зі збереження вантажу і тому подібне). Маркування тари, що підлягає перевірці, буває: товарне (найменування підприємства, товару, його сорту); прейскурантне (порядковий шифр або номер тари за прейскурантом); відправник (найменування відправника, станції призначення і відправлення); залізничне вантажне (кількість місць і їх маса); спеціальне - що умовно-ілюструє (воно наказує способи поводження з вантажем і, отже, з тарою). Наприклад, написано «Не кидати», «Вгору, не кантувати», «обережно» або нанесені маніпуляційні знаки: чарка (келих) – обережно, крихке; парасолька – боїться вогкості і так далі.
Багатократне використання тари є головним чинником зниження витрат на її виготовлення і здійснюється в двох формах:
тара, в якій постачальник відпускає товар, не продається покупцеві, а залишається власністю постачальника і тому після витягання товару підлягає поверненню (інвентарна тара);
тара, в якій постачальник відвантажує матеріал або виріб, продається разом з товаром, але підлягає здачі підприємствам, що збирають тару (поворотна тара – бочки, ящики).