3.Промислове підприємство як виробнича система її склад, особливості та види

Виробництво – це послідовність дій, завдяки яким ресурси перетворюються на конкретну продукцію, в товари і послуги, тобто виробництво є акт перетворення ресурсів в продукцію. На думку Артура Томпсона і Джона Формбі «всяка діяльність, яка створює вартість, є виробництво».

Сучасна наука, як указує польський вчений Р. Мрела, вважає «кожне підприємство системою діяльності, тобто виділеним з суспільно-економічного середовища комплексом елементів (колектив людей, матеріали і фінансові кошти), зв'язаних між собою ланцюгом причинно-наслідкових взаємин і керованих на основі отримуваної і передаваної інформації з метою досягнення кінцевого результату у вигляді певного продукту або стану».

Системою називається сукупність елементів, призначених для досягнення певної мети.

Елемент системи – це вхідний в її склад об'єкт, який з погляду структури, не підлягає подальшому діленню на частини.

Виробнича система – це частина виробничого процесу, що відокремилася в результаті суспільного розподілу праці, здатна самостійно або у взаємодії з іншими аналогічними системами задовольняти ті або інші потреби, потреби за допомогою вироблюваних цією системою товарів і послуг.

Підприємство є складною динамічною системою, якій притаманні всі системні ознаки:

- подільність (підприємство складається з окремих елементів: цехів, ділянок, робочих місць);

- цілісність (підприємство як цілісний комплекс володіє такими властивостями, які відсутні у окремих елементів, що входять в її склад, тобто виробничо-технічною і організаційно-економічною єдністю);

- цільова спрямованість (підприємством є сукупність елементів, об'єднаних участю в досягненні загальної мети, вирішенням загальних завдань).

У основі виробничої системи лежать 2 поняття: виріб і виробництво (див. рис.1.1).

Переробляюча підсистема є основною частиною ВС і здійснює функцію перетворення вхідних витратних ресурсів на вихідні прибуткові результати (товари, послуги). Під час переробки ресурсів відбувається зміна їх форми, внутрішніх властивостей, місць розташування, додається вартість живої і уречевленої праці. На виході процесу виробництва результати переробки можуть бути як позитивними (якість товарів (послуг), прибуток, зайнятість населення), так і негативними (технологічні дефекти, витрати, безробіття). Перетворення вхідних матеріалів на вихідний продукт здійснюється за допомогою технології.

Процес управління

Інфор-мація

Методи управління

Апарат управлін-ня

Виробничий процес

Предмети праці

Засоби праці

Праця

Вхід.

Закази на продукцію (послуги, роботи)

Ресурси, які витрачаються протягом короткого періоду часу:

• сировина;

• матеріали;

• енергія;

• інформація.

Ресурси, які витрачаються протягом тривалого періоду:

• персонал;

• технологія;

• устаткування;

• земля;

• виробничі ділянки;

• інформація.

Директивні обмеження

Підприємство

(переробна система)

Управлінські Інформація

дії

Вихід

(результати)

Прибуток:

-збільшення частки ринку;

-зростання продажів;

-задоволення потреб споживачів;

-реалізація соціальної відповідаль-ності;

-розвиток підприємства

-задоволення потреб робіт-ників

Зовнішнє середовище

Основні результати:

-продукція

-роботи

-послуги

Побічні результати:

-речовини

-енергія

-інформація

Зворотний зв'язок

Рис. 1.1 Спрощена модель підприємства як відкритої системи.

Виникнення тієї або іншої виробничої системи (ВС) обумовлене виникненням або формуванням на ринку попиту на продукцію, здатну задовольняти вимоги покупців.

Отже, ВС повинна бути пристосована до тривалого задоволення купівельного попиту.

Найбільш складною проблемою, що виникає при визначенні ВС як об'єкта стратегічного управління постає проблема обчислення елементів, сукупність і взаємодію яких створюють об'єктивні передумови для цілепокладання, з одного боку, і для вибору переважної стратегії досягнення довготривалих глобальних цілей – з іншого.

Наприклад, елементами ВС є виробничі фонди і персонал з подальшою їх конкретизацією за видами (типами, моделями) устаткування або професійними ознаками персоналу (спеціальностями, кваліфікаціями). Подібне вичленення, проте, ще не дозволяє правильно оцінити стан зовнішнього господарського середовища для формулювання стратегічних цілей і визначення готовності фірми до їх досягнення.

До складу ВС будь-якого рівня ієрархії (підприємство, цех, ділянка, робоче місце) традиційно включають такі ресурси:

1. Технічні ресурси (особливості виробничого устаткування, інвентаря, основних і допоміжних матеріалів і тому подібне).

2. Технологічні ресурси (гнучкість технологічних процесів, наявність конкурентоздатних ідей, наукові заділи і др).

3. Кадрові ресурси (кваліфікований, демографічний склад працівників, їх здатність адаптуватися до зміни цілей ВС).

4. Просторові ресурси (характер виробничих приміщень, територія підприємства, комунікацій, можливість розширення і ін.).

5. Ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість управлінської системи, швидкість проходження управлінських дій і тому подібне).

6. Інформаційні ресурси (характер інформації про саму ВС і зовнішнє середовище, можливість її розширення і підвищення достовірності і тому подібне).

7. Фінансові ресурси (стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній та ін.).

Кожен з вказаних видів ресурсів є сукупністю можливостей ВС для досягнення своїх цілей. Це означає, що маючи в своєму розпорядженні ті або інші засоби виробництва (верстати, допоміжне устаткування, сировина і матеріали, інструменти й інвентар і тому подібне), кадрів (робочих відповідних розрядів. ІТР відповідної кваліфікації, наукових співробітників і так далі), виробничі приміщення з певними характеристиками, дорогі, споруди та інші ресурси, ВС здатна в тому або іншому ступені задовольняти потреби, що змінюються, потреби і запити потенційних покупців.

У результаті взаємодії всіх складових системи ресурсів виходять нові властивості, якими кожен окремий вид ресурсів не володіє. Ці властивості позначаються таким поняттям, як ефект цілісності системи. Наприклад, не можна своєчасно вивести на потрібний сегмент ринку товар, що відповідає його вимогам, не маючи в своєму розпорядженні відповідних ресурсів усіх видів: можливостями вживаного устаткування і використовуваної технології, кваліфікаційними можливостями кадрів і тому подібне. І, навпаки, кожен окремий ресурс не може розкритися повністю поза зв'язком з іншими ресурсами: можливості, які мають у своєму розпорядженні верстати, не можуть бути реалізовані без відповідної кваліфікації працівників, без застосування відповідних основних і допоміжних матеріалів, без необхідних характеристик виробничих приміщень.

У ринковій економіці істотну роль відіграє такий людський ресурс, як підприємницька здатність. Це особливий вид ресурсу, який приводить у рух, організовує взаємодію решти всіх видів ресурсів ВС.

ВС складається з безлічі об'єктів, які мають певні властивості і зв'язки, що об'єднують ці об'єкти в єдине ціле. Кожен з об'єктів є складною ієрархічною системою, яка ділиться на підсистеми різних рівнів. Підприємство є складною ієрархічною системою, в якій кожен верхній ступінь є елементом зовнішнього середовища для нижчих ступенів, а кожна нижча є елементом внутрішнього середовища для верхньої (див. рис.1.2).

Кожен з елементів системи підприємства існує і діє на основі цілей і завдань системи в цілому.

З метою прийняття якісних управлінських рішень, у процесі проектування й удосконалення ВС, їм надаються певні властивості:

1) результативність - здатність створювати необхідну продукцію або надавати послуги, необхідні народному господарству та населенню;

2) надійність – здатність до локалізації у порівняно невеликих частках системи;

3) гнучкість – можливість адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, передусім за допомогою покращання продукції;

4) керованість – припустимість короткочасної зміни функціонування у бажаному напрямку під впливом управлінських дій;

5) довготривалість – здібність ВС впродовж тривалого часу зберігати результативність.

Підприємство

Виробництво

Цех

Ділянка

Робоче місце

Ступені ієрархії

Функції підсистем

Рис.1.2. Ступені ієрархії ВС.

Розрізняють такі види систем (див. табл.. 1.1):

Таблиця 1.1

Види виробничих систем (ВС)

Ознака	Види ВС	Приклади
1.Тип кінцевого ре-зультату операцій- ної діяльності	-ВС, що створюють продукцію -ВС, виконуючі роботи -ВС, надаючі послуги	Машинобудування Будівництво Біржова діяльність
2.Рівень спеціа-лізації (диверси-фікації)	-ВС, що створюють монопродукцію -ВС багатопродуктові -диверсифіковані ВС	Автозавод М'ясокомбінат Банківський холдинг
3. Ступінь дискрет-ності виробничого процесу	-ВС з безперервним виробничим процесом -ВС з переривчастим виробничим процесом	Металургія, радіостанція Взуттєва фабрика
4. Тип виробництва	-ВС масового типу виробництва -ВС серійного типу виробництва -ВС одиничного (разового) типу виробництва	Ресторан швидкого харчування Пошив одягу Виготовлення корабля
5. Тип технології	-ВС з багатоступеневими технологіями -ВС з посередницькими техно-логіями -ВС з інтенсивними технологіями	складання автомобіля Банківська справа Телефонний зв'язок Монтаж кінофільму