
- •Коректор: а.О. Ковальова
- •Частина 1. Теоретичні основи організації виробництва
- •Тема 1. Введення в дисципліну «Організація виробництва»
- •Предмет і метод курсу «Організація виробництва»
- •2. Поняття організації виробництва
- •3.Промислове підприємство як виробнича система її склад, особливості та види
- •Директивні обмеження
- •4. Класифікація систем
- •Класифікація систем
- •5. Закони організації в статиці та динаміці
- •Перелік і короткий зміст основних законів організації
- •Тема 2. Формування і вдосконалення виробничої структури промислового підприємства
- •1.Загальна і виробнича структура промислового підприємства. Характеристика елементів виробничої структури
- •1.1 Організація і обслуговування робочих місць
- •2. Чинники, що впливають на виробничу структуру
- •3. Види виробничої структури промислового підприємства
- •4. Розміщення цехів і служб підприємства
- •5. Показники, що характеризують виробничу структуру
- •6. Шляхи вдосконалення виробничої структури підприємства
- •Тема 3. Виробничий процес і основи його раціональної організації
- •1. Поняття, структура і класифікація виробничого процесу
- •2. Принципи раціональної організації виробничого процесу
- •3. Типи виробництва та їх техніко-економічна характеристика
- •Частина 2. Організація основних виробничих процесів
- •Тема 4. Методи організації виробничих процесів
- •Непотокове виробництво і його характеристика
- •2. Потокове виробництво, характеристика і класифікація потокових ліній
- •3. Розрахунок параметрів потокової лінії
- •4. Автоматизація виробництва
- •Тема 5. Організація виробничого процесу в часі
- •1. Поняття тривалості виробничого циклу, його складу і структури
- •Чинники, що впливають на тривалість виробничого циклу
- •Методика розрахунку тривалості простого технологічного циклу
- •Методика розрахунку тривалості виробничого циклу складного процесу
- •5. Шляхи скорочення виробничого циклу
- •Частина 3. Виробнича інфраструктура та організація комплексного обслуговування виробництва
- •Тема 6. Організація діяльності інструментального господарства
- •Інфраструктура підприємства
- •2. Склад і завдання інструментального господарства
- •2. Класифікація та індексація інструментів
- •3. Визначення потреби в інструменті
- •4. Розрахунок оборотного фонду інструменту
- •5. Організація зберігання, видачі та відновлення інструментів
- •6. Шляхи вдосконалення організації інструментального господарства
- •Тема 7. Організація діяльності ремонтного господарства промислового підприємства
- •1. Склад і завдання ремонтного господарства промислового підприємства
- •2. Система планово-запобіжного ремонту і її нормативна база
- •3. Планування ремонтних робіт
- •4. Організаційні форми і методи виконання ремонту устаткування
- •5. Система показників діяльності ремонтного господарства
- •6.Шляхи вдосконалення ремонтного господарства
- •Тема 8. Організація діяльності енергетичного господарства промислового підприємства
- •1. Завдання, склад і структура енергогосподарства підприємства
- •2. Нормування енергоспоживання
- •3. Планування енергопостачання
- •4. Техніко-економічні показники ефективності діяльності енергогосподарства
- •5. Шляхи, направлені на економію енергоресурсів
- •Тема 9. Організація діяльності транспортного, складського і тарного господарств на промисловому підприємстві
- •1. Завдання, значення і склад транспортного господарства
- •2. Класифікація транспортних засобів
- •3. Організація транспортного обслуговування
- •4. Організація складського обслуговування виробництва
- •5. Організація тарного господарства
- •6. Удосконалення транспортного, складського і тарного господарства
- •Тема 10. Комплексна підготовка виробництва
- •2. Маркетингова науково-дослідна підготовка
- •3. Організація проектно - конструкторської підготовки виробництва (опкпв)
- •Етапи фва
- •4. Організація технологічної підготовки виробництва (отпв)
- •5. Організаційна і економічна підготовка
- •6. Організація освоєння нової продукції
- •7.Показники рівня організації виробництва
- •Частина 5. Організація бездефектної та ритмічної роботи на промисловому підприємстві
- •Тема 11. Організація управління якістю продукції
- •Поняття якості, його показники. Роль якості в підвищенні конкурентоспроможності продукції
- •2. Оцінка якості продукції
- •3. Методи оцінки якості продукції
- •4. Стандартизація і сертифікація продукції
- •5. Технічний контроль, його завдання і види
- •Тема 12. Оперативне планування виробництва та його регулювання
- •1. Рівномірна робота підприємства
- •2. Методи оперативно-виробничого планування
- •3. Диспетчирування
- •Основна література
2. Класифікація та індексація інструментів
Умовою організації діяльності інструментального господарства є чітка класифікація та індексація інструменту.
Під класифікацією розуміють угрупування інструменту за найбільш характерними ознаками. Індексація - це привласнення кожній групі шифру відповідно до прийнятої класифікації.
Класифікація:
За ступенем вживаності: інструменти загальнопромислового, галузевого, групового і внутрішньозаводського вживання.
Весь вживаний на підприємстві інструмент за характером використання підрозділяється на спеціальний і універсальний (нормальний). Під спеціальним розуміється інструмент, вживаний тільки для певного виробу на конкретній операції. Він виготовляється зазвичай на споживаючому його підприємстві. Універсальним називається інструмент, який може бути застосований для обробки різних деталей і виробів. Виготовляється він, як правило, на інструментальних заводах.
За призначенням інструментарій класифікують на оброблювальний, контрольно-вимірювальний, технологічне оснащення.
Оброблювальний інструмент класифікується за шістьома ступенями: 1)клас; 2)підклас; 3)група; 4)підгрупа; 5)вид; 6)різновид. Класифікація проводиться за десятковою системою: кожен з десяти класів складається з десяти підкласів і так далі.
Класи: 1) ріжучий; 2) вимірний; 3) абразиви; 4) штампи холодного штампування; 5) штампи гарячого штампування; 6) пристосування; 7) ковальський інструмент; 8) монтажний інструмент; 9) моделі, прес-форми; 0) допоміжний інструмент.
У межах кожного класу – 10 підкласів. Наприклад, клас «ріжучий інструмент» включає такі підкласи: 1) різці; 2) свердла; 3) мітчики; 4) плашки; 5) фрези; 6) розгортки; 7) зенкера; 8) долб’яки; 9) протяжки; 0) інший інструмент.
У межах кожного підкласу – 10 груп. Наприклад, різці: 1) токарні; 2) строгальні; 3) довбальні і так далі
У межах кожної групи – 10 підгруп. Наприклад, різці токарні: 1) прохідні; 2) чистові; 3) розточувальні; 4) відрізні та ін.
У межах кожної підгрупи – 10 видів. Наприклад, різці токарні прохідні: 1)прямі; 2) зігнуті; 3) відігнуті та ін.
У межах кожного виду – 10 різновидів. Наприклад, різці токарні прохідні відігнуті: 1) цілісні; 2) наварні і так далі.
Умовні позначення інструменту можуть бути цифровими, буквеними і змішаними. За поширеною на багатьох заводах буквено-цифроою системою індексації класи позначаються буквами, а підкласи, групи, пігрупи, види і різновиди – цифрами.
Індекс повинен містити повну технічну характеристику, відрізнятися простотою для заповнення, виключати можливість повторення індексів.
Нормальний, стандартизований інструмент прийнято при індексації позначати буквою «Н». Спеціальний позначається буквою «С» і має додатковий індекс, що пов'язує його з виробом, що виготовляється, деталлю і операцією, для виконання якої він застосовується.
Наприклад: «різець токарний чистовий прямий цілісний» може мати індекс Нр11211, де
Н – індекс нормального інструменту;
Р – індекс класу «ріжучого інструменту»;
1 - індекс (підкласу) «різець»;
1 - індекс (групи) «токарна»;
2 - індекс (підгрупи) «чистова»;
1 - індекс (вигляду) «прямий»;
1 - індекс (різновиду) «цілісний».
Класифікатор розробляється групою проектування і нормалізації інструменту у відділі головного технолога.
Для раціональної організації інструментального господарства важливе значення має стандартизація інструменту, під якою розуміється скорочення конструктивної і розмірної різноманітності інструменту, з метою розширення його вживаності. Скорочення кількості типорозмірів оснащення дозволяє укрупнювати партії і зменшувати трудомісткість і витрати при його виготовленні.
З метою попередження зайвого розширення номенклатури і типорозмірів оснащення в інструментальному виробництві ведеться робота з нормалізації інструменту.
Нормалізація - это обмеження доцільним мінімумом типорозмірів і елементів конструкцій шляхом ведення нормалій.
Суттєвого ефекту можна досягти завдяки нормалізації окремих деталей, вузлів і пристосувань, які є базою створення збірно-розбірних пристосувань різного призначення за принципом агрегації (переналагоджувані – групові, універсально-складальні пристосування – УСП). Після виконання операції, для якої воно (УСП) було зібране, розбирається і з частин і деталей комплекту збираються нові УСП для інших операцій. Створення пристосувань з нормалізованих вузлів і деталей розширює область застосування оснащення в дрібносерійному, індивідуальному і навіть дослідному виробництві.